Презентація "Ефективність мовлення"

ЕФЕКТИВНІСТЬМОВЛЕННЯ

Основним засобом комунікації між людьми є мова. Використання мови в процесі спілкування називається мовленням. Кожен мовленнєвий акт, усний чи письмовий, — це мовленнєва подія.

Мовленнєва подія — це передавання думок, що відбулося за допомогою слів: монолог, діалог, диспут,  фраза чи слово.

Сам процес мовлення має певну мету залежно від ситуації спілкування. Ступінь досягнення цієї мети визначає ефективність мовлення: чим сильніший вплив на публіку (слухача, слухачів) справила промова, тим більша ефективність.  

Мовленнєва поведінка — це манера спілкування людини: її словниковий запас, частота використання певних слів, фраз, жести, міміка, артикуляція. 

Мірилом мовленнєвої поведінки є мовленнєвий вчинок — конкретна ситуація  спілкування. Мовленнєва поведінка й  мовленнєві вчинки кожної людини залежать від рівня освіти, внутрішньої культури, багатства словника, фізичного й психологічного стану в момент спілкування. 

Оратор досягне мети (ефекту) виступу, якщо він  плануватиме свою мовленнєву поведінку, спрогнозує її успіх (тобто визначить стратегію) і вибере при цьому поетапні дії (тактичні прийоми).

Стратегія — це мистецтво керівництва, що базується на умінні правильно визначати мету, а тактика — це прийоми, способи досягнення цієї мети.

Стратегія оратора — це загальний план досягнення цілей, розробка основних напрямків промови. Тактика — сукупність прийомів, методів реалізації стратегії, чітка структура промови, форма розкриття основної ідеї виступу оратора.

Стратегію визначають:мета (спільна чи індивідуальна); комунікативні установки (маніпулятивні — промова спрямована на задоволення індивідуальної мети оратора, чи гуманістичні — оратор бажає досягнути спільної мети з аудиторією); характер спілкування (діалогічний чи монологічний); індивідуальні особливості оратора; специфіка аудиторії (системи цінностей, інтересів, соціальних установок).

Мовленнєві стратегії: оратор прагне підпорядкувати когосьдискредитувати (підірвати довіру)заперечити відомі факти  мотивувати згоду чи незгоду закликати до дій примирити об'єднати закликати до співпраці чи дружби 

Тактики для впливу на слухача тактика підлещування наведення прикладу із власного життя провокації погрози внесення елементу неформальності гуморманіпулювання почуттями

Для реалізації тактик вдаються до комунікативних намірів: це може бути згрубіла чи пестлива лексика, підвищений тон, сумнів/упевненість у компетентності чи професіоналізмі слухача,  двозначність, іронія чи етикетні формули, епітети, похвала. 

Головну роль у визначенні комунікативного наміру відіграють вік людини, з якою спілкуються, стать, соціальний статус, фізичний та психологічний стан на момент розмови.