Презентація " Екскурсія до міста Чигирин ".

Екскурсія до міста Чигирин. Підготували учні 8 класу вчитель Підгородецька О. В. Аулівський ліцей Криничанської селищної ради Дніпропетровської області

Історія Чигирина тісно пов'язана з історією українського козацтва та становлення Української держави. Саме по собі містечко дуже давнє, перші поселення тут пов'язані зі скіфами і стародавніми слов'янами. Вперше в офіційних джерелах Чигирин став відомий з часу побудови на Замковій горі першого  укріпленого козацького зимівника для захисту від наскоків татар, побудованого гетьманом України Черкаським старостою (з 1551 р.) князівства Литовського Дмитром Івановичем Вишневецьким (Байда). Пізніше тут була побудована кам'яна фортеця-бастіон Дорошенко. Але столицею України, з історії-Гетьманщини або Війська Запорізького, Чигирин став на кілька десятиліть з часу повстання українського народу під проводом гетьмана України Богдана Хмельницького проти насильства Речі Посполитої. Саме у Чигирині, на своїй батьківщині, заснував Хмельницький першу (з 1648 р.) резиденцію перших українських виборних правителів - гетьманів, яка пізніше була перенесена до Батурина й існувала там до повстання гетьмана Мазепи, до 1709 р.. В рамках відродження української державності та 400-річчя Хмельницького проведена реконструкція комплексу укріпленої резиденції гетьмана у Чигирині, будівель посольств, військової канцелярії, скарбниці, курінь козацької варти та інших адміністративних і господарських дворів. У відновленій у 1995 р. колишній будівлі "присутніх місць" знаходиться музей Б. Хмельницького, тут же розташована адміністрація Національного історико-культурного заповідника "Чигирин".

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

Пам’ятник на честь визвольної війни 1648-1654 рр. стоїть на Замковій горі

В центральній частині міста розташована пам’ятка садово-паркового мистецтва – Замкова гора. На ній знаходяться визначні пам’ятки історії, архітектури, монументального мистецтва- Величний (висотою 18,6 м) монумент Богдану Хмельницькому (1973 р.);

Замкова гора Б. Хмельницького Бастіон Дорошенко. В часи Хмельницького Чигиринський замок знову перебудували. Його укріпили бастіонами й равелінами. Замок став одним із найміцніших і найдосконаліших на території України. За часів Хмельницького Чигирин був одним із найбільших міст України. Тут мешкало понад 50 тисяч осіб, розміщувалися державна і військова адміністрації, стояла гетьманська резиденція та палац. Після смерті Богдана цей двір служив резиденцією для наступних гетьманів – Івана Виговського, Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка. Але у 1678 році резиденція, як і увесь Чигирин, була зруйнована турецько-татарською армією. В часи Хмельницького битви обминули Чигирин стороною. Він розвивався і процвітав. Але після смерті гетьмана почалася Руїна. У 1666 році гетьманом обрали Петра Дорошенка, а через рік Польща і Московія підписали Андрусівську мирну угоду – трагічний для України документ, який розділив її на дві частини – Лівобережжя і Правобережжя. Наказним гетьманом Лівобережжя Дорошенко залишив Дем’яна Многогрішного. У 1672 році, за підтримки московської влади, козацькі старшини змовились проти Многогрішного, скинули його із гетьманства й заслали до Сибіру. Новим гетьманом Лівобережжя обрали керівника змовників – Івана Самойловича.

Богдан Хмельницький ніколи при житті не позував для портрету, тому їх писали іх словесного опису і вони всі різняться.

Історія музею. Його відкрито 25 грудня 1995 року в переддень святкування 400-річчя від дня народження гетьмана. Музей розташовано у відбудованому приміщенні повітової управи початку 19 ст., автори проекту реконструкції – архітектори М. Андрущенко, С. Кілессо. Постійна експозиція музею оформлена у 2006 році приватним підприємством «Творча майстерня «Архітектура», (керівник С. М. Фурсенко) спільно з працівниками НІКЗ «Чигирин».

