Презентація з біології - "Галерея кімнатних рослин"

Галерея кімнатних рослин. Нехай мене чарують квіти,Нехай життя їм віддаю, Ніяк я барвами досхочу. Своїх очей не напою…Олександр Олесь 

Рослини вологих тропічних лісів. До рослин вологих тропічних лісів належать: бальзамін, бегонія, зигокактус, монстера та ін. Зона вологих лісів характеризується великою кількістю опадів, високою вологістю повітря і високою річною температурою. Дерева тропічних лісів мають високі й стрункі стовбури. Листки вічнозелені, жорсткі, шкірясті, зверху блискучі. Кущі й трави різноманітні. У нижчих ярусах лісу клімат особливо вологий, тому там зустрічаються рослини з дуже широкими листками.

Бальзамін. Батьківщина — тропічна Африка. Плоди цієї рослини під час доторку швидко розтріскуються і з силою викидають насіння. Це багаторічна рослина із соковитим ламким стеблом. Листки темно-зелені, яйцеподібної форми. Протягом літа цвіте яскраво-рожевими квітками. Тому в народі цю рослину називають ще «вогником». Бальзамін може рости в будь-якій землі, але особливо добре розвивається в ґрунті, багатому на перегній. Розмножується погонами. Потребує частого поливання.

Зигокактус. Походить із Бразилії, де в природі є деревом. Ця рослина не має листків. Стебла в неї сильно галузяться і схиляються вниз. Усередині грудня на кінцях пагонів з'являються численні загострені рожеві пуп'янки, що потім перетворюються на яскраво-червоні квіти. Зигокактус ще називають «різдвяником», оскільки він зацвітає якраз на Різдво. Ця рослина не переносить яскравого сонця, засухи і низької температури. Літом зигокактус потрібно добре поливати, розмножується частинками стебла.

Монстера. Батьківщина Південна Америка. Багаторічна ліана з великими яйцевидно-серцевидними, не симетрично розсіченими листками до 1 м. в діаметрі. Молоді листки цілокраї. Стебла довгі повзучі. Рослини невимогливі, витримують слабке освітлення, нерівномірнимй полив, різкі коливання температури, не боїться протягів. Однак потребує обов’язкової опори, частого обмивання листків, не любить перезволоження.

Бегонія Батьківщина Середня і Південна Америка, Південно–східна Азія, Африка. Це трав'яниста рослина, має різну форму і висоту стебел. Листя бегонії буває вузьке, овальне, кругле, м'яке, велике і широке, розрізне, гостро зазубрене, асиметричне. Різні види бегоній мають свій окрас листя. Бувають бархатні, махрові. Усі рослини можна розділити на квітучі і декоративні. Одним з видів є бегонія завжди квітуча.

Бегонія королівська. Бегонія Фіста

Бегонія яскраво–червона. Бегонія бульба “Йеллоу”

Колеус. Батьківщина – тропіки Африки та Азії. Багаторічна, трав'яниста рослина з дуже красивими листками, краї яких легко зазубрені. Гарно росте при яркому сонячному світлі, витримує підвищену температуру. Для покращення вигляду потрібно часто прищіплювати верхівки пагонів і видаляти квітоноси . Використовують для озеленення різних приміщень, вітрин, ваз, а також для групових посадок на клумби у відкритий грунт. Поширеними видами є Колеус Блюме, Колеус гібридний Ранельта.

Рослини субтропіків. У нас в Україні субтропіки представлені тільки в Криму. Клімат помірний, температура протягом року рівномірна, з незначними коливаннями. Середньорічна температура досягає +15 °С, зимові температури + 5—7 °С. Кількість опадів протягом року різна. Для цих рослин характерна наявність м'яких, блискучих зелених листків. Ростуть там хвойні рослини. Серед рослин субтропіків є багато красивих, квітучих видів з декоративними листками, які не опадають узимку.

