Презентація "Формування внутрішньої мотивації"

Формування внутрішньої мотиваціїКириченко Т. Г. , вчитель біології КЗ «Ліцей № 19 Нікопольської міської ради»

Від чого залежить готовність дітей отримувати знання в школі? Чим може допомогти вчитель у формуванні внутрішньої мотивації?

Що впливає на мотивацію учнів? Спробуємо відповісти на цє питання за допомогою піріміди Маслоу – загальновідомої моделі ієрархічних цінностей людини, яка дозволяє зрозуміти основні потреби дитини, починаючи з базових та закінчуючи духовними. Саме знання та розуміння цих потреб допомагає створювати оптимальні умови до всебічного розвитку дитини. А ігнорування певних потреб і створює перешкоди до мотивації учнів отримувати знання. Осознане бажання вчитися Потреба у повазі до особистості, визнанні досягнень Контактність і емпатія з боку оточення. Впевненість в захисті та безпеціЗадоволення фізіологічних потреб

Що впливає на мотивацію учнів?Осознане бажання вчитися Потреба у повазі до особистості, визнанні досягнень Контактність і емпатія з боку оточення. Впевненість в захисті та безпеціЗадоволення фізіологічних потреб«У мене все в порядку, я в безпеці»«Я хороший, мені в школі добре» «Я важливий, значимий, незамінний»«Я отримую знання заради пізнання світу»

Зразу оговоримо, що перейти на вищий рівень можна тільки задовольнивши нижчий. Але і вирішити проблему нижчого рівня можна тільки розглядаючи ії з рівня, що розташований вище. Найперше, на що сподівається дитина - на задоволення своїх загальнолюдських фізіологічних потреб та елементарної безпеки. Це базіс, основа, яка дає можливість задовольнити підсвідому потребу кожної людини в самозбереженні та самозахисті. Дитині в школі повинно бути тепло, зручно, комфортно і безпечно. Вона повинна бути впевнена, що в разі необхідності отримає своєчасну медичну допомогу і психологічну підтримку. Ця проблема «Існування» дуже важлива, тому що на ній тримається уся піраміда. Гасло цього рівня – «У мене все в порядку, я в безпеці»Якщо задоволені фізіологічні та безпекові потреби, дитина матиме необхідність у соціалізації, тож її бажання будуть вибудовуватися навколо шкільного колективу, дружби, комунікації з іншими дітьми. Ця сходинка дуже важлива для формування вміння вибудовувати горизонтальні зв’язки, налагоджувати комунікацію, для розвитку таких важливих якостей як емпатія та співчуття. Тут мотиваційна потреба в доброзичливих стосунках з учнями і вчителями. Виключення насмішок та зневаги. Конфлікт з класом або вчителем може відбити бажання вчитися і відвідувати школу. Проблема в стосунках може виникнути через порушення нижнього рівня: хвороба, втрата захиту - проблеми в родині, розлучення батьків, смерть близької людини. І, навпаки, сенс слова навчатися в підлітковому розумінні може бути значно ширшим, ніж просто набування знань. Бажання побачити друзів, поспілкуватися. Якщо такі бажання не можна реалізувати, шкільна освіта може втратити для дітей, особливо підліткового віку, свою привабливість і перестане цікавити. «Я хороший, мені в школі добре» - лейтмотив перебування на цій сходинці піраміди.

