Презентація "Формування історичних понять учнів»

«Формування історичних понять учнів»

Зміст історичної освітизнанняуміння і навичкидосвід творчої діяльностіцінності уявле-нняісторичні закономір-ностіпоняття

Етапи розвитку мислення людини: Наочно-дійове мислення. Наочно-образне. Словесно-логічне (характеризується мисленням у поняттях)Поняття – це логічна форма мислення, найвищий рівень узагальнення, характерний для словесно-логічного мислення. У понятті відображається сутність явищ і процесів.

Поняття. Зміст(це сукупність суттєвих ознак ряду однорідних предметів)Обсяг(це сукупність предметів, до яких це поняття може бути застосоване)визначеннякласифікаціяо. ПЕРАЦія

Визначення понять. Через зазначення роду та видових відмінностей: Схема: А є (В і С)А – поняття, що підлягає визначенню. В – поняття, більш загальне щодо А (рід)С – ознаки, що вирізняють А серед В. Для визначення менш загальних понять: Визначення-описи. Визначення-перелічення. Визначення-приклади. Стисле пояснення

Поняття виникають внаслідок узагальнення. Узагальнення скорочує обсяг інформації. Формування понятійного узагальнення: Конкретне і одиничне. Абстрактне та загальне

Підходи до класифікації історичних понять. Класифікація запропонована М. Зинов'євим: Історичні поняття поділяв на чотири групи: Поняття про поодинокі факти політичного, економічного і культурного характеру;Поняття про історичні процеси;Широкі історичні узагальнення;Загальнонаукові терміни і поняття, що вживаються при висвітленні історичних явищ.

Класифікація історичних понять за ступенем узагальнення: Окремоісторичні 2. Загальноісторичні 3. Соціологічні Класифікація за сферами життєдіяльності: Економічні. Соціально-політичні.Історико-культурні.Ідеологічні.

У 80-х рр. Г. Донськой запропонував класифікувати історичні поняття враховуючи співвідношення одиничного, особливого та загального: Одиничні, неповторні факти – події. Аналогічні багато разів повторювальні явища – явища. Ланцюжки фактів, взаємопов'язаних у часі причинами і наслідками, - процеси.

Шляхи формування понять Що повинно засвоюватись спочатку – одиничні поняття чи загальні?Загальне. ОкремеІНДУКТИВНИЙЗагальне. Окреме. ДЕДУКТИВНИЙЗагальне. Окреметеоретичний

Умови формування понять. Особливості особистості й мотивація. Наявність відповідний знань і вмінь. Спрямованість Попередній аналіз суті розумової задачі й оцінка можливих шляхів її розв'язання Скеровані зусилля, пошуки і багаторазові спроби, що супроводжуються перевіркою результатів.

ЗНАння. Теоретичні поняття. ЕмпіричніпоняттяІсторичні уявлення. Усвідомлення ролі та функції певних відношень явищ та процесів, усвідомлення внутрішніх відношень та зв'язків, розв'язання нетипових та творчих задач. Усвідомлення однакових загальних ознак, вирішення типових задач. Дифузне уявлення про предмети та явища

Теоретичні поняття. Виникають на основі аналізу ролі та функцій певного відношення речей усередині розчленованої системи. Відображають внутрішні відношення і зв'язки. Емпіричні поняття. Створюються під час порівняння предметів і уявлень про них. Відображають лише зовнішні властивості предметів

Способи формування історичних понять«класичний»опис явищаперерахування явищ, що охоплюються певним поняттямприкладстисле поясненняуведення історичних понять із поступовим уточненням і закріпленням терміном

Для керування процесом формування правильних понять вчителю необхідно. Разом з учнями відзначити відповідні суттєві властивості об'єктів. Розкрити їх значення для розв'язання певних задач.

Історичні поняття є найвищим ступенем організації історичних знань, найвищим рівнем узагальнення, формою історичного мислення. Основне їх призначення – організація та регулювання практичної діяльності учнів. Шляхи введення понять слід використовувати залежно від: характеру матеріалу, цілей навчального заняття. Робота над формуванням системи наукових понять в учнів повинна ґрунтуватися на засадах проблемного навчання. ВИСНОВКИ