Презентація " Географічне положення та адмістративний поділ Житомирської області"

Про матеріал
Географічне положення Житомирської області. Реформування адміністративного поділу області. продовження роботи з картографічним матеріалом.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

11 кл геог проф Ур 139 Географічне положення та АТП області Реформування АТУ області 21 04 2024 Географічне положення * Жито́мирська о́бласть (Житомирщина) — область на півночі України,

Номер слайду 2

* Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, → що складає 4,9% території України.

Номер слайду 3

* За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише → перед Одеською, → Дніпропетровською, → Чернігівською → та Харківською областями. №Регіон. Площа (км²)Відсоток1 Одеська область33 3105.51%2 Дніпропетровська область31 9145.29%3 Чернігівська область31 8655.28%4 Харківська область31 4155.20%5 Житомирська область29 8324.94%

Номер слайду 4

* Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як → Вірменія, → Албанія, → Ізраїль, → Кіпр → або Ліван.29 800 км².28 748 км².22 072 км².9248 км²Ліван.10 452 км² 

Номер слайду 5

Адміністративним центром є м. Житомир. 

Номер слайду 6

* Протяжність області → із заходу на схід сягає 170 кілометрів, → а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. 230

Номер слайду 7

* Відзначимо, що це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як → Нідерланди → або Швейцарія. Нідерланди Швейцарія. 

Номер слайду 8

* На сході межує з Київською, → на півдні з Вінницькою,→ на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України* На півночі з Республікою Білорусь

Номер слайду 9

* За конфігурацією область являє собою → багатокутник. * Область має вигідне економічно-географічне положення, → що сприяє розвитку її продуктивних сил → і активній участі в територіальному поділі суспільної праці.

Номер слайду 10

* Ще в сиву давнину на території області виникли міста, які служили як торгові центри на шляхах, що зв’язували Європу і Азію. * По території області проходять→ важливі залізничні та автомобільні шляхи сполучення, → що сприяє її економічному розвитку та зв’язку з такими адміністративно-культурними і промисловими центрами як Київ, Мінськ, Львів, Харків, Одеса, Москва, Санкт-Петербург тощо.

Номер слайду 11

* Важливим фактором дальшого розвитку продуктивних сил області, котрий впливає на формування її територіальної структури, → є близькість до країн Східної і Центральної Європи.

Номер слайду 12

* Історично сформовані адміністративні межі Житомирської області → не збігаються з межами природних зон. * Область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну відмінність у ландшафтному відношенні. * Північна її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), → південна - в межах Лісостепу.

Номер слайду 13

Крайні точки: Пн. -51°41' пн. ш. (побл. с. Делета Коростенського району) Пд. - 49°35'пн. ш. (побл. с. Сахни Бердичівського району) Зх.-27°11' сх. д. (побл. с. Повчине  Звягельського району ) Сх. - 29°43' сх. д. (побл. с. Ставище Бердичівського району)Геогр. центр – у с. Кам’яний Брід Звягельського району. 50°37' пн. ш. 28°42' сх. д

Номер слайду 14

Герб Жито́мирської о́бласті  Пра́пор Жито́мирської о́бласті Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року.

Номер слайду 15

* Адміністративний поділ Житомирської області:→ 4 адміністративні райони, → 12 міських, → 22 селищні → 32 сільські територіальні громади

Номер слайду 16

* 12 квітня 1923 р. ВУЦВК ухвалив постанову про проведення нової адміністративно-територіальної реформи, підготовка до якої за рішенням уряду розпочалася восени 1922 року. * Було скасовано повітовий і волостний поділ території України, → а замість нього затверджено поділ республіки на → 53 округи (замість 102 повітів) → та 706 районів (замість 1989 волостей). 

Номер слайду 17

* На території сучасної Житомирської області створювалися → Житомирський, Коростенський (у складі Волинської губернії), Бердичівський → та Малинський (у складі Київської губернії) округи. * Вони складалися з районів, створених у березні 1923 р. на базі ліквідованих волостей.

Номер слайду 18

* Так, до складу Житомирського округу входило 14 районів, → Коростенського – 13, → Бердичівського – 12 → та Малинського – 10. * Останній проіснував недовго і був ліквідований у грудні 1924 р. * Його територію було поділено між Київською ї Волинською губерніями. 

Номер слайду 19

* Черговий етап адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочався в червні 1925 р. у → зв’язку з переходом на триступеневий поділ і ліквідацією губерній. * Згідно з новою системою, округи тепер безпосередньо підпорядковувалися уряду України в Харкові. 

Номер слайду 20

* 15 червня 1925 р. замість Житомирського було створено Волинський округ. * До нього було приєднано Потіївський, Радомишльський, Коростишівський і Малинський райони з ліквідованого Малинського округу. * У той же час до Бердичівського округу відійшов ряд південних районів: → Любарський, Чуднівський, Янушпільський та Андрусівський. 