Пеларгонія. Прийшла до нас з Південної Америки. Це невибаглива і дуже поширена рослина. Її садять на підвіконнях, балконах, клумбах. Має високі стебла (до 70 см). Листки округлої форми, світло-зелені, опушені. Цвіте з ранньої весни до пізньої осені, утворюючи пишні зонтики червоних, рожевих чи білих квітів. Для того щоб пеларгонія довго цвіла, її потрібно тримати на сонячній стороні вікна і часто поливати. Пеларгонію в народі називають ще «калачиком» за її округлі листки. У кімнаті, де стоїть пеларгонія, ніколи не оселиться міль, адже рослина відлякує її.

Гіппеаструм. Батьківщина Південна Америка. У перекладі з грецької означає hippeos – кавалер і astron – зірка. Існує 75 видів цих красивих рослин із великими квітами. Цибулина іноді сягає до 20 см. При висаджуванні третину її залишають над поверхнею субстрату. Стрілка – квітконос іде в ріст відразу після висаджування. Поливати потрібно помірно, а згодом збільшують полив, коли перецвітає то полив припиняють і листя поступово жовкне. Однак не можна допускати пересихання тонкого коріння. Змінюючи тривалість періоду спокою та підтримуючи необхідну температуру, цвітіння можна запланувати на будь –яку пору року.

Фуксія. Батьківщина центральна і Південна Америка. Завезена в Європу близько 300 років назад. Дивовижно красива і невибаглива рослина, широко поширена серед кімнатних рослин. Фуксія росте у вигляді кущика, невеликі супротивні листки з гарними опущеними квітами, як ліхтарі, підвішені на відносно довгих, тонких квітконіжках. Тичинки і маточка виступають далеко за віночка, що надає квітці красивий вигляд. Рослина за належних умов може цвісти до пів року. Потрібно враховувати, що фуксія не любить різких перемін місця. Тому її зразу ставлять на постійне місце. Існують докази і кольорові зображення її квітів і плодів зроблені близько за 1000 років до н. е.

Сенполія фіалкова. Батьківщина Узамбарські гори Африки. Одна із кращих рослин серед кімнатних культур. При правильному догляді і належних умовах може цвісти від 6 до 10 місяців в рік. Рослину краще ставити на південно-східні вікна, влітку потребує яскравого світла, але не прямих сонячних променів, поливання помірне але не сильне, слідкувати, щоб краплі води не потрапляли на листки, час від часу поливають зануренням у воду. Рослини не витримують протягів і різких коливань температури. Більш поширене розмноження листковими живцями, і весною .

Кала ефіопська. Ця рослина цікавить нас тим, що може цвісти в грудні-березні. Привезена в Європу з Південної Африки ще в XVII ст. В заболочених місцях на півдні Африки можна знайти зарослі цих рослин. Каллу дуже легко розводити в домашніх умовах. Вона потребує яркого сонячного освітлення, рівномірного поливу на протязі усього року, за виключенням періоду спокою. З закінченням цвітіння потрібно зразу ж зменшити поливати, а потім зовсім призупинити. В цей час корисно винести рослину на відкритий грунт, на сонячне місце і слідкувати, щоб не зволожували дощі. На початку липня їх вийняти з горшків і обрізати обсохлі кусочки листків і висадити в свіжу землесуміш. Висаджувати неглибоко. В період цвітіння калли необхідно підкормлювати.

Хлорофітум. Невибаглива трав'яниста рослина з укороченим стеблом, від якого пучком відходять багаточисленні дугоподібно вигнуті листки, із середини пучка виростають пагони, на кінцях яких ростуть маленькі рослинки (дітки). Квітки маленькі, білі. їх можна відсадити — виросте новий хлорофітум. Якщо горщик із рослиною підвісити на вікні, то пагони, які звисають униз, зроблять хлорофітум подібним до зеленого павука з волохатими лапками. Саме тому його називають рослиною-павуком. До речі, хлорофітум найкраще серед усіх кімнатних рослин очищує повітря. Він поглинає вуглекислий газ, збирає на листках пил, очищує повітря від домішок хімічних речовин. Тому вдома ставте на підвіконня хлорофітум — рослину-павука. Є давня прикмета; павук у домі — на щастя, його не можна вбивати.

Аспарагус. Батьківщина Африка. Рослина з красивим яскраво-зеленим листям у вигляді пилочок. Квіти невеликі, духмяні й дуже пахучі. Рослину прикрашають червоненькі ягідки, що довго висять на гілках. Кращим видом є аспарагус Спренгера. У нього звисаючі довгі гілки й лінійні листки. Є аспарагус перистий з піднятими гілками і голчастими дуже ніжними листками. Рослини потребеють яскравого розсіяного світла, може бути напівтінь, але прямих сонячних променів треба уникати. Поливання щедре з весни до осені, обмежене – взимку

Рослини пустель. Часто ми зустрічаємося з багатьма рослинами, які походять із спекотних і посушливих областей Африки, Австралії, Азії. Клімат пустель і напівпустель характеризується посушливістю, малою кількістю опадів, спекою вдень і холодною погодою вночі. Часто опади випаровуються ще в повітрі, не досягнувши землі. Але як тільки в пустелі випадає дощ, вона покривається килимом трав і квітучих рослин. Вегетаційний період у них невеликий. Вони швидко відцвітають до появи засухи. Такі рослини називають ефемерами. Крім ефемерів, у пустелі є ще сукуленти. Це рослини, які запасають вологу в листках, стеблах. Це такі кімнатні рослини, як алое. каланхое, опункція, сансев’єра, кактуси.

Кактуси. Відкрито близько 3000 видів. Їх батьківщиною вважається Америка. В інші частини світу вони були завезені людьми або занесені птахами. Кактуси — рослини пустель, тому у своєму м'ясистому стеблі запасають вологу. Листки їх видозмінилися в колючки, щоб випаровувати менше вологи. Ехінопсиси вперше з'явилися в кімнатній культурі в минулому столітті. З тих пір вони завоювали любов квітководів за невибагливість і красиві квітки. Стебло кулеподібне, ребристе, з колючками. Цвіте вночі великими, красивими, білими чи блідо-рожевими квітками діаметром до 10 см. Наступного дня квітки до полудня розкриті й мають тонкий аромат білої лілії.

Лобівія павутиноколючкова. Клейстрокактус Штрауса

Номокактус Ленінгхауза. Ферокактус широкоголковий

Алое. Батьківщина Південна Африка. Ця рослина часто розводиться в кімнатах, бо вона є лікарською. Дуже рідко цвіте, через 10—15 років. Квітки мають багато солодкого нектару, який капає з квіток. Листки алое зовсім не схожі на листки звичайних наших дерев. Вони грубі. м'ясисті. Знизу опуклі, а зверху ввігнуті, по краях гостро зазубрені. Якщо полити листок водою, то вона скотиться кульками, не змочивши його. Коли ж відламати листок алое та занурити його у склянку з водою, то він одразу стане блискучим, сріблястим, листки алое вкриті чималим шаром воску, котрий і утворює специфічний матово-сірий наліт на ньому, як на сливах. Віск запобігає сильному випаровуванню води.

Опункція. Батьківщина пустелі Африки. Вона має ребристе, членисте стебло, яке складається із сегментів, що відходять один від одного. Колючки довгі. Рослини добре ростуть, не потребують регулярного поливу взимку. Літом потребують великого поливу і яскравого світла. Розмножуються живцюванням.

Сансев’єра. Батьківщина тропічні і субтропічні райони Африки. В народі кажуть, що це щучий хвіст, або тещин язик. Ця рослина має прямостоячі листки і світлі поперечні або поздовжні парости. Довжина листка буває 35-40 см. Ці рослини на батьківщині цвітуть. У них білі, світло-фіолетові пахучі квіти. Колючки, якими закінчуються листки, використовуються як голки для грамофонів. В Африці з них виготовляють мотузки й навіть грубі тканини. Ця рослина росте де завгодно і не вимагає тепла, сонця й вологи.

Підготувалавчитель біологіїзош I-II ст. с. Жабче Сапіжук Л. П.