Презентація " Фридерик Шопен"

Фридерік шопен. Романовська Г. П

Фридерик Франсуа́ Шопе́н (22 лютого або 1 березня 1810, с. Желязова Воля, Мазовецьке воєводство, Польща — 17 жовтня 1849, Париж, Франція) — видатний польський композитор і піаніст французького походження. Є національним героєм Польщі. Один із провідних представників західноєвропейського музичного романтизму, основоположник польської національної композиторської школи. Вплинув на світову музику.

Музичне обдарування Шопена проявилося дуже рано. У 1817 р. були видані перші полонези юного композитора (всього в період 1817-1846 рр.. Шопеном створено 16 полонезів), і з цього ж часу почалися виступи в концертах як піаніст-віртуоза.

Першим учителем музики для Шопена став чеський музикант В. Живний. А потім, поступив у Вищу музичну школу у Варшаві, він займався у відомого композитора, пізніше - директора Варшавської консерваторії Ю. Ельснер. У 1827 р. Шопен закінчив навчання і став систематично виступати в концертах, виконуючи і свої власні твори. У 1828 р. композитор здійснив першу гастрольну поїздку до Берліна, а потім до Відня, що принесла йому величезний успіх.

З 1829 р. почала зростати слава Шопена не тільки як геніального піаніста, а й як композитора. Справжній поет фортепіано, він присвятив цьому інструменту майже всю свою творчість. Їм написані два фортепіанні концерти (1829 і 1830 рр..), Три сонати, у тому числі Соната сі-бемоль-мінор зі знаменитим Траурним маршем (1828-1844 рр..), Чотири балади (1835 - 1842 рр..), 21 ноктюрн (1827-1846 рр..), 27 етюдів (1829-1839 рр..), 25 прелюдій (1831-1839 рр..). Крім того, Шопену належать 19 пісень (1829-1847 рр..), Соната для віолончелі та фортепіано (1846 р.) і багато інших творів.

У 1837 р. Шопен зробив подорож до Англії і Шотландії, що тривало майже рік, а 1838 - 1839 рр.. провів на іспанському острові Мальорка. Кінець життя музиканта був затьмарений хворобою легенів, яка і стала причиною його смерті. Помер 17 жовтня 1849 в Парижі, похований на кладовищі Пер-Лашез. У заповіті Шопен просив відвезти його серце на батьківщину, до Польщі, що і було виконано. Серце композитора покоїться у варшавському костьолі Святого Хреста.

Композиторська техніка Шопена вельми нетрадиційна і багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів. Шопен був неперевершеним творцем мелодій, він одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов'янські ладові та інтонаційні елементи і у такий спосіб підірвав непорушність класичної ладогармонічної системи, що склалася до кінця XVIII століття. Те саме стосується ритму: використовуючи формули польських танців, Шопен збагатив західну музику новими ритмічними малюнками. Він розробив суто індивідуальні — лаконічні, замкнуті в собі музичні форми, які найкраще відповідали природі його такої ж самобутньої мелодичної, гармонічної, ритмічної мови.

Список творів. Для фортепіано з оркестром2 концерти — op.11, мі мінор (1830); op.21, фа мінор (1830)Варіації на тему Là ci darem la mano op.2 (1827)Andante spianato et Grande Polonaise brillante op. 22 (1830–34)Fantaisie brillante на польські арії in A major (1828)Rondo à la Krakowiak фа мажор op.14 (1828)Для фортепіано соло60 мазурок,16 полонезів, (з них 9 опубліковано посмертно)19 вальсів (з них 11 опубліковано посмертно)19 ноктюрнів (з них 1 опубліковано посмертно)4 балади (op.23, op.38, op.47, op.52)4 скерцо (op.20, op.31, op.39, op.54)3 сонати для фортепіано (op.4, op.35, op.58)26 прелюдій (цикл з 24 прелюдій, op.28; op.45 та ля-бемоль мажор, опублікована посмертно)27 етюдів (з них по 12 етюдів op.10 та op.25 та 3 етюди без зазначення опусу)3 експромти та фантазія-експромт (опублікована посмертно)Окремі твори — Фантазія, Баркарола, Тарантела, Болеро, КолисковаІнші твори для фортепіано (рондо, варіації, марші), кілька творів у 4 руки. Камерні ансамблісоната для віолончелі та фортепіано op.652 твори для віолончелі та фортепіано (крім Сонати), фортепіанне тріо. Пісні17 пісень op. 74 Пісні, видані посмертно (усього — 3 на польські тексти)

Фортепіанні п'єси малих форм. Ці п'єси можна умовно розділити на дві групи: переважно «європейські» за мелодикою, гармонією, ритмом і виразно «польські» за колоритом. До першої групи належать більшість етюдів, прелюдій, скерцо, ноктюрнів, балад, музичних експромтів, рондо і вальсів. Специфічно польськими є мазурки і полонези. Шопен створив близько трьох десятків етюдів, мета яких — допомогти піаністові в подоланні специфічних художніх чи технічних труднощів (наприклад, у виконанні пасажів паралельними октавами або терціями).

«Польські» жанри. Шопен вразив своїми оригінальними мазурками і полонезами — жанрами, в яких знайшли віддзеркалення слов'янські танцювальні ритми і гармонічна мова, типова для польського фольклору. Ці п'єси вперше принесли в західноєвропейську музику слов'янський елемент, що поступово змінило ті гармонічні, ритмічні і мелодичні схеми, які великі класики XVIII століття залишили своїм послідовникам. Шопен склав 57 мазурок (їхній прототип — польський танець з тридольним ритмом, подібний до вальсу). Як майже все, написане Шопеном, мазурки вельми піаністичні та вимагають від виконавця великої майстерності, навіть якщо не містять видимих технічних труднощів.

Великі форминайвищим його досягненням у цій галузі слід вважати чудово збудовану і дуже переконливу за драматургією фантазію фа мінор, створену в 1840—1841 роках. У Баркаролі, єдиному шопенівському творі цього жанру (1845—1846 роки), примхлива гнучка мелодія у розмірі 6/8, характерному для пісень венеційських гондольєрів, варіює на тлі незмінної фігури супроводу. Шопен створив три фортепіанні сонати. Перша, до мінор (1827 рік), — юнацький твір, який нині рідко виконують. Друга, сі-бемоль мінор, з'явилася десятиліття опісля. Її третя частина — відомий у всьому світі похоронний марш, а фінал — вихор, подібний до «вітру, що віє над могилами». Друга соната, яку вважали невдалою за формою, у виконанні великих піаністів постає як вражаючий цілісний твір. Остання шопенівська соната, сі мінор (1844), має наскрізну структуру, що об'єднує її чотири частини, і є одним з найвищих досягнень Шопена.

У 1995 році в Польщі запроваджено премію «Фридерик», яку щорічно вручають польським музикантам у понад 20 номінаціях, розподілених за трьома секціями — музика академічна, музика популярна, джаз.

Дякую за увагу!