Відповідно до вимог Державного стандарту змісту початкової освіти основна мета курсу української мови полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою. У презентації надаються рекомендації щодо формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови у початкових класах.
Відповідно до вимог Державного стандарту змісту початкової освіти основна мета курсу української мови полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Теоретичні джерела з даного питання сформульовані видатним педагогом В. Сухомлинським та досліджувалися методистами М. Львовим, Т. Рамзаєвою, М. Гнєздиловим, О. Савченко. Актуальність проблеми
Пріорітети НУШ «Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».
Мета нової школи – новий випускник: Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення. Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мисленняІнноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя
Формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови передбачає : забезпечення сприятливих умов для невимушеного спілкування; застосування діалогічних і дискусійних форм навчання; постійне надання можливостей для самостійної творчої діяльності учнів; використання ігрових, інтерактивних вправ для мовного розвитку; впровадження новітніх методів роботи; постійна мовленнєва діяльність.
Формування мовленнєвої компетентності школярів полягає: у здатності слухати; сприймати й відтворювати інформацію; читати і розуміти текст; вести діалог; брати участь у дискусіях; переконувати і відстоювати свою точку зору; висловлювати власні думки, міркування, погляди в усній і письмовій формах.
Розповідь за власним малюнком, спостереженнями, досвідом. Висловлювання “ланцюжком” за початком,який задає вчитель. Створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання інформації.Інсценізація прослуханих або колективно складених казок,оповідань. Розігрування мовленнєвих ситуацій, на основі власного досвіду. Розігрування уявних (за словесним описом) мовленнєвих ситуацій. Проведення рольових ігор. Співпраця в парах, у мінігрупах,під час якої учні змушені у ході спільної діяльності,спілкуючись, домовлятися про розподіл ролей та особливості виконання завдання. Переказування тексту з орієнтацією на слухача.Інтерактивні форми роботи. Види роботи спрямовані на формування мовленнєвих умінь
у роботі задіяні усі учні класу;учні навчаються працювати у команді;формується доброзичливе ставлення до опонента;кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;створюється «ситуація успіху»;за короткий час опановується велика кількість матеріалу;формуються навички толерантного спілкування;вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми. Переваги інтерактивного навчання
Діяльність: Читання для себе. Задачі, які вирішують учні: Учні самостійно обирають книгу. Обирають зручне місце для читання. Залишаються на одному місціДотримуються правил читання. Тримають правильно книгу. Слідкують за своєю поставою. Виконують завдання після опрацювання твору. Читають увесь відведений час. Я читаю для себе!Я можу дізнатись багато цікавого і корисного!
Діяльність: Читання для когось. Задачі, які вирішують учні: Об’єднуються в пари за інтересами або вибраним твором. Обирають зручне місце для читання. Після обрання твору відразу розпочинають роботу. Читають по черзі. Весь відведений час працюють на одному місці. Допомагають один одному зрозуміти прочитане, ставлячи запитання один одному (забезпечується вид мовленнєвої діяльності – аудіювання)Ми разом практикуємось! Щоб краще читати! Щоб краще розуміти прочитане!
Діяльність: Слухання. Задачі, які вирішують учні: Спокійно беруть всі необхідні матеріали. Одразу починають працювати. Використовують стратегії та прийоми для розуміння почутого. Використовують лише ті засоби і записи, які рекомендує учитель. Обирають зручне місце для роботи. Весь відведений час працюють на одному місці. Виконують завдання після опрацювання твору. Я слухаю, щоб отримати інформацію. Я можу дізнатись багато цікавого.!
Діяльність: Робота зі словами. Задачі, які вирішують учні: Діти вчаться працювати з словниками. Поповнюють свій лексичний запас. Обирають незнайомі слова , які зустріли під час читання художніх текстів. Дотримуються правил письма. Слідкують за своєю поставою. Використовують набуті знання під час написання різного виду робіт: переказів, оповідань, власних висловлювань, розвивають зв’язне мовлення. Я правильно використовую слова!Я дізнаюсь про значення слів !
Діяльність: Письмо для себе. Я формулюю свої думки письмово!Я практикуюсь у написанні текстів!Задачі, які вирішують учні: Вчаться висловлювати власнідумки, ідеї та враження. Вчаться передавати свої емоції і переживання за допомогою писемного мовлення. Самостійно обирають тему для письма. Дотримуються правил письма . Застосовують нові слова, вивчені правила і різноманітні жанри. Слідкують за своєю поставою. Працюють весь відведений час.
Отже, формування мовленнєвої компетентності молодших школярів є надважливою для становлення активної, творчої та комунікабельної особистості. Учні з добре розвиненим мовленням не бояться висловлювати власну думку, сміливо проявляють творчість, дають розгорнуті відповіді на питання, оволодівають вміннями комунікувати рідною мовою, здатні відчувати красу слова. Висновок