Термін «етіологія» - грецький і означає вчення про причини ( етіо-причина, логос- наука, вчення). Два напрямки: Гіппократ ( бл. 460 років до н.е. – бл. 370 р. до н.е.) – “ батько сучасної медицини ”ведучу роль в виникненні мовних розладів відігра є ураження головного мозку. Арістотель ( 348р. до н.е. – 322 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, логік.порушення функціонування периферичного мовного апарату.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Поль Брока. Paul Broca (28.06.1824 – 09.07.1880) хірургфранцузький анатом і антрополог засновник антропологічного товариства у Парижі (1859р)професор медичного факультету у Парижі з 1867р.1861р. довів наявність в головному мозку зони яка відповідає за мову, і підтвердив втрату мови ушкодженням цієї зони.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
1860ті роки. Френологи вважають, що мовні функції розташовані у лобових частках головного мозку. П. Брока консультує 51-річного пацієнта на ім’я Леборн , який внаслідок сукупності неврологічних захворювань втратив можливість розмовляти (Bicêtre Hospital). Кожного разу, коли Леборн намагався вимовити фразу чи відповісти на запитання, він був спроможний вимовити лише одне слово – «загар», яке повторював двічі. Він міг змінювати інтонацію вимови, супроводжувати красномовними жестами , та не міг вимовити жодних значимих слів чи фраз. Брока розглядав відсутність мови Леборна, як тест для питання локалізації мови у лобових частках, оскільки у пацієнта не було продуктивної мови. Після смерті пацієнта при розтині було виявлено ураження на поверхні лівої лобової частки головного мозку.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Лелонг – другий пацієнт П. Брока Лелонг – 84-річний пацієнт, який переніс інсульт. У його мові було лише п’ять слів: „oui” („так”), „non” („ні”), „tois” (неправильна вимова trois („три”) - яке він використовував для назви будь-якого числа, “toujours” (завжди) і “Lelo” (неправильна вимова його власного імені). При розтині у Лелонга також було виявлено ураження приблизно в тій самій ділянці бічної лобової частки, що й у першому випадку. Послідуючі дослідження підтвердили ушкодження третьої звивини лівої лобної долі.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Лист П. Брока Анатомічному товариству«Цілісність третьої лобової звивини (і, можливо, другої) здається незамінною для тренування здібності артикуляції мови ... Я виявив, що у мого другого пацієнта ураження займало точно таке ж місце, як і у першого… відразу за серединою по -третє, навпроти інсули і точно з тієї ж сторонни»Брока, 1861.(переклад Dronkers, N. F., et al. (2007). Paul Broca’s historic cases: High resolution MR imaging of the brains of Leborgne and Lelong. ).підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Ушкодження Лелонга і Леборна. Фотографії мозку Леборна та Лелонга, перших двох пацієнтів з афазією П. Брока. ( А ) Вигляд з лівого боку мозку першого пацієнта Леборна. Зовнішнє ураження добре видно в нижній лобній долі. Пом'якшення у верхній та задній частині ураження передбачає подальше ураження кори та підкірки.( Б ) Збільшене зображення видимого ураження в мозку Леборна. ( B ) Вигляд ураження мозку другого пацієнта Брока, Лелонга. Лобова, скронева і тім'яна зони відступили через сильну атрофію, оголюючи інсулу. ( D ) Збільшене зображення видимого ураження в мозку Лелонга.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Дослідження К. Верніке. В 1873р. К. Верніке вивчав пацієнта, який переніс інсульт. Людина була в стані розмовляти , слух не був порушений, та він практично не розумів зверненої до нього мови, а також не розумів написаних слів. Експресивна мова була паталогічною.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Фрагмент відповіді пацієнта К. Верніке ( перекладений і адаптований М. Курланд , Р. А. Лупоф « Як покращити память» на питання:- Де Ви живете?“ Так, звісно. Сумно думдить па рідко ппествувати. Але якщо Ви вважаєте барашто, то це думка, тоді стрепте.”підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Використана література. Domanski. Mysterious “Monsieur Leborgne”: The Mystery of the Famous Patient in the History of Neuropsychology is Explained // Journal of the History of the Neurosciences. – 2013. – № 22. / https://www.tandfonline.com/author/Domanski ( дата звернення: 20.10.2021.)Дронкерс Н. Ф., Плезант О., Иба- Зизен М. Т., Кабанис Е. А. Исторические случаи Поля Брока: МРТ высокого разрешения мозга Леборна и Лелонга // Brain , том 130. – 2007. – № 5 . – С. 1432 – 1441. Курланд М., Лупоф Р. Как улучшить память (практическое пособие): - М.: Астрель, 2003. - 370с.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
підготувала нейрологопед Романишин Н. С. Причина порушень мовлення – це вплив на організм зовнішнього чи внутрішнього шкідливого фактора або їх сукупності, які визначають специфіку мовного розладу і без яких він не може виникнути. В різних випадках один і той самий фактор може бути то умовою, то причиною. В
Екзогенно-органічні фактори – це різноманітні несприятливі чинники (інфекції, травми, інтоксикації і т.д.) на ЦНС дитини та на його організм в цілому. В залежності від часу впливу цих факторів виділяютьвнутріутробну патологіютравма при пологахвплив шкідливих факторів після народженняпідготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Підсумок Таким чином, при оцінюванні ролі екзогенно-органічного фактору в виникненні мовних розладів в дитячому віці необхідно враховувати: час, характер, локалізацію ушкодження, особливості пластичності нервової системи дитини, а також ступінь сформованості мовної функції в момент пошкодження мозку.підготувала нейрологопед Романишин Н. С.
Використана література. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія: [навч. посіб. для студентів вищих педагогічних навчальних закладів]. – Част. I і II. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2005. – 720 с. Логопедія. Підручник / за ред. М. К. Шеремет. – К.: видавничий дім « Слово», 2010.с.376. Филичева Т. Б. Основи логопеди: [ научное пособие ]. М.: Просвещение. – 1989. – с.223. підготувала нейрологопед Романишин Н. С.