Презентація " "Етнографічні джерела інформації .Збереження історичних джерел інформації

Етнографічні джерела інформації. Збереження історичних джерел інформації

Етнографічне джерело інформації — пам'ятки, які зберігають відомості про побут, культуру, звичаї народу. Етнографічні джерела можуть бути: усними, писемними, фотографічними, образотворчими, речовими, авдіовізуальними тощо. Основними методами етнографічних досліджень є аналіз джерел, а також безпосереднє спостереження і опис звичаїв, побуту, культури народу.

Особливими видами етнографічних джерел інформації є фольклорні та лінгвістичні. Фольклорне джерело інформаціїОсобливим надбанням кожного народу є твори, які виражають його колективні знання, колективну мудрість і колективну творчість. У них немає конкретних авторів — вони належать народові. Усі їх об’єднує поняття «фольклор», яке походить із англійської мови: «фольк» (народ), «лор» (знання, мудрість).«Фольклор — усна народна творчість, яка виражає вірування, фантазії, думки, уявлення, почуття і переживання народу. Фольклорні твори живуть і змінюються в усній пам’яті народу. Їх передають від покоління до покоління. Люди часто їх змінюють, тому вони мають багато варіантів. Фольклор є основою художньої культури, джерелом національних традицій, важливим чинником ідентичності.

Фольклорні джерела містять багато інформації, пов’язаної з історією. Їх варто розуміти не як історичні документи, а як сприйняття і відображення подій у народній пам’яті. Як усі джерела інформації, їх аналізують за такою послідовністю«Алгоритм»1. Хто (імена історичних осіб, назви спільнот)?2. Де (географічні об’єкти, природні умови, що свідчать про місця подій)?3. Коли (пору року можна визначити за діяльністю людей, історичний період — за іменами історичних осіб)?4. Що (зміст подій)?5. Як (особливості подій)?6. Чому (причини подій)?

Лінгвістичне джерело інформації — пам'ятки мови, що містять цінні для історії відомості.Історія народу ґрунтується і на дослідженні його мови: якими були назви об’єктів побуту, знарядь праці, зброї, ремесел; від яких народів, коли і чому проникали в його мову іноземні слова; якою була мова документів, літературних творів і приватних текстів (листів, щоденників) тощо. В основі назви цього джерела інформації — латинське слово «лінгва», що українською означає «мова». Мова виникла на певному етапі розвитку людини. Народи та нації впродовж історії сформували свої мови. Тривалим і складним було становлення української мови. Без знань про це історія як наука не може бути повноцінною. Наприклад, іншомовні слова допомагають зрозуміти, як розвивалися відносини народу із сусідами, якими були торгівля, освіта, наука, перекладацька справа тощо.

Дуже багаті на цінну інформацію для історії власні назви. Їх досліджує мовно-історична дисципліна — ономастика. Це слово походить із грецької та означає «ім’я», «назва». Ономастика має низку розділів.

Історичні джерела мають велику цінність. У кожній країні їх надійно зберігають. Місця збереження історичного джерела мають відповідати спеціальним вимогам. сприятливі умови (температура, вологість тощо); можливість реставрації (відновлення пошкоджених частин); доступність для дослідників; доступність для відвідувачів за умови гарантування безпеки джерел.

Бібліотека — установа, що збирає, систематизує і надає читачам друковані та рукописні джерела, а також доступ до електронних джерел. Архів — установа, яка приймає, описує та зберігає документи для подальших досліджень. Музей — установа, яка збирає, досліджує та демонструє пам'ятки природи, матеріальної і духовної культури. Експонат — річ для огляду в музеї чи на виставці.

Домашня робота

Домашня робота. Опрацювати § § 14-15. Подивитися відео. Письмо відповісти на запитання: В яких музеях ти побував/ла? Що тобі найбільше запам'яталося?2. Здійсни віртуальний тур (https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/) одним із українських музеїв просто неба. Відміть три об’єкти, що тобі найбільше сподобалися. Поясни чому.