Номер слайду 21

* У вересні 1930р. було введено двоступеневу систему. * Внаслідок цього скасовувалися округи, → а райони переходили в безпосереднє підпорядкування центру. * Міста Житомир і Бердичів серед інших 18 міст України отримали статус центрального підпорядкування .

Номер слайду 22

* Черговий раз зміни до адміністративно-територіального поділу України було внесено в лютому 1932 року у зв’язку з утворенням областей. * Територія сучасної Житомирщини увійшла до складу Київської та Вінницької областей. * У 1935-1936 рр. було відновлено Житомирський і Коростенський округи та створено Новоград-Волинський. Проте проіснували вони недовго, до чергової зміни в адмінподілі.

Номер слайду 23

* 22 вересня 1937 року в Україні було утворено → 4 нові області, в тому числі й Житомирську, в результаті поділу Київської і приєднанням ряду районів Вінницької області. * Вона складалася → із 34 адміністративних районів. * Цей останній поділ виявився найбільш стабільним і залишається чинним, з незначними змінами, й до сьогодні. 

Номер слайду 24

* У наступні роки реорганізації проводилися, як правило, в межах області й стосувалися зменшення або збільшення кількості адміністративних районів.*  Кампанія ця розпочалася у грудні 1957 року. Тоді зникли з карти області Вчорайшенський, Городницький, Довбиський, Корнинський, Троянівський, Чоповицький та Янушпільський райони. * Наступного року було ліквідовано Ярунський , а в 1959 р. – Базарський і Потіївський. 

Номер слайду 25

* Нова хвиля укрупнення районів припадає на 1962-1963 рр. у зв’язку з організацією раднаргоспів. * У цей час було ліквідовано → Андрушівський, Баранівський, Барашівський, Брусиловський, Володарсько-Волинський, Житомирський, Любарський, Лугинський, Народницький, Словечанський, Ружинський, Радомишльський, Червоноармійський та Чуднівський райони. 

Номер слайду 26

* Після усунення від влади у жовтні 1964 р. М. Хрущова цю практику щодо укрупнення було визнано помилковою, і з січня 1965 р розпочалося відновлення попереднього поділу. * Так, цього року на карті області знову з'явилися → Андрушівський, Житомирський, Любарський, Радомишльський, Ружинський райони, → а в 1966р. – Баранівський, Володарсько-Волинський, Лугинський, Народицький, Червоноармійський, Чуднівський.

Номер слайду 27

У квітні 1990 р. було утворено Брусилівський район

Номер слайду 28

Номер слайду 29

Номер слайду 30

Номер слайду 31

Номер слайду 32

Номер слайду 33

Номер слайду 34

Номер слайду 35

Номер слайду 36

* Адміністративно-територіальна реформа в Україні  полягає у→ наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування (децентралізації) → зміні адміністративно-територіального поділу. * Відбувалася з 2015 до 2020 року. * Замість понад 11 000 місцевих рад → сформовано 1469 територіальних громад. * А замість 490 районів — 136 нових районів. * Основні повноваження рад районів перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні.

Номер слайду 37

№Назва. Адм. центр. Адм. устрій1 Бердичівськийм. Бердичів. Адм. устрій2 Житомирськийм. Житомир. Адм. устрій4 Звягельськийм. Звягель. Адм. устрій3 Коростенськийм. Коростень. Адм. устрій. Райони з 2020 року. Адміністративно-територіальна реформа є найважливішою реформою децентралізації в Україні — комплексу змін до законодавства, основною метою якого є передача значних повноважень і коштів від центральних органів влади органам місцевого самоврядування.

Номер слайду 38

Житомирська область. Тут було 23 райони, а стало - чотири. Бердичівський район. Увійшли Андрушівський та Ружинський райони. Житомирський район. Увійшли Брусилівський, Коростишівський, Любарський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський і Чуднівський райони. Коростенський район. Увійшли Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький і Олевський райони. Новоград-Волинський район. Увійшли Баранівський і Ємільчинський райони, Городниця і Довбиське.

Номер слайду 39

Складається з Житомирського, Бердичівського, Коростенського та Звягельського районів.

Номер слайду 40

Номер слайду 41

Житомирський район. Площа території — 10 521,9 км², населення — 618 111 осіб (2020 р.)

Номер слайду 42

Номер слайду 43

Бердичівський район Герб Пра́пор Площа території — 3 018,5 км², населення — 161 462 особи (2020 р.)[

Номер слайду 44

Номер слайду 45

Номер слайду 46

Коростенський район. Герб. Площа території — 10 897,6 км², населення — 258 935 осіб (2020 р.) 

Номер слайду 47

Номер слайду 48

Звягельський район. Герб  Пра́пор. Площа території — 5 256, 6, населення — 169 704 особи (2020 р.)

Номер слайду 49

Номер слайду 50

https://oda.zht.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/ATLAS-ATU-09.12.2021-.pdf

pptx
Пов’язані теми
Географія, 11 клас, Презентації
Додано
21 квітня
Переглядів
257
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку