Презентація Джанні Родарі "Листівки з видами міст"

Джанні Родарі “Листівки з видами міст”

ІТАЛІЯ Чудова, прекрасна, бідна, сурова розкішна Зачаровує, приваблює плаче, голодує, працює Країна, багата на картинки веселі, історичні місця життя – суворе Краля країна “без глянцю”

Капітолій Це невисокий з семи пагорбів, на яких стоїть Рим. Невеликий він і за своїми розмірами. Однак саме цей пагорб вважається серцем міста. На нього ведуть круті мармурові сходи. Колись тут стояв храм Юпітера. Тепер в центрі пагорба знаходиться площа Капітолія, яку спроектував в 16 сторіччі сам Мікеланджело. Її обрамляють три палацу. Праворуч стоїть Палац Консерваторів, ліворуч - Новий палац, в глибині - Палац Сенаторів. У двох перших палацах зараз розташовані музеї, а в Палаці Сенаторів знаходиться муніципалітет

Рим Рим - столиця казкової Італії і одне з найдавніших міст планети. Його іменують Вічним містом - історія Риму налічує вже більше трьох тисяч років. Незважаючи на такий поважний вік, італійська столиця і до цього дня залишається одним з романтичних і прекрасних міст світу.  Протягом свого існування він накопичив не тільки безліч культурних скарбів, але й створив на своїй території незалежну державу - Ватикан. Єдина різниця Ватикану від інших незалежних країн в тому, що глава Ватикану не тільки керує своєю державою, а й являється главою всесвітньої релігії мільйонів. Це невелика країна в 400 кв м., яку можна пройти вздовж її розписаних зірками стін за 1 годину.  Площа святого Петра доказує геніальність свого творця — архітектор і скульптор 17 ст Джованні Берніні, який відчув, що головний храм столиці має бути обернений до людей і ніби  бажає пригорнути до себе своїх дітей. Так була створена площа з еліптичною формою. В центрі поставлений античний 26 -метровий обеліск. Берніні наділив обеліск і практичною користю. Тіні проходячи по каменях площі показували годину.

Колізей Колізей— це одна з відомих пам'яток не тільки італійської столиці, а й усієї Європи. Чого тільки не бачив цей римський амфітеатр: і бої гладіаторів, і полювання на хижих звірів, і морські битви, для проведення яких вся арена заливалася водою. Доторкаючись до старого мармуру, з якого зроблені його стіни, можна відчути подих багатовікової історії. До нинішніх часів вціліла тільки північна частина його зовнішньої стіни. Незважаючи на це, руїни амфітеатру приваблюють безліч туристів.

Форум Римський Форум - ще одне знакове місце міста. Це стародавні руїни, вже неабияк порослі чагарником і травою. Форум за часів правління Юлія Цезаря був політичним центром Давнього Риму Римський Форум — площа в центрі Стародавнього Рима разом з прилеглими будівлями. Спочатку на ній розташовувався ринок, пізніше вона включила в себе коміції (замість народних зібрань), курію (замість засідань Сената) та придбала також політичні функції. Форум служив центром суспільного життя, та з повсякденного спілкування людей еволюціонувало тематичне спілкування, що носить всі ознаки того, що ми сьогодні називаємо форумом.

Мілан Мілан розташований на відстані близько 480 км на північний захід від Рима. Назва міста походить від латинського Mediolanum (medio — «посеред» і lanum — «рівнина»). Мілан — значний фінансовий, промисловий, науковий і культурний центр. Там знаходяться Італійська фондова біржа, 6 університетів, виставки й ярмарки світового значення. Це один зі світових центрів моди (будинки моди Джорджо Армані, Роберто Каваллі, Версаче). Міланський собор —це один з п’яти найбільших соборів світу, побудований в готичному стилі і розташований в самому центрі міста . Тільки одних статуй  у соборі налічується 3400! Довжина храму – 158  метрів, висота шпилю – 106 метрів та вміщає близько 40 000 відвідувачів! Сама атмосфера в храмі вражаючи, коли ти зайшов туди, ти не хочеш його покидати, тобі там напрочуд спокійно та затишно і щось тримає тебе там.  Над вівтарем у соборі зберігається головна святиня цього місця — цвях із хреста Христового, який, згідно з легендою, був знайдений святим Амвросієм.