Фрагмент інтер’єру житла Б. Хмельницького. Музейне зібрання нараховує близько 2000 експонатів. Головне місце в колекції займають пам’ятки козацької доби: зброя та спорядження, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматика, побутові речі. До визначних історико – культурних пам’яток музейної збірки належать зразки холодної та вогнепальної зброї – шаблі, ножі, бойові сокири, чекани, рушниці. Серед експонатів музею – польова гармата 17 ст. прикрашена зображенням польського герба «Побуг» — в овальному щиті перевернута вниз підкова із кавалерським хрестом на ній. Тут також є середньовічний панцир, знайдений у с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області (у середині 17 ст. воно належало Б. Хмельницькому). Обладунок  відносився до захисного озброєння, призначався для захисту тулуба від шабельних ударів та колючої зброї. Панцир зроблений із злегка опуклих залізних пластин та сплощених  кілець із залізного дроту, сплетених у кольчужне полотно. Відрізнявся легкістю, рухливістю, пластичністю, що було особливо важливо для кіннотника.

Окрему групу предметів складають особисті козацькі речі: люльки, гребінці, бритва, похідна виделка, перстень-печатка із зображенням герба «Леліва» та ініціалами власника «М.І». Музей Богдана Хмельницького налічує в експозиції більше ніж півсотні предметів гончарного виробництва XVII-XVIII ст. ст. Серед них кухонний та столовий посуд, пічні кахлі, побутові вироби різного призначення (підсвічники,іграшки, ремісничі знаряддя праці). Вони вирізняються високою якістю виробництва, різноманітністю форм та оздоблення. Усе це дає підставу вбачати в даній колекції мистецьку та історичну цінність. Цікавою є будівельна кераміка, зокрема, пічна кахля 17 ст. «Сотник і джура» із місця садиби Богдана Хмельницького в селі Суботів. На лицьовій пластині кахлі зображено вершника (сотника) та піхотинця (джуру), який лівою рукою тримає за повід коня , а правою – древко  з трикутним прапором на вершині. З-поміж археологічних речей представлених в експозиції, великий  інтерес становлять рештки жіночого одягу – ліфа та очіпка, які виготовлені з коштовних тканин – італійської парчі з тканим золотим узором, шовку, прикрашені срібним мереживом ручної роботи.

Нумізматична збірка музею відображає характер грошового обігу та рівень економічного розвитку Наддніпрянщини за часів Богдана Хмельницького. В ній зібрані монети Речі Посполитої, Пруссії, Швеції, Голландії, Іспанських Нідерландів, Московського царства та Кримського ханства 16 – 17 ст. різних номіналів. Центральне місце в даному експозиційному комплексі належить змішаному скарбу монет, який було випадково знайдено під час земляних робіт поблизу с. Вітове Чигиринського району. Скарб нараховує 901 одиницю, більша частина з яких соліди – дрібна розмінна монета з низькопробного срібла або міді. Найстарішою монетою скарбу є солід Сигізмунда ІІІ 1615 року, найпізнішою – шведський солід 1669 р.

Значну частину музейної колекції складають твори українського образотворчого мистецтва. Серед них — портрет Богдана Хмельницького виконаний невідомим автором у 18 столітті. Портрет надійшов до фондів Національного історико – культурного заповідника «Чигирин» із Чигиринського краєзнавчого музею. Колишній директор музею Віктор Сергійович Горковенко пригадав, що в 70 – х роках  ХХ ст. це зображення приніс один із місцевих жителів. На жаль, його ім’я не запам’ятали. У будинку невідомого чигиринця портрет пережив і Велику Вітчизняну війну. Від неї на полотні залишилось декілька пошкоджень від куль. Після реставрації портрет Богдана Хмельницького зайняв місце в експозиції музею

Представлений різний одяг та речі. В даному разі — священника.

Ось ця вундервафля називається ожига — росіяни потім збільшили її, поставили на колеса і назвали Катюшею. В Києві, у Мамаєвій слободі з ожиги показово стріляли. Але поки вони привели її в дію, їх турки уже встигли-б тричі схопити.