Презентація "Емоції. Гнів"

Емоції. Гнів. Що таке гнів? Чи буває він корисний?

Що таке гнів?Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі, почуття сильного обурення; стан нервового збудження, роздратування. Як ми ще можемо назвати гнів ? …………..

Гнів – емоція негативна чи позитивна?

Маски гніву. Гнів справедливий.

Гнів справедливий. Ми маємо право гніватись, коли хто чинить з нами несправедливо, коли хто порушує закони і загальнолюдські правила. Коли хтось свідомо завдає нам болю, шкоди чи принижує нашу гідність. Коли хтось вбиває наших близьких, знищує наші міста, плюндрує Україну. Коли хтось навмисно псує наші речі, лізе у бійку, ображає лайливими словами. Коли хтось слухає російську музику розважальну дуже гучно в той час, коли вона під забороною і в країні війна

Маска. Гнів марний.

Гнів без причини. Часто ми гніваємось через дріб’язкові, пусті причини, як кажуть на «порожньому місці»Мама не купила чергову 158-у іграшку, чи забрала телефон на якийсь час, чи змусила читати книгу або виконувати домашнє завдання

Маска . Гнів небезпечний.Іноді людина в гніві(нехай і справедливому) може завдати шкоди собі та іншим

Подумайте – як ми виглядаємо у гніві?

Чи хочемо ми, щоб люди бачили нас такими?

Пам’ятайте. Гнів – це не риса характеру, як вважають деякі. Це емоція, яка властива всім людям і є захисною реакцією нервової системи на зовнішні подразники. Подразнюючі фактори можуть бути найрізноманітнішими: екстремальні ситуації, конфлікти, невідповідність очікувань дійсності, сильний біль Під час спалахів гніву в організмі відбувається ряд змін: напруга м’язів, почастішання пульсу і дихання, почервоніння шкірних покривів, підвищення рівня артеріального тиску, а іноді і розлади травлення, такі як нудота, спазми і болі в шлунку, метеоризм. Людина не в змозі тверезо оцінювати ситуацію і мислити, адекватно реагувати на події, контролювати свої слова і дії. Ми можемо відчувати сором або дискомфорт, за вчинені кимось погані вчинки і так далі.

Управління гнівом1. Звільнення від гніву. Коли діти чи дорослі здатні висловити гнів, у них рідко бувають його спалахи. Важливо навчитися висловлювати свій гнів словами. Ви можете сказати: «Я в нестямі від люті». Крім того, варто навчитись виражати свої почуття, не завдаючи шкоду іншим. Ви можете описувати свої гнівні почуття в той час, коли перебуваєте у спокійному стані. Батькам, старшим братам і сестрам, друзям..«проговорена злість і обурення» минають швидше і ми вчимось їх опановувати

2. Стримування гніву. Ще один спосіб управління гнівом полягає в тому, щоби стримувати його й перетворити на більш позитивну емоцію. Він передбачає розпізнавання власних гнівних почуттів, їх трансформацію у щось більш конструктивне, наприклад, у розповідь або малюнок. Ми перетворюємо й висловлюємо свої емоції,. не дозволяйте собі і близьким демонструвати неприйнятні моделі поведінки, такі як істерика.

3. Зниження рівня прояву гніву. Коли людина відчуває гнів, допоможіть їй навчитись контролювати свою поведінку й заспокоюватися. Для цього можна виходити на свіже повітря, робити глибокі вдихи, перерви й виконувати вправи для усунення гніву. Батькам важливо навчити дітей правильних способів управління гнівом. Тому замість того, щоб казати дитині, що вона не повинна бити свого друга на дитячому майданчику, розкажіть їй про те, що вона може робити у стані гніву. Наприклад, дитина може самостійно зробити перерву у грі, щоб заспокоїтись. Продемонструйте малюкові методики розслаблення й навчіть його вирішувати проблеми й конфлікти мирним шляхом.

4. Установіть правила вираження гніву. У різних сім'ях до проявів гнівної поведінки ставляться з різним рівнем терплячості. Створіть свої власні домашні правила, як члени сім’ї можуть висловлювати свій гнів і якої поведінки вони повинні уникати. Наприклад, вони не повинні ляскати дверима або кричати один на одного. Правила повинні свідчити, що навіть у стані гніву необхідно ставитись до людей із повагою не можна допускати фізичної агресії, деструктивної поведінки та вживати лайливі слова. Правила можна оформити у рамку і повісити на видному місці

Що можуть робити діти зі своїм гнівом?Ось кілька способів, як діти можуть випускати свій гнів: Пробігти кілька кіл по великому, замкнутому приміщенні в домі, при цьому рахуючи, щоб відволіктись і випустити свої емоції.

Випустіть пар. Закритись у приміщенні, наприклад, у ванній кімнаті, і кричати стільки, скільки потрібно, щоб висловити свої почуття, не зачіпаючи при цьому інших людей.

Рвіть папір. Рвати обгортковий папір. Звук цього заняття заспокоює й дає відчуття сили. Складайте з нього композиції

Скажіть гніву - ніКривлятись, корчити пики перед дзеркалом, доки гнів не поступиться місцем сміху.

Час кидати каміння. Кидати маленьке каміння на вулиці, не завдаючи шкоду стороннім.

Притча про гнів. Жив собі один дуже запальний юнак. Одного разу батько дав йому мішечок із цвяхами і наказав забивати по одному цвяху в паркан, коли юнак не стримає гніву. Першого дня у ворітниці стриміло кілька десятків цвяхів. Другого тижня він вже навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем кількість цвяхів, які він забивав у ворітницю, стала зменшуватись. Юнак зрозумів, що легше контролювати свій темперамент, аніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли він жодного разу не втратив самовладання. Він розповів про це батькові й той сказав, що відтепер щодня, коли хлопцеві вдасться стриматися, він може витягати по одному цвяху з ворітниці. Йшов час, і настав день, коли він зміг сказати батькові, що у паркані не залишилось жодного цвяха. Тобі батько взяв сина за руку й підвів до паркану: «Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки дірок у ворітниці? Паркан уже ніколи не стане таким, як раніше. Коли кажеш людині щось зле, в неї залишається такий само шрам як оці дірки. І неважливо скільки разів ти після цього вибачишся — шрам залишиться..