Пізанська вежа Піза знаходиться на правому березі гирла ріки Арно, біля Ліґурійського моря, на відстані близько 270 км на північний захід від Рима. Протягом тривалого періоду Піза була морською республікою з чисельним флотом. Сила Пізи як морської держави досягла апогею в ХІ ст. коли вона набула слави як одна з чотирьох головних морських республік Італії. Численні пам'ятники, стародавні будівлі, музеї досі живо зберігають спогади про минулу велич і міць. Сьогодні перше, що спадає на думку у зв’язку з цим містом, — це, звичайно ж, знаменита падаюча вежа. Однак відома дзвіниця — тільки одна з численних пам'яток архітектури та культури Пізи, готових задовольнити цікавість туристів з усього світу, які вважають своїм обов'язком відвідати місто. Гордість Пізи складають, зокрема, Площа чудес, Пізанській собор, Музей старовинних кораблів, церква Святої Катерини, Королівський і Національний музеї. Існують різні припущення, що пояснюють причини нахилу вежі. Дослідники допускають можливість, що її архітектор Бонанно під час будівництва неправильно розмістив під вежею насоси для відкачування ґрунтових вод. Через те відкачана вода стікала в один бік — у напрямку річки Арно. Також є версії, що Бонанно просто зекономив на фундаменті, щоб збільшити свій заробіток, або заклав частину фундаменту дзвіниці на твердому ґрунті, а частину — на м'якому. З верхнього поверху вежі всесвітньо відомий вчений Галілео Галілей під час своїх дослідів кидав різні предмети, щоб довести, що швидкість падіння не залежить від ваги падаючого тіла. В останні десятиліття архітектори світу були стурбовані тим, що кут нахилу Пізанської вежі став дуже великим і існував величезний ризик, що одного дня вежа просто впаде. Саме тому останнім часом була проведена низка заходів, які дозволили зменшити відхилення вежі. У червні 2007 року Міжнародна група рятувальників Пізанської вежі прибрала з північної сторони дзвіниці 70 тонн ґрунту, що призвело до повороту споруди в цей бік. Рух контролювався за допомогою 600 тонн свинцевої противаги. Проект обійшовся в 20 млн. доларів. У результаті вдалося на 45 см зменшити відхилення верхівки вежі. Самі жителі Пізи з любов’ю називають свою унікальну вежу «тривалим дивом», бо щороку вона відхиляється на 1 мм від своєї вертикальної осі і так «падає» ось уже вісім сотень років.

Венеція Венеція — одне з найбільш унікальних місць не тільки Італії, а й всієї Європи. Місто на воді із чудовою архітектурою та цікавою історією вже давно стала Меккою відпочинку для багатьох туристів. Йог часто називають містом-музеєм, тут майже кожна будівля має свою легенду. Тісно забудований  старовинними будівлями історичний центр міста розташований на 120 невеликих піщаних островах, які з’єднуються між собою 400-ми мостами та перетинаються 170-ма каналами. Венеціанська республіка в часи Середньовіччя та Відродження була потужною морською державою, плацдармом для Хрестових походів та важливим центром торгівлі. Венеція також відома рядом мистецьких рухів епохи Ренесансу. Місто відіграло значну роль в історії симфонічної та оперної музики; це батьківщина композитора Антоніо Вівальді. За результатами опитування, яке провів журнал «Форбс» у 2010 році, Венеція потрапила до дванадцятки найкрасивіших міст світу.

Неаполь Неаполь— незвичайно живе і яскраве місто, багате на історичні пам’ятки і гарні пейзажі. Це найбільше місто  південної Італії розташоване у підніжжя вулкану Везувій. Неаполь схожий на великий вулик: шумний, колоритний і різнобарвний, тут перемішались багато національностей, мов і звичаїв.

Везувій Везувій — один із трьох діючих вулканів Італії і єдиний діючий вулкан материкової Європи. Він знаходиться на узбережжі Неаполітанської затоки, недалеко від Неаполя. Відомий тим, що під час виверження у 79 році н. е. знищив римські міста Помпеї і Геркуланум. Приблизне число загиблих в Помпеях — 2 000 чоловік. Везувій вважається одним із найнебезпечніших вулканів світу. Відомо більше 80 значних вивержень цього вулкана, останнє з яких сталося в 1944 році. Сьогодні вулкан Везувій вважається найбільш вивченим вулканом у світі завдяки тривалим і систематичним спостереженням. За активністю вулкана стежить спеціально обладнана станція. У кратері та на свіжих лавових потоках досі іноді вириваються водяні пари й гази з температурою до 400 °C.

Дякую за увагу