Презентація "Формування високого рівня життєвої компетентності та удосконалення роботи учнівського самоврядування у закладі освіти"

Формування високого рівня життєвої компетентності та удосконалення роботи учнівського самоврядування у закладі освіти. Мечиславська філія Благовіщенського академічного ліцею «Лідер»Педагог-організатор: Ірина Капелюшна

У Законі України «Про позашкільну освіту», визначаються такі завдання: виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України. Це спонукає до створення в закладах освіти такої системи виховання, яка б забезпечувала гармонійне поєднання національного і полікультурного виховання; збагачення морального досвіду учнів, формування в учнівської молоді життєвої компетентності. Соціалізація молодої людини, її самореалізація в суспільстві залежить від значної кількості чинників, серед яких важливим є оволодіння життєвим досвідом, досвідом соціальних дій. Вирішенню такого завдання сприяє залучення учнівської молоді до участі в учнівському самоврядуванні. Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину, яка має жити в суспільстві і приносити йому користь. В. О. Сухомлинський

Самоврядування – метод самоорганізації учнівського колективу, який забезпечує формування позитивних взаємовідносин та безпосереднє включення здобувачів освіти до соціально значущих видів діяльності. Самоврядування – не гра, а серйозна справа, до якої треба ставитися відповідально, оскільки діти вже живуть у суспільстві, а не готуються до життя. Головний принцип учнівського самоврядування – «Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо»

Три основні етапи розвитку учнівського самоврядування, які відповідають стадіям організації і згуртованості колективу здобувачів освіти:І. Планування виховної роботи, господарські справи, організація чергувань у класних приміщеннях, в закладі освіти; контроль зовнішнього вигляду учнів; випуск газет, бюлетенів; облік успішності й відвідування уроків.ІІ. Здобуття учнівським активом досвіду керівництва, зростання його авторитету, перебирання на себе низку нових відповідальних функцій і прав (організація позаурочної суспільно корисної праці, дозвілля; контроль за навчанням і відвідуванням здобувачами освіти уроків; організація естетичної і спортивної освіти; зв'язок учнівського колективу з батьками; звітування перед керівництвом закладу освіти. ІІІ. Координаційна робота педагога-організатора, як наставника і консультанта здобувачів освіти.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів;чіткий розподіл обов’язків у керівництві органами учнівського самоврядування;оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки закладу освіти;чітка система роботи органів учнівського самоврядування в масштабі закладу освіти, класу (єдині вимоги, документація);здійснення моніторингу освітньої діяльності через органи учнівського самоврядування;гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо);нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

Кожний віковий період особливий для формування життєвої компетентності особистості і засвоєння нею необхідної інформації. Формування життєвої компетентності молодших школярів розпочинається із виконання доручень. Доручення, які виконують молодші школярі : Командир групи, колективу :· вміє організувати групу на виконання плану роботи, завдань по грі. Санітар :· стежить за зовнішнім виглядом однокласників та чистотою в класі. Квітникар:· відповідає за озеленення класу;· вчиться правильно доглядати за рослинами: поливати, витирати від пилу, «лікувати» «хворі» квіти. Витівник (ігровик):· організовує веселі ігрові змагання в мікрогрупі дітей. Бібліотекар:· дізнається про цікаві книги в шкільній бібліотеці, дає поради прочитати їх;· приносить в клас дитячі газети та журнали, розповідає про найцікавіше в них;Помічник вчителя:· допомагає вчителю зберігати в порядку господарство малят (клей, папір, ножиці, альбоми, папки, настільні ігри тощо), видає їх для занять.

Командир групи, колективу Санітар Квітникар. Витівник (ігровик)Бібліотекар. Помічник вчителя

Середній шкільний вік найсприятливіший для розвитку творчого потенціалу та формування життєвої компетентності. Соціальні потреби переважають над пізнавальними, тому цей вік особливий для формування «персонального лідерства», тобто здібностей до самопізнання і самовизначення. Щоб не упустити можливості даного періоду, здобувачам освіти необхідно пропонувати вирішувати проблемні завдання, порівнювати, бачити головне, знаходити схожі і відмінні риси, причинно-наслідкові залежності предметів та явищ. У середній школі, де дитина досягає підліткового віку і намагається зайняти певну соціальну нішу серед однокласників, з’являється необхідність орієнтуватися на організацію групової діяльності. Група-співтовариство – необхідна умова для одночасно і соціалізації і індивідуалізації здобувачів освіти. Умови групової роботи дозволяють більш адекватно оцінювати і аналізувати результати розумової і практичної діяльності. У старшій ланці виникає необхідність в отриманні інформації про управлінські технології і використання їх для успішної самореалізації.

