«Подорож до ліліпутів». Головні герої Семюель Гуллівер-уродженець Ноттінгемпширу. Він одружений на Мері Бертон і має двох дітей. Щоб заробити грошей, Лемюель стає хірургом на судні, а потім капітаном корабля. Мандрівник легко адаптується в нових умовах, швидко вивчає мови кожного місця, в яке потрапляє. Сміливий і спритний, розумний і добрий, готовий завжди допомогти слабшому. Він завжди намагався бути справедливим і нікому не завдавав зла.
Слово «ліліпут» придумав Свіфт. Жителі Ліліпутії і Блефуску зростом в 12 разів менше звичайної людини. Вони переконані: їхня країна найбільша в світі, через що поводяться з Гуллівером досить безстрашно. Це організований народ, здатний досить швидко робити складну роботу. Править ними король на ім’я Гольбасто Момарен Евлем Гердайло. Воюють з Блефеску через суперечки про те, з якого боку треба розбивати яйце. Але і в самій Ліліпутії ведуться суперечки між партіями тремексенів і слемексенів, прихильниками високих і низьких підборів. Ліліпути уособлюють собою пародію на англійську монархію.
Засоби комічного. Гумор, сатира-дуже дотепно порівнює ліліпутські політичні партії та правлячі англійські партії, висміює недоліки суспільства.Іронія,сарказм- закон про донощиків, сувора боротьба з шахраями, заохочення законослухняних, оцінювання передусім моральних якостей людини, яку обирають на державну посаду. Гуллівера звинувачують у зраді і виносять жорстокий вирок: осліпити Людину-Гору. До того ж лицемірно називають цей вирок гуманним. Пародія на війну Англії та Франції (війна між Ліліпутією та Блефуску). Сучасники Свіфта легко упізнавали в героях роману відомих політиків, бачили в сатирично-загостреному вигляді ситуацію у власній країні.
Гуллівєр здійснює ще кілька подорожей і врешті-решт доходить висновку, що найвизначніші герої людства – це ті, хто бореться з тиранією. Про це свідчать такі слова героя: “З найбільшим задоволенням зупиняв я очі свої на людях, що нищили тиранів і узурпаторів, і на тих, хто визволяв пригнічені й покривджені народи”.
Сатиричний філософсько-політичний роман. За жанром роман:фантастичний: розповідається про неіснуючі країни, незвичайні образи, події;філософсько-політичний–роздуми про державний устрій, осмислюється історична епоха;соціальний – буття і діяльність людей, певна авторська ідея щодо суспільного життя; сатирико-фантастичний- яскраво і дотепно висміюються людські та суспільні вади: державний устрій, соціальні порядки, тогочасну науку, освіту. Характерна ознака твору- не лише заперечення недосконалої дійсності, а й його сатирична спрямованість на пошуки шляхів розвитку суспільства та духовного вдосконалення людини.