Г. Гарсія Маркес – колумбійський письменник і публіцист, Нобелівський лауреат (1982 р.), один із найяскравіших представників “магічного реалізму”. Найвищу літературну премію письменнику присудили “за романи й оповідання, в яких фантастичні й реалістичні елементи поєднанні заради створення щедрого уявного світу, в котрому відбито життя й суперечності латиноамериканського континенту”.
1948 р. – через початок “віоленсії” університет було закрито. Гарсія Маркес переїхав до Картахена –де-лас-Індіас, де продовжив навчання в університеті , зав'язав знайомства в літературному середовищі, розпочав репортерську діяльність. Картахена де Індіас - героїчне місто і визнаний ЮНЕСКО пам'ятник культурного надбання людства, найважливіший порт Колумбії і одне з місць у країні, з яким пов'язано багато історичні битви.
1961 р.- повернувся до Латинської Америки. Кінець 50-80-х років пише свої найкращі твори: повість “Полковнику ніхто не пише” (1958 р.), роман “Сто років самотності” (1967 р.), збірка “Дивовижна й сумна історія….”(1962 р.), романи “Осінь патріарха” (1975 р.) і “Кохання під час холери” (1985 р.) та інші.
Художній світ Гарсія Маркеса характеризують:- прагнення відтворити “моделі” національного буття, національної історії, національного мислення;- поєднання соціального й буттєвого аспектів, майстерна передача їхнього місцевого колориту;- міфопоетична забарвленість картин повсякдення й побуту;- тема розладу людських взаємин у світі;- змалювання дивного, незвичайного, абсурдного, надприродного, усяких метаморфоз;- створення фантастичної дійсності, в якій зруйновані межі між реальним та надреальним, об'єктивним і суб'єктивним.
Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:1. Слово-тема (іменник).2. Два прикметники (означення теми).3. Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.4. Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї).5. Слово-висновок — синонім теми. Складання сенкану про героїв оповідання “Стариган з крилами”