Форми рельєфу - нерівності земної поверхні, сукупність яких утворює рельєф. За розмірами розрізняють форми рельєфу планетарні (найбільші), основні (великі) та дрібні. Планетарні форми. Основні форми. Внутрішні сили. Зовнішні сили. Дрібні форми. Яри, балки,річкові долини,бархани, дюни... Каньйони,підводні вулкани(гайоти) ... ФОРМИ РЕЛЬЄФУМатерики. Западини океанів. Рівнини. Гори. Рівнини. Гори. Глибоководні жолоби
Україна більшою своєю частиною розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота рівнинної частини - 175 м над рівнем моря, найвища її точка - гора Берда (515 м). Мінімальні відмітки висоти зафіксовані на морських узбережжях: 1015 м. Східноєвропейська рівнина горбиста. На її поверхні є великі за площею низовини і височини
Причорноморська низовина. На півдні простягається Причорноморська низовина. Її пересічні висоти становлять 120-150 м. Вона має загальний похил у бік Чорного моря. Тут міститься найнижча точка поверхні України - Куяльницький лиман, дуже солона мілководна водойма, що лежить на 5 м нижче рівня Світового океану. Поступово Причорноморська низовина переходить у невисоку Північнокримську рівнину, яка ледь досягає 40 м над рівнем моря. Її поверхня нахилена в бік затоки Сиваш Азовського моря.
Придніпровська низовина. Лівий берег Дніпра займає велика Придніпровська низовина. Середні висоти тут коливаються від 50 до 170 м. Поверхня має похил у бік русла Дніпра. Низовина полого-хвиляста. Вона зазнала великого впливу діяльності давнього льодовика і річок. Частиною Придніпровської низовини є Полтавська рівнина, де місцями збереглися байраки, окремі болота й ділянки цілинного степу.
Поліська низовина. У північній частині України простягається заболочена Поліська низовина. Її середні висоти становлять 150-200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід у бік долини Дніпра. Низовина переважно плоска, сформована наносами талих вод льодовика та ерозійно-акумулятивною діяльністю річки Прип’ять і її приток. Де-не-де рівнинність поверхні порушують окремі підвищення. Це виступи твердих кристалічних гірських порід Українського щита. Найбільший з них - Словечансько-Овруцький кряж, який сягає висоти 315 м.
Закарпатська низовина. Закарпатська низовина є частиною Середньодунайської рівнини. Поверхня її плоска з незначним похилом у бік річки Тиси. Пересічні висоти становлять 100-120 м. Окремі підвищення трапляються в районі міста Берегова. Тут пагорби досягають висоти 369 м. За своєю природою - це згаслі вулкани.
Придніпровська височина. Найбільшою за площею є Придніпровська височина. Вона розташована у центральній частині України на правому березі Дніпра. Середні відмітки висот сильно коливаються. Найвищі частини на півночі - 220-240 м, а на північному заході відмітки досягають максимального значення - 322 м. На півдні висоти зменшуються до 150-170 м. Поверхня височини має похил на південний схід. Вона порізана річковими долинами, погорбована. Високі пагорби понад Дніпром на Черкащині називають Канівськими горами.
Подільська височина. Продовженням Придніпровської височини на захід є мальовнича Подільська височина. Пересічні висоти Подільської височини коливаються від 150 м на півдні до 320 м на півночі. Поверхня сильно розчленована долинами річок і балками. На височині виокремлюють навіть цілі пасма горбів: Кременецькі гори, Вороняки, Розточчя, Опілля, Товтри. Найвища частина Поділля - горбисте пасмо Гологори з максимальною позначкою гори Камула (471 м) східніше Львова. Усе це створює ілюзію присутності у справжній гірській країні.
Приазовська височина. Продовженням Придніпровської височини у Приазов’ї є невелика за площею Приазовська височина з пересічними висотами 150-300 м. Бельмак – Могила (324м)Тут часто з-під землі підіймаються гранітні скелі, які в народі називають горами, або могилами. Вони становлять найвищі точки височини, з-поміж яких вирізняється висотою гора Бельмак-Могила (324 м). Ущелини й урвища, печери і гроти, стрімкі підйоми та спуски - усе це притаманне рельєфу Приазовської височини.
Донецька височина. На сході України виділяється Донецька височина з пересічними висотами 175-300 м. Основною її частиною є Донецький кряж. Кряжем називають лінійно витягнуту горбисту височину без різких абрисів гребеня та вершин. Найвища точка Донецького кряжа - гора Могила-Мечетна (367 м).