Презентація "Економічне піднесення США"

Економічне піднесення СШАРозділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. «ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ»

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Розуміти:– поняття «антимонопольне законодавство», «дискримінація», «експансіонізм», «індустріалізація», «монополія», «сегрегація», «суфражизм», «трест», «фемінізм». Уміти:– показати на карті напрямки колоніальної експансії;– схарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку Північної Америки;– визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, впровадження антитрестівського законодавства в США;– пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки;– обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Теодора Рузвельта.

Економічне піднесення СШАУ США в другій половині XIX ст. малопотужне виробництво й конкуренція між дрібними сімейними підприємствами поступилися місцем масовому виробництву. Воно зосереджувалося в руках небагатьох сімей, об’єднувало регіональні ринки в спільний американський ринок, «зшитий» розгалуженою мережею залізниць. Загальний обсяг промислового виробництва країни перевищував обсяги виробництва Франції, Німеччини й Великої Британії разом узятих. Американські підприємства виробляли конкурентоспроможні товари, які були дешевші, краще розкуповувалися, ніж не гірші за якістю, однак дорожчі товари з інших країн. У цьому була економічна перевага Америки, що сприяло збільшенню американських капіталовкладень за кордоном, зростанню прибутків американських фірм, економічному піднесенню, ослабленню соціального напруження та міжкласових конфліктів.

Економічне піднесення СШАПричини економічного піднесення США:територіальна віддаленість від Європи з її нескінченними війнами й руйнуваннямим’які кліматичні умовипотужний потік емігрантів: з 1870 по 1914 р. до США прибуло майже 30 млн переселенців високі темпи розвитку електротехніки, авіаційної промисловості, автомобілебудування залізничні міжконтинентальні магістралі залучили в економічний обіг продукцію західних штатівздешевлення американських товарів посилювало їхню конкурентоспроможністьтретина світового експорту промислових товарів.

Економічне піднесення СШАУнаслідок криз останньої третини XIX ст. та світової економічної кризи на початку ХХ ст. у США виникли монополістичні об’єднання в промисловості та банківській справі. Найпоширеніша форма монополій у США — трести, які виробляли 3/4 усієї промислової продукції країни. На початку XX ст. у країні вже діяла майже тисяча трестів, які об’єднували тисячі підприємств. Засновник першого тресту Дж. Рокфеллер установив контроль над нафтоперегінними підприємствами, торгівлею, згодом — над видобутком нафти. Його трест «Стандард ойл» став одним із найбільших у світі. Ще одна велика монополія, «Сталевий трест» Дж. Моргана, об’єднала копальні, шахти, металургійні заводи й залізниці. Загалом понад чотириста найбільших трестів контролювали майже три чверті промислового виробництва США.

Зміни в повсякденному житті американців. Економічне зростання країни позитивно позначалося на житті пересічних американців. На полицях крамниць з’явилися електричні плити й вентилятори, швацькі й пральні машини, пилососи. Генрі Форд збільшив випуск автомобілів з бензиновим двигуном. Із заснуванням на початку ХХ ст. компанії «Форд мотор» настала ера автомобілів. Масово використовувалися телефони, радіоприймачі. Каталоги товарів широкого вжитку за популярністю поступалися тільки Біблії. У США бурхливо зростали міста. У великих містах з’явилися перші висотні будинки (хмарочоси), нічне електричне освітлення. У кінотеатрах почали демонструвати кінофільми. Значно поліпшилася освіта. Зокрема, було відкрито першу школу для афроамериканок; узвичаїлося тестування. На ринку праці з’явилися сотні вакансій для тих, хто вміє набирати текст на друкарській машинці. Досягнення в галузі технологій вплинули й на моду.

Антитрестівське законодавство. Свобода господарської діяльності корпорацій обернулася тиском потужних трестів на інші підприємства й навіть на громадян з метою повного підпорядкування ринку, збільшення цін на послуги та продукцію. У відповідь було ухвалено закони проти сваволі монополій. Першим із них був закон Шермана (1890). Закон був спрямований переважно проти монополізації торгівлі та комерційної діяльності. Як покарання передбачалися штрафи, відшкодування збитків, розформування фірми-порушниці і навіть тюремне ув’язнення. Підприємці почали використовувати закон проти робітничих профспілок, яких суди прирівнювали до об'єднань, які обмежували промисловість і торгівлю. Як результат, країною прокотилася хвиля антитрестівських виступів.

Антитрестівське законодавство. Розгляньте плакат, на якому один із найбільших монополістів — нафтовий траст «Standard Oil» зображений в образі літературного персонажа письменника Ч. Дікенса — злочинця, грабіжника й убивці Білла Сайкса.• Як характеризує становище трестів-монополістів фраза персонажа із кийком: «Ви не маєте прав», а також фраза поліцейського: «Я геть сонний»?

Режим сегрегації в південних штатах. Ані Громадянська війна, ані реконструкція Півдня, ані законодавче скасування рабства не ліквідували дискримінацію афроамериканців в американському суспільстві. Починаючи з кінця XIX ст. в США було прийнятотак звані закони Джима Кроу, (неофіційна назва законів про расову сегрегацію в деяких штатах США в період 1890—1964 років). Спочатку в штаті Луїзіана було прийнято закон, що забороняв спільний проїзд з афроамериканцями в потягах, а впродовж чверті століття в усіх інших південних штатах з’явилися закони про розділення за кольором шкіри. У виборчому законі штату Алабама для темношкірих американців було запроваджено тест на грамотність як умову участі в голосуванні. Вони мали цитувати напам’ять Конституцію США та Декларацію незалежності.

