Наприкінці XIX ст. у Франції під впливом імпресіоністичних ідей, що набули розвитку в літературі та живописі, виник так званий музичний імпресіонізм. Новий напрям мав спільне коріння з живописом, хоча пряму аналогію між ними провести складно. Найяскравіше втілення він отримав у музиці Клода Дебюссі (1862—1918)Сучасники називали Дебюссі «аристократом звуку». Клод Дебюссі
Своєрідним маніфестом музичного імпресіонізму стала оркестрова прелюдія (і балет) «Післяполудневий відпочинок Фавна». Лев Бакст. Ескіз декорації до балету «Післяполудневий відпочинок Фавна»Риси стилю композитора:*найтонші відтінки людських емоцій, * вишуканість мелодій і тембрів, *виразність гармонії, *примхлива ритміка,* колористична фактура.
Клод Дебюссі24 прелюдії для фортепіано К. Дебюссі — своєрідна енциклопедія імпресіоністських образів. Уражає поетичність назв прелюдій: музичних пейзажів («Сади під дощем»), портретів («Дівчина з волоссям, ніби льон»), сценок («Перервана серенада»), архітектурних образів («Затонулий собор»). У його музиці відчувалась повітряність (пленерність) звукової фактури.
Дитинство. Матір’ю Едіт була акторка-невдаха Аніта Маяр, а батьком – вуличний акробат Луї Гассіон. Повернувшись з війни, батько знайшов Едіт в жахливому стані і не знайшов іншого виходу, як відправити дівчинку до своєї матері, яка працювала в публічному домі. У три роки Едіт осліпла. Бабуся повезла дівчинку в Ліз’є на могилу святої Терези, куди щорічно приїздять тисячі паломників у надії на зцілення. Через кілька тижнів маленька Едіт дивом стала бачити!
Вуличний горобчик Виїхавши в Париж, вона з батьком працює на площах. Батько показує акробатичні номери, а дев'ятирічна донька співає. У 22 роки на вулиці її помічає Луї Лепле, власник кабаре "Жерніс" на Єлисейських полях, і запрошує виступати у своїй програмі. Він навчив її репетирувати з акомпаніатором, вибирати і режисерувати пісні. Саме він знайшов для Едіт ім'я - Піаф («горобчик»). На афішах її ім'я було надруковано як «Малятко Піаф“, і успіх перших виступів був величезним.
У мистецтві співу Е. Піаф була неперевершеною. Вона мала неповторний тембр голосу, оригінальний виконавський стиль і манеру поведінки. У співі цієї шансоньє й актриси відчувається неповторна естетична аура Парижа. Цікаво…Славетна співачка-шансоньє, актриса мюзик-холу, театру і кіно так і не навчилася грати на фортепіано, не опанувала нотної грамоти. Проте від народження мала абсолютний музичний слух.
Вона дебютувала в 1962-му на пісенному конкурсі Авіньйону, але невдало — довелося задовольнятися другим місцем. Через рік Мірей пробує знову і … нова невдача. Але вона не здається, третя спроба увінчалась успіхом — після перемоги вона одержує запрошення виступити в телепередачі «Теле-Діманш» у Парижі.
Мірей Матьє стає «послом французької пісні». За 40 років кар'єри співачки вона випустила понад 70 альбомів, які розійшлися по всьому світі накладом у більш ніж 150 млн. екземплярів. Записала близько 1200 пісень на 9 різних мовах. Заспівала дуетом з такими зірками, як Шарль Азнавур, Пласідо Домінго, Хуліо Іглесіас, Елвіс Преслі й Том Джонс.
З юних років хлопчик дихав повітрям кіностудій. Після війни, коли в Америціпочалася хвиля гонінь на прогресивну інтелігенцію, Жюль Дассен повернувся на батьківщину, до Франції, і Джо став асистентом батька. Подорослішавши, Дассен-молодший виконав у кіно і дві самостійні ролі, які не принесли йому слави
За15 років Джо Дассен створив і заспівав чимало справжніх шлягерів. В усіх на слуху були його пісні "На Єлисейських полях", "Хліб і шоколад», «Циганське літо», «Підігруючи на пагорбі", "Сумна історія", багато інших. Вони і принесли Дассенові успіх у публіки, вивели його на естраду «Олімпії».
Тест-вікторина1) Шансон – це :з французької «народна пісня»;з англійської «народна мудрість»;з української – шанс потрапити на ТБ.2) Едіт Піаф – псевдонім співачки, який означає:золотий голос Парижа;«маленький горобчик»;виконавиця пісень Едіти П’єхи.3) Джо Дассен починав творчість з пісен:російською;англійською;французькою мовою.