Презентація "Формування позитивної мотивації до навчання"

Формування позитивної мотивації до навчання.

МОТИВ – спонукання до діяльності , пов’язане із задоволенням потреб людини.

МОТИВАЦІЯ – система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість. Навчальна мотивація - внутрішня спонукальна сила, яка забезпечує залучення особистості до пізнавальної діяльності, стимулює розумову активність.

Навчальна мотивація. Внутрішня. Зовнішня

Цикл мотиваціїПотреба Задоволення. Зусилля. Винагорода. Дії

Типи мотивації навчальної діяльностіСПОНУКАЛЬНІ – пов’язані із впливом на свідомість школяра певних чинників:- Вимог батьків;- Авторитету вчителів;- Колективу школи. СОЦІАЛЬНІ – прагнення особистості шляхом навчання утвердити свій соціальний статус:- У суспільстві в цілому- В певному соціальному колективі ( сім’ї, класі)ПІЗНАВАЛЬНІ – що виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. ПРОФЕСІЙНО –ЦІННІСНІ – відображають прагнення в майбутньому отримати професійну підготовку. МЕРКАНТИЛЬНІ - зумовлені безпосередньою матеріальною вигодою особистості..

мотиви самоосвітинавчально –пізнавальніширокі навчальніПізнавальні мотиви:

П’ять рівнів навчальної мотиваціїПерший рівень – високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності. Другий рівень – гарна шкільна мотивація. Третій рівень – позитивне відношення до школи( але школа приваблює таких дітей переважно поза навчальною діяльністю)Четвертий рівень – низька шкільна мотивація. П’ятий рівень – негативне відношення до школи, шкільна дезадаптація

Причини зниження інтересу до навчання:- перенасичення інформаційним простором;- захоплення батьків у формуванні «Раннього розвитку»- критика навчання дитини з боку дорослих- не беруться до уваги потреби дитини, її можливості сприймати і засвоювати інформацію, її фізичний розвиток, здоров’я.

Молодший шкільний вік:• є початком становлення мотивації навчання, від якого багато в чому залежить доля дитини протягом усього шкільного періоду;• має великі резерви формування мотиваційної сфери, які необхідно використовувати, щоб уникнути «мотиваційного вакууму» під час переходу до середньої школи.

Дитина, яка навчається у початкових класах втратила інтерес до навчання якщо:- У дитини не сформовані позитивні взаємини із вчителем;- Відмовляється від допомоги, хоча вона їй дуже потрібна;- Перед тим як іти до школи скаржиться батькам на нездужання, а коли повертається додому говорить про втому, сонливість.- Незадоволена своїми успіхами у класі;- Дитина упевнена, що у неї нічого не вийде, і хоче щоб її заспокоїли та похвалили;- Відмовляється розповідати про школу, не цікавиться життям класу;- У першому класі – сумує за дитячим садком, у четвертому – боїться переходити у п’ятий клас;- Скаржиться на відсутність друзів.

Поради щодо формування позитивної мотивації молодших школярів:- Максимальне заохочення;- Увага до кожного;- Помилки нормальне та потрібне явище;- Створення ситуацій успіху і довіри. Формування в учня позитивного ставлення до навчання; - Високий рівень довірливих, емоційних відносин учня та вчителя;- Розвиток мовленнєвих знань та умінь;- Постійний зв'язок із батьками.

Середня школа : самостійність і заохочення. Навчити вчитися: скласти чіткий розпорядок дня та план занять. Підняти самооцінку Послабити контроль

Дитина – підліток втратила інтерес до навчання, якщо у неї спостерігається хоча б три фактори- Їй не цікаві шкільні предмети;- Вона часто критикує вчителя;- Систематично спізнюється на заняття; - Забуває записувати домашнє завдання;- Часто не здає на перевірку зошити і з письмовими завданнями, навіть якщо вони й виконані;- Не виконує завдання з уроків, які пропустила;- Прояви нестандартної поведінки під час навчання, та регулярні зауваження;- Не бере участі в житті класу;- Відпрошується з уроків посилаючись на погане самопочуття;- Систематичне почуття втоми;- У неї немає друзів, або навпаки – дитина спілкується з ними цілими днями, забувши про навчання;-

Шляхи формування мотивації в учнів середньої школи:- Новизна знань; - Усвідомлення цінності отриманих знань, їх корисності; - Забезпечення відчуття « просування вперед»;- Творча, пошукова атмосфера на уроці; - Реальні навчальні вимоги до предмета;- Хвалити виконавця, критикувати - виконання; - При потребі звертати увагу на минулі успіхи;- Активізація самостійної, пошукової роботи;- Не дозволяти жорсткої конкуренції між учнями, не порівнювати їх між собою;

Старша школа : професійне самовизначення та результативність ЗНО

Дитина – старшокласник втратила інтерес до навчання якщо …- Регулярно спізнюється на уроки та їх погулює;- Замикається в собі або навпаки, гарячкує, коли їй ставлять питання про школу;- Робить завдання в останню мить;- Під час контрольної роботи вона не могла нічого написати і здавала порожній аркуш; - Їй важко зосередитись;- Важко планувати свою шкільну діяльність;- Не замислюється про своє майбутнє- Часто «хворіє» у ті дні коли проводиться тематичне оцінювання.

Шляхи формування мотивації старшокласників- Повага до особистості учня;- Поставлена під сумнів доступна учням логіка пояснення;- Затосування інформаційних технологій;- Індивідуальні , творчі завдання, що дають можливість учневі продемонструвати власну унікальність;- Заохочувати бажання досягти визнання. Багато дітей вчаться не тільки заради знань, а й заради престижу.- Іноді просто говоріть «Треба»! Проте цьому заклику надавайте особистісної спрямованості – «Це пригодиться Тобі на ЗНО».- Використовуйте наміри старшокласників . Пам’ятайте: намір виникає на основі потреби.

Методи, які використовує педагог з метою формування в учнів позитивної мотивації до навчальної діяльності 1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні із словесним методом (прийоми зацікавлення, здивування)2. Навчальні екскурсії3. Наочні (демонстрація)4. Проблемно – пошукові5. Практичні (дати алгоритм виконання завдання)

6. Методи, які стимулюють пізнавальні запити учнів (незакінчені завдання, тексти, які спонукають ставити запитання, або шукати правильні шляхи виконання спрямовані на отримання додаткової інформації ) 7. Методи, які стимулюють ініціативу учнів 8. Методи, які стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності (прийом навмисних помилок, прийом «Лабіринт»)9. Методи, що стимулюють колективну діяльність ( робота в групах).

ВИСНОВОК:- Інтерес і сенс вчитися: дитині необхідно відчувати задоволення від того, чим вона займається і розуміти , для чого вона це робить- Уміння ставити цілі і досягати їх, тобто планувати , концентруватися, контролювати свої дії- Віра в себе та розуміння, що успіх залежить лише від самої дитини;- Наполегливість в подоланні труднощів, рішучість довести почате до кінця- Порадьтеся з дитиною і почніть із ліквідації тих навчальних труднощів, які для неї більш значущі;- Організувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета і навчання в цілому;- Самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет.

Дякую за увагу!!!.