Наступною сходинкою за ієрархією Маслоу є потреба у повазі до особистості та визнанні її досягнень. Тут найважче дитині реалізуватися. Тому що не завжди дитина сама знає свої сильні і слабкі сторони. Саме на цьому рівні виникає у учня відторгнення до тих або інших предметів, де він не може продемонструвати свою обізнаність. Для дитини важливо, щоб його голос мав якусь вагу, впливав на прийняття рішень учнівського колектива. І самоповага дитини часто ломається саме на цій сходинці, коли вона не знаходить підтвердження основному лейтмотиву цієї сходинки – «Я важливий, значимий, незамінний». І тут дуже важливо допомогти дитині спуститися на сходинку нижче і спробувати знайти підтримку в учнівському колективі, серед друзів, в родини, щоб через контакти з ними відчути свою значимість. Зробити крок назад, щоб навести там порядок. І лише на самій верхівці людських потреб знаходиться необхідність самореалізації, саморозвитку, прагнення до творчості та високих моральних цінностей. Як бачимо, бажання вчитися, розвиватися, отримувати знання заради пізнання світу стоїть на самому високому рівні цієї піраміди, і не можливо перетягнути на цю сходинку дитину, яка ще не задовольнила нижчі базові потреби. Це просто небезпечно для людини взагалі і особливо дитячої психіки.

Що з цієї позиції являється мотивуючим фактором для приходу до школи. Діти різні, хтось приходить, щоб забезпечити елементарний спокій і захист від проблем в родині. Для нього школа – це просто острівець безпеки, де він може бути впевненим, що його ніхто не скривдить. Комусь необхідно отримати відчуття дружнього плеча, «братерства», відношення себе до якоїсь соціальної групи, тобто, задовольнити потребу в соціальних відносинах. І вимагати від цих дітей мотивацію навчання з більш високого рівня – просто марна надія, поки вони не пройдуть свій персональний еволюційний шлях задоволення потреб в соціалізації та не задовільнять свою потребу в самоповазі. Яким чином – залежить від нас, вчителів. Завдання не просте, тому що це треба зробити так, щоб процес був цікавими саме для конкретної дитини і, головне, «його розміру», і це необхідно так вписати в канву загальних завдань класу, щоб дитина відчула свою значущість і незамінність. Якщо цю потребу не допомогти задовільнити «мирним шляхом», і насильно тягнути на вищий рівень - вимагати від дитини добре вчитися, вона буде робити спроби заскочити на вершину піраміди доступними їй способами, і часто буде намагатися пришвидшитися доволі деструктивними способами для оточення. І на виході, можна отримати нарцистичного колекціонера знань, або неконтактного одинака - всезнайку або беземпативну амбіціозну людину з манією величі і купою нерозв’язаних дитячих комплексів. Або просто невпевнену в собі людину, яка легко буде підпадати під вплив більш вольового і нав’язливого оточення.

Як бачимо, однакового підходу для всіх не існує. Тому задача школи – спільно з батьками допомагати дітям підниматися по сходинкам цієї піраміди в комфортному і безпечному для них темпі. І безперечно, без допомоги професійних психологів тут не обійтися. Так що ж мотивує школярів вчитися? Батьки відряджають в школу дітей, щоб ті вчилися і отримували знання. Але чому тоді кожен з нас в своїй практичній діяльності зустрічається з проблемою відсутності у учнів бажання вчитися? Коли ти хоч зі шкіри виповзи, а натикаєшся на холодні пусті очі, в яких можна прочитати одне «скільки ще до кінця уроку?». Втрата мотивації вчитися в школі – ця проблема стоїть зараз дуже актуально. - Для чого мені ваша біологія …. (кожен може добавити свій предмет), – думаю, це питання знайоме. А дійсно, для чого. Щоб зрозуміти це, нам треба відповісти на три питання: 1. Що взагалі мотивує учнів до вивчення шкільних предметів? 2. Які знання і в якому обсязі необхідні учням?3. Що з того, що вони вчать в школі, знадобиться їм у майбутньому житті? І так, яка вона, мотивація вчитися?

Зовнішня мотивація «Орієнтація на думку дорослих, бажання похвали, слухняність»Зовнішня мотивація бажання похвали або уникнення докорів батьків, тобто забезпечення найнижчих сходинок в піраміді своїх потреб – безпекових. Пам’ятаємо гасло - «Я в безпеці», особливо, якщо батьки сварять дитину за погані оцінки. Якщо батьки або вчитель являються для дитини авторитетом – на соціальній, рівня емпатії наступній сходинці потреб піраміди – дитину мотивує установка «Я хороший, тому не хочу засмучувати батьків, хочу, що вони мною гордилися». Добре це чи погано? До певного віку слухняна дитина це добре, але, якщо дитина не перейде на наступну сходинку самоствердження, вона може назавжди залишитися конформістом, залежним від думки авторитетів або більшості. Або зможе потрапити в позицію безвольної жертви, залежної від поведінки інших, наприклад супруга – тирана. А це вже небезпечно. Тому що такі люди дуже легко підпадають під вплив більшості та навіювання. Вот чому використання похвали як стимула повинно бути дозоване, щоб ця форма мотивації не стала для дитини домінуючою і не формувала залежності від думки інших. Разом з тим, учням важливо знати, що вчитель щиро зацікавленість ними і дбає про іх успіхи. Конструктивна похвала у випадку навчання працює як потужна мотивація та заохочення. Вчителю треба бути не скупим на добре слово за якісно виконані завдання та демонструвати свої враження відкрито. Тому що це впливає на внутрішню самооцінку учня.

Як перевести зовнішню мотивацію «орієнтація на думку вчителя» во внутрішню. Вказівки вчителя звісно ж дуже важливі, вони скеровують учнв та допомагають впоратись з потоком інформації, але не менш важливо давати вибір та можливість проявляти ініціативу. Надання можливості учням самостійно обирати тип завдань, пропонувати свої ідеї та варіанти рішень і таким чином контролювати свій навчальний процес, дають відчуття влади над ситуацією, а з нею приходить і необхідна внутрішня мотивація до розвитку. Можливість формувати та відстоювати свої власну думку відносно почутого, побаченого та вивченного формує у дітей критичне мислення та внутрішню свободу, що набагато зменшує вірогідність маніпулювання їх свідомістю у майбутньому. Підтримка — необхідний компонент навчального процесу. Учням буває дуже складно впоратись зі своїми емоціями, тож підтвердження вчителя, у вигляді віри в здібності учня, створює відчуття безпеки та дає можливість впевненіше йти до мети. Критично важливо допомогати учням побачити та зрозуміти помилку. Вони не завжди можуть самостійно дізнатися, де саме пішли не так. Аналіз помилок вчителем повинен показати дитині ії слабкі та сильні сторони та вказати напрям подальшого розвитку. Це допоможе уникнути моральної травми та страху перед наступними викликами. І підсилить внутрішню мотивацію до навчання.

Зовнішня мотивація «Конкуренція»На підлітків авторитет як мотив діють дуже слабо, і це добре, тому що цей вік , коли дитина активно засвоює наступну сходинку своїх потреб – самоповаги і самоствердження. При мотивації «конкуренція» на перший план виходить прагнення бути кращим, або хоча б не гіршим за інших. Хоча не завжди підліток сам розуміє, що в його понятті є кращим, а що гіршим. Хто кращий – той хто добре грає в футбол, має крутий смартфон, прогулює уроки, позиціонує себе як носія певної молодіжної субкультури , може дерзити на уроці вчителю чи той, хто добре вчиться і приймає участь у олімпіадах? У підлітків з’являються нові куміри, а вчитель, і часто батьки, на певний час перестають бути авторитетом. Підлітковий вік порівнюють з стихією води, коли бурхливий потік випробує на міцність береги (і нерви дорослих), і якщо не дати проявитися назовні бунтарському духу, то стрімка ріка може дуже легко перетворитися на стояче болото. Не варто вимагати від підлітків сліпого виконання завдання по заданому алгоритму. Внутрішня потреба в самоствердженні буде вимагати від нього іншого – пошуку свого власного шляху, який дозволить йому відчути власну значимість і компетентність.