Організація життя учнівського колективу – це насамперед дієва структура учнівського самоврядування з чітким визначенням обов’язків. Саме учнівське самоврядування залишається сьогодні школою демократії, де діють взаємовідносини, засновані на повазі, захищеності, доброзичливості. Учнівське самоврядування в Мечиславській філії здійснюється через дитячу організацію «ВЕСЕЛКОВА КРАЇНА»Структура «Веселкової країни»Президент «ВЕСЕЛКОВОЇ КРАЇНИВіце-президент «ВЕСЕЛКОВОЇ КРАЇНИ» Навчальна комісія Комісія з питань культури та відпочинку Комісія по спортивній роботі і здоров'ю Комісія з питань екології та санітарії Редакційна комісія Комісія дисципліни та порядку Комісія по роботі з молодшими школярами

Основні групи життєвих компетентностей здобувачів освіти у позаурочний час формуються через роботу комісій самоврядування: Соціальна компетентність здобувачів освіти пов’язана: із здійсненням роботи класу як однієї команди, забезпечення співробітництва між класами;з готовністю брати на себе відповідальність за роботу своєї комісії;бути активними у прийнятті рішень на засіданнях Ради учнівського самоврядування; у врегулюванні конфліктів між здобувачами освіти ненасильницьким шляхом, у функціонуванні й розвитку демократичних стосунків (представники комісії дисципліни та порядку).

Полікультурна компетентність здобувачів освіти стосується: розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхньої мови, релігії, культури тощо; виховання толерантного ставлення учнів до представників різних расових, релігійних, соціальних та культурних груп;забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня здобувачів освіти в закладі (представники комісії з питань культури та відпочинку).

Комунікативна компетентність здобувачів освіти передбачає:опанування важливого у роботі і суспільному житті усного і письмового спілкування під час інтерв’ю, написання статей до шкільної газети;написання власних творів, творчих робіт за поданою тематикою Ради учнівського самоврядування;удосконалення знань з іноземних мов під час проведення предметного тижня іноземної мови (представники редакційної комісії).

Інформаційна компетентність здобувачів освіти зумовлена:вмінням школярів використовувати різні джерела інформації, класифікувати документи, користуватися новими інформаційними технологіями під час створення екологічних проектів, підготовки та проведення дискусій, виховних годин, тематичних лінійок і класних свят;вмінням аналізувати й критично ставитися до себе, бачити прогалини в роботі самоврядування та шляхи вирішення проблем;самостійне опрацювання інформації, розуміння та усвідомлення фактів, залучення власного досвіду під час підготовки та проведення інтелектуальних ігор, марафонів, брейн-рингів (представники комісії з питань культури та відпочинку).

Компетентність саморозвитку та самоосвіти здобувачів освіти пов’язана:з готовністю та потребою навчатися впродовж усього життя, з бажанням піднятися хоча б на сходинку вище по рейтингу успішності, який готує кожний семестр навчальна комісія;з організацією редакційною комісією самоосвітньої діяльності здобувачів освіти, колективне відвідування бібліотек, проведення пропаганди потреби у нових знаннях, мотивації саморозвитку, залучення та збагачення власного досвіду.

Компетентність продуктивної творчої діяльності зумовлена наступними чинниками:наданням можливостей на виховних годинах, класних зустрічах самостійного вибору творчих завдань за вподобаннями здобувачів освіти (навчальна комісія); залученням здобувачів освіти до проектної роботи (навчальна комісія та комісія по роботі з молодшими школярами); видання шкільної газети (редакційна комісія);розвитком вмінь діяти в нестандартних ситуаціях, вміння знаходити нові рішення;(навчальна комісія та комісія дисципліни та порядку);реалізацією творчого потенціалу учнів (комісія з питань культури та відпочинку).

Компетентне ставлення до свого здоров’я (представники комісії по спортивній роботі та здоров'ю):соматичного здоров’я; клінічного здоров’я;фізичного здоров’я;психологічного здоров’я;рівень валеологічних знань.

Цінність організації учнівського самоврядування в закладі освіти полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав і обов’язків. Діяльність дітей – творча, а творчість передбачає створення нового, оригінального. Важливо, щоб дитина відкрила сама, а не взяла готове – тільки так розвиваються життєві компетентності. Учнівське самоврядування – це спроба розширити діапазон діяльності здобувачів освіти як членів єдиного колективу, можливостей для їхньої співдружності, творчого пошуку й ініціативи, засіб навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства.