Презентація "Етнічний склад населення"

Етнічний склад населення

Етнос — це стійка культурна спільнота, яка має спільну історичну територію або зберігає символічний зв'язок з нею, спільні культурні та психологічні риси, що сформувалися впродовж століть. Важливим елементом етносу є спільна історична територія, де відбувався процес його становлення й розвитку.

Етапи становлення етносу : рід плем'я союз племен народність нація

Рід — форма спільності людей, заснована на кровній спорідненості.

 Плем'я — об'єднання декількох родів, що має загальну мову, територію, уподобання та звичаї. Рід і плем'я зароджуються, існують при первісному суспільстві.

Союз племен. На цьому етапі відбувається перше значне ослаблення принципу кровної спорідненості. Союзи утворюють як племена, що мають значне генетичне споріднення, так і племена, генетично далекі одне від одного. Деякі вчені вважають типовим для такої стадії розвитку людства союз різних племен, що мають культури, які досить розрізняються. Одна з них може бути «набіговою», для якої характерна більшою мірою не трудова, виробнича майстерність, а військова. Союз племен - це перша велика група людей, у якій вже не здійснюється безпосередній контакт всіх членів даної спільноти з усіма іншими. Таким чином, тут різко зростає вплив політич­ного чинника утворення спільноти.

 Наро́дність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних племен або етносів завдяки створенню єдиної мови, культури, традицій, обрядів. Народність- мовна, територіальна, економічна й культурна спільність людей, що історично склалася і передує нації.

 На́ція — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності. Цей тип етносу виникає в період подолання феодальної роздробленості та інтенсивного розвитку капіталістичних відносин. До характерних ознак нації, що відрізняють її від народностей, можна в першу чергу віднести:- уніфікація мови, головним чином у процесі поширення її літературної форми через систему освіти, літературу й засоби масової інформації;- розвиток професійної культури й мистецтва;- формування соціально-класового складу, що відповідає епосі промислово-культурного розвитку, через певну форму державності або значно розвинений рух за її досягнення, - економічна спільність в рамках своїх національних держав- спільна територія- особливий менталітет, характер,- історична пам'ять,- міфологія,- духовні та політичні традиції,

Сьогодні у світі співіснують різні історичні типи етносів. Насамперед це нації (ця форма домінує), народності, збереглися подекуди й більш давні форми — племена та рудименти роду.

 У світі нараховується до 5 тис. народів. Найчисленнішими народами є китайці (хань) — 1120 млн., хіндустанці — 240 млн., американці США — 205 млн., бенгальці — 200 млн., бразильці — 160 млн., росіяни — 150 млн., японці — 123 млн. Народи, чисельність яких більше 1 млн. осіб, складають 96,2% усього населення Землі. Таких народів на Землі 321, причому 79 найчисленніших з них — понад 10 млн. осіб кожний. Вони становлять майже 4/5 населення світу.

Типи держав за національним складом

Моноетнічна або однонаціональна держава — держава, у основі якої етнічна територія одного етносу за незначної частки національних меншин і малих корінних народів. Прикладами моноетнічних держав є Японія, Корея, В’єтнам, Вірменія, Албанія, Фінляндія, Туреччина тощо. Фактично моноетнічною є найбільша країна світу — Китай, де титульна нація ханьці становлять понад 90 % населення.

Та більшість у світі становлять багатонаціональні країни (Індія, Пакистан, Росія, США, Індонезія тощо). З другої половини ХХ ст. з категорії однонаціональних до багатонаціональних перейшли більшість держав Європи (Німечина, Франція, Італія,Португалія, Польща тощо )

Є і двонаціональні країни: Бельгія, Канада (хоча за останніми даними, Канада перейщла в статус багатонаціональних). Для багатонаціональних країн характерним є федеративний адміністративно-територіальний устрій. Унітарні країни, як правило, є однонаціональними.

Національний склад України

Мови народів світу

Найпоширеніші мовні сім’ї світу

Основні мовні сім’ї світу

Походження українців , як і більшості народів світу,є дуже давнім . Їхні етнографічні риси формулювалися протягом багатьох століть на територіях Середньої Наддніпрянщини, Полісся, Галичини та інших історичних земель.

У структурі сучасного населення України,як і більшості інших країн світу, розрізняють титульний етнос, корінні народи та національні меншини.

Ти́тульна на́ція — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування цієї держави

Корінні народи — народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у період її завоювання або колонізації або в період встановлення наявних державних кордонів. Закон Верховної Ради про корінні народи від 1 липня 2021 р. дає визначення поняттю “корінний народ України”. Це автохтонна етнічна спільність, що сформувалася на території України, яка є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами нашої країни.“Корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки”, – сказано в документі.

Націонáльні менш́ини — національною меншиною вважається фізичний масив (група) людей некорінного етнічного статусу, які живуть в сучасному для себе етносередовищі

Національна меншина в Україні  — це представники всіх націй, крім автохтонів. Частка етнічних меншин у населенні (2001 р.)У національному складі населення України переважають українці. Їхня чисельність становить 37 млн.699тис.546 осіб, або 77,8 % від загальної кількості населення. За даними останнього перепису населення (2001 р.), національні (етнічні) меншини в Україні становили 10 млн 757тис.456 чол., або 22.2 % від усіх жителів. В Україні живуть представники понад 100 націй. Найчисельнішими з них є росіяни, євреї, білоруси, молдавани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, роми та ін. Найбільша етнічна меншина в Україні — росіяни. Їхня кількість становить 8334,1 тисяч осіб і становить 17,3 %. Кожна з інших етнічних меншин становить менше 1 % від загальної кількості населення, серед них виділяються білоруси (0,6 %), молдовани (0,5 %), кримські татари (0,5 %), болгари (0,4 %), угорці (0,3 %), румуни (0,3 %), поляки (0,3 %), євреї (0,2 %), вірмени (0,2 %), греки (0,2 %), роми (0,1 %), грузини (0,1 %), гагаузи (0,1 %) та ін. В Україні розселення етносів має виразну регіональну визначеність. Центральна й Північно-Західна Україна є історично основними регіонами розселення українського етносу, який найменше «розбавлений» іншими етносами. Найбільша частка українців у населенні Тернопільської (96,8 %) та Волинської (94,6 %) областей, найнижча - в АР Крим (25, 8 %), Луганській (51, 9 %), Донецькій (50,9%), Одеській (54,6 %) областях.

Під етнографічною групою або субетносами розуміють певну групу людей, що належить до конкретного етносу. Вона зберігає традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові і складає історико-культурну спільність. Традиційно-побутові особливості етнографічних груп (субетносів) виявляються в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративно-прикладному мистецтві.

Основні етнографічні групи українців. Карпатські горяни: Вихідці з інших регіонів бойки русинилемки буковинцігуцули покутяни подоляни слобожанці Жителі Полісся: поліщуки литвини волиняни

Етнографічні групи українського етносу за переписом 2001 року. Рідна мова. Етногр.група. Чисельністьсвоєї етнограф.групиукраїнськаінша. Гуцули21400821382-Покутяни107157-52 Буковинці71-701 Русини1018367253156302 Лемки672-64131 Бойки131141134 Литвини2210-12 Поліщуки99--Всього32592676725320410

бойкилемкигуцули

Розселення бойків, лемків, гуцулів

Розселення поліщуків (в долині Прип’яті), литвинів (в долині Десни) та волинян (в долині Зх. Бугу, Прип’яті та Горині)