Як перевести зовнішню мотивацію «конкуренція» во внутрішню В контексті навчання конкуренція - річ корисна. Вона мотивує старатися більше. Вчителю необхідно сприяти дружньому духу конкуренції серед учнів, давати можливість показати свої знання та проявити себе. Звісно, все в здоровій атмосфері та без фанатизму. В цьому сенсі на перше місце в навчальному процесі виходять групові проектні форми роботи, які дозволять кожному учню проявити себе з своєї сильної сторони, перевівши конкурентність в розряд сопричасності до виконання якоїсь спільної коллективної справи. Разом з тим, не всім притаманна робота в команді, багато учнів намагаються працювати самостійно. Задача вчителя - привити любов до розв'язання проблем та експериментів в команді. Командне навчання ефективне з огляду на те, що учні діляться знаннями та розглядають різні варіанти рішень, вчаться дивитися на проблему під широким кутом.

Пошуки внутрішньої мотиваціїДеякі учні надто самокритичні до власних досягнень. Їх високі вимоги до себе створюють атмосферу тривоги та цілодобових переживань. Звісно, фіксація на проблемі сприяє пошуку оптимальних рішень, але здоров’я точно не додає. Тому таких учнів потрібно переконати, що навчання — це не боротьба з предметом і, коли щось не вдається, — це природно, і уж точно не кінець світу. Важливо давати підтримку, в незалежності від результату, щоб учні не ставили собі завищених очікувань і не здалися посеред шляху. Надто складні завдання, як і занадто прості, негативно впливають на формування та зростання внутрішньої мотивації, поскількі не дають дитині змоги реалізуватися, виявити ефективність та майстерність, внаслідок чого руйнується почуття компетентності , знижується самооцінка та самоповага.

Пошуки внутрішньої мотиваціїЩодо доцільності оцінювання. Роберг Пірсіг у книзі «Дзен і мистецтво догляду мотоцикла» розповів, як будучи викладачем американського коледжу, вирішив на семестр відмовитися від оцінок. В результаті, студенти, що завжди вчилися добре, стали вчитися ще краще, тому що не боялися ризикувати, сперечатися і задавати питання. А ті, хто до того мав невисокі оцінки, стали вчитися ще гірше, тому що формально отримали можливість не виконувати завдань, які не оцінювалися. Тобто, оцінка – єдиний зовнішній стимул для тих, хто не зацікавлений у вивченні предмету, а учням, які зацікавлені в отриманні знань оцінка не потрібна, тому що у них спрацьовують зовсім інші внутрішні стимули.

Пошуки внутрішньої мотиваціїВажливою умовою зростання внутрішньої мотивації є новізна та непербачуваність навчальних завдань, що як правило, викликає внутрішній інтерес. Завдання вчителя – зробити матеріал максимально доступним. І в той же час цікавим, наочним і стимулюючим до розширення знань, тим, що буде спонукати дитину до співтворчості, до пошуку. Таким, що перетворить його не просто в поглинача готової інформації, а у дослідника, який сам відкриває закони, виробляє теорії, докопується до суті. Якщо вчителі не будуть підштовхувати своїх учнів робити більше, ніж мінімум, то більшість і не намагатиметься перейти межу. Знову ж таки, це робота нашого мозку, він не дуже радіє великому навантаженню та здебільшого шукає легких шляхів.

Пошуки внутрішньої мотиваціїАле, навчання не може бути і постійною розвагою. Дуже часто воно вимагає зусиль (розумових, фізичних, психологічних). І дитині рано чи пізно доведеться з цим змиритися . Бо навчання – це не час, затрачений на вивчення чогось, навчання - це зусилля, спрямоване на досягнення результату. Як бачимо, наше завдання — допомогти школярам віднайти та згенерувати власну внутрішню мотиваційну лінію для наполегливого навчання. У кожного учня вона своя. Діти люблять, коли їм кидають виклик і будуть працювати над досягненням високих цілей до тих пір, поки вони не стануть в межах досяжності. Тому не будемо боятися робити виклики!