Презентація "Г. Квітка-Основ'яненко. Життя і творчість"

ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778 – 1843) УТНИ, БАТЬКУ, ЩОБ НЕХОТЯ НА ВВЕСЬ СВІТ ПОЧУЛИ... Т. Шевченко

Г. КВІТКА- ОСНОВ’ЯНЕНКО – один із перших творців народної повісті в усій європейській літературі (І. Франко).

АНКЕТА ПИСЬМЕННИКА Прізвище, псевдонім. Місце народження. Соц. походження. Освіта. Здібності, уподобання, кругозір. Характер. Діяльність. Основні твори.

СЛОБОДА ОСНОВА

Інститут шляхетних дівчат

Драматичний театр

Харківський університет

Г Р И Г О Р І Й К В І Т К А – О С Н О В ‘ Я Н Е Н К О Видавець, редактор, публіцист «Батько української прози» Драматург Директор театру Директор танцювального клубу Попечитель громадської бібліотеки Повітовий предводитель дворянства Член Королівського товариства антикваріїв Півночі (Копенгаген) Організатор Інституту шляхетних дівчат Голова палати карного суду, суддя Член «Товариства наук»

Мав широке коло літературних уподобань Уважний до побуту, звичаїв, мови, патріот Підтримував таланти з народу, любив дітей Гуманіст, милосердний, відповідальний Музично обдарований, мав талант актора Веселий, жвавий, дотепний Мозаїка особистості письменника

ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ Написав близько 80 прозових і драматичних творів. Повісті :“Маруся”, “Конотопська відьма”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”. П’єси :“Сватання на Гончарівці”, “Шельменко -денщик”.

ВПЛИВ

ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ

ОЗНАКИ Співчутливий тон розповіді, який змушує читача розчулитися. Послідовність сюжету. Ідеалізація героїв, позбавлені негативних рис. Змалювання побуту і звичаїв простих людей. Описи природи. Наявність деталі, що натякає на трагізм. На шляху героїв виникає перешкода. Смерть героя.

“МАРУСЯ”. ДУМКИ АВТОРА “Я НАПИСАВ “МАРУСЮ” І ДОВІВ, ЩО ВІД МАЛОРОСІЙСЬКОЇ МОВИ МОЖНА РОЗЧУЛИТИСЯ”. “ЩОБ ДОВЕСТИ ОДНОМУ, ЯКИЙ НЕ ВІРИВ, ЩО МАЛОРОСІЙСЬКОЮ МОВОЮ МОЖНА НАПИСАТИ НІЖНЕ, ЗВОРУШЛИВЕ, Я НАПИСАВ “МАРУСЮ”.

ПАСПОРТ ТВОРУ 1832р. – Г. Квітка-Основ’яненко написав “Марусю”. 1834р. – надрукував у книжці “Малоросійські повісті...” Жанр – сентиментально-реалістична повість. Тема – зображення життя і побуту українського народу к. ΧVΙΙΙ-п. ΧΙΧ ст., відтворення його душевної краси, чистоти.

Події в повісті розгортаються: 1.Прощання на кладовищі. 2.Василь у монастирі. 3.Відмова Наума Дрота Василеві. 4.Смерть Марусі

КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНО – ПОБУТОВИЙ Заможний селянин відмовляє віддати бідному наймиту-сироті свою дочку, бо тому загрожує рекрутчина.

КОМПОЗИЦІЯ Експозиція: знайомство з героями твору — родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога. Зав’язка: зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду. Кульмінація: смерть Марусі, її поховання. Розв’язка: страждання Василя — ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою.

ПОЗАСЮЖЕТНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРИСВЯТА ПОРТРЕТ ОПИС ІНТЕР’ЄРУ ЛІРИЧНІ ВІДСТУПИ ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ ДЕТАЛЬ

ПРОБЛЕМАТИКА батьки і діти; соціальна нерівність; життя і смерть; пошуки щастя.

БАТЬКИ МАРУСІ

МАРУСЯ

ВАСИЛЬ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Презентацію підготувала вчителька української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист Славутицького ліцею Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області Кушнеренко Оксана Валеріївна