Режим сегрегації в південних штатах. Державні школи для дітей афроамериканців були злиденними. Воєнізовані расистські організації на кшталт Ку-клукс-клану застосовували залякування, насильство й убивства, щоб завадити афроамериканцям користуватися їхніми законними правами. Над афроамериканцями та тими, хто їм співчував, улаштовували суди Лінча, знищували власність, калічили й убивали людей. Сегрегація — одна з драматичних і непривабливих сторінок історії США. Суд Лінча — самосуд у США, призначення та виконання кари не уповноваженими на це особами; метод діяльності агресивно налаштованого населення, Ку-клукс-клану тощо.

«Справедливий курс» Т. Рузвельта. Після вбивства в 1901 р. президента В. Мак-Кінлі його місце в Білому домі зайняв віце-президент Теодор Рузвельт— президент США від Республіканської партії (1901–1909). Випускник Гарвардського університету. Обіймав посади шефа поліції Нью-Йорка, заступника військово-морського міністра, губернатора штату Нью-Йорк. Учасник іспано-американської війни 1898 р. Противник нейтралітету США у важливих міжнародних справах. Лауреат Нобелівської премії миру (1906) за посередництво у міжнародних конфліктах.

«Справедливий курс» Т. Рузвельта. За Т. Рузвельта держава активно втручалася в економічне життя. Президент розпочав судові процеси проти деяких монополій, звинувативши їх у нечесній конкуренції. Викриття в пресі антисанітарних умов на бойнях і заводах м’ясного тресту в Чикаго зумовили прийняття закону про контроль уряду за якістю та санітарними умовами виробництва й продажу харчових продуктів і ліків. За потреби Т. Рузвельт діяв доволі жорстко. Зокрема, він пригрозив направити на шахти війська, якщо власники шахт відмовляться зробити поступки шахтарям, які вони пообіцяли після страйку. Цієї погрози виявилося достатньо, щоб забезпечити підвищення заробітної плати й скорочення робочого дня для вуглекопів. Великою його заслугою у внутрішній політиці було збереження природних ресурсів, зокрема виділення величезних територій під заповідники, зрошення земель.

«Нова демократія» В. Вілсона. Наступним президентом США став Вільям Тафт (1909–1912), також республіканець, який виявився менш популярним. Відверта підтримка президентом великого капіталу призвела до кризи всередині правлячої Республіканської партії. Від неї відокремилися радикальні групи реформаторів, які створили Національну прогресивну партію. До цієї партії невдовзі вступив Т. Рузвельт. У 1912 р. він змагався за президентство з кандидатом від Демократичної партії В. Вілсоном, однак програв вибори. Вудро Вілсон став першим президентом США від Демократичної партії з часів Громадянської війни.

«Нова демократія» В. Вілсона. Передвиборча програма В. Вілсона називалася «Нова демократія». В. Вілсон був переконаний, що історія — це «ера реформ, а не революцій». Керувався принципом «держава існує для суспільства, а не суспільство для держави». Слабким місцем у внутрішній політиці адміністрації В. Вілсона стало небажання вирішити питання про надання виборчих прав жінкам. І це тоді, коли на виробництві було зайнято майже 10 млн американок. У другій половині XIX ст. в США було створено дві організації, які сповідували ідеї фемінізму. Згодом вони об’єднались у «Національну американську асоціацію за жіноче виборче право».

Експансіонізм. На початку ХХ ст. США активно включились у світову політику. Було обрано гнучку тактику, яка полягала в збереженні політичного суверенітету зарубіжних країн, у яких були зацікавлені США, за умови їхньої економічної залежності від Америки. Так Америка поводилася щодо Китаю. Формально визнаючи незалежність і територіальну цілісність країни, Сполучені Штати прагнули відкрити ринок Китаю для проникнення американських товарів. Європа та Японія мусили змиритися з політикою «відкритих дверей» і грати за американськими правилами.

Експансіонізм. У Латинській Америці США використовували політичну доктрину панамериканізму, за основу якої взято ідею спільності історичної долі, економіки та культури США й інших країн Американського континенту. У Тихоокеанському регіоні США не хотіли допустити посилення німецького проникнення на Філіппінах і японського — на Гаваях. У Карибському морі Сполучені Штати встановили контроль над островами на морських шляхах з Європи та США до зони майбутнього Панамського каналу: Пуерто-Рико, Віргінські острови, Куба. У 1898 р. США під час короткочасної війни за контроль над Кубою завдали поразки Іспанії. На Далекому Сході Сполучені Штати схилялися до підтримки Японії в російсько-японському суперництві.

Домашнє завдання. Опрацювати §16 Переглянути відео «США наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.»https://youtu.be/SKd. Gy. Stf424?si=Dppov. Nu. RAy. Zpzwfw Скласти ментальну карту «США – світовий лідер останньої третини ХІХ ст.»*Аргументовано пояснити наскільки, на Вашу думку, Т. Рузвельт і В. Вілсон були ефективними президентами.