Презентація " Географічне положення та адмістративний поділ Житомирської області"

11 кл геог проф Ур 139 Географічне положення та АТП області Реформування АТУ області 21 04 2024 Географічне положення * Жито́мирська о́бласть (Житомирщина) — область на півночі України,

* Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, → що складає 4,9% території України.

* За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише → перед Одеською, → Дніпропетровською, → Чернігівською → та Харківською областями. №Регіон. Площа (км²)Відсоток1 Одеська область33 3105.51%2 Дніпропетровська область31 9145.29%3 Чернігівська область31 8655.28%4 Харківська область31 4155.20%5 Житомирська область29 8324.94%

* Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як → Вірменія, → Албанія, → Ізраїль, → Кіпр → або Ліван.29 800 км².28 748 км².22 072 км².9248 км²Ліван.10 452 км² 

Адміністративним центром є м. Житомир. 

* Протяжність області → із заходу на схід сягає 170 кілометрів, → а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. 230

* Відзначимо, що це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як → Нідерланди → або Швейцарія. Нідерланди Швейцарія. 

* На сході межує з Київською, → на півдні з Вінницькою,→ на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України* На півночі з Республікою Білорусь

* За конфігурацією область являє собою → багатокутник. * Область має вигідне економічно-географічне положення, → що сприяє розвитку її продуктивних сил → і активній участі в територіальному поділі суспільної праці.

* Ще в сиву давнину на території області виникли міста, які служили як торгові центри на шляхах, що зв’язували Європу і Азію. * По території області проходять→ важливі залізничні та автомобільні шляхи сполучення, → що сприяє її економічному розвитку та зв’язку з такими адміністративно-культурними і промисловими центрами як Київ, Мінськ, Львів, Харків, Одеса, Москва, Санкт-Петербург тощо.

* Важливим фактором дальшого розвитку продуктивних сил області, котрий впливає на формування її територіальної структури, → є близькість до країн Східної і Центральної Європи.

* Історично сформовані адміністративні межі Житомирської області → не збігаються з межами природних зон. * Область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну відмінність у ландшафтному відношенні. * Північна її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), → південна - в межах Лісостепу.

Крайні точки: Пн. -51°41' пн. ш. (побл. с. Делета Коростенського району) Пд. - 49°35'пн. ш. (побл. с. Сахни Бердичівського району) Зх.-27°11' сх. д. (побл. с. Повчине  Звягельського району ) Сх. - 29°43' сх. д. (побл. с. Ставище Бердичівського району)Геогр. центр – у с. Кам’яний Брід Звягельського району. 50°37' пн. ш. 28°42' сх. д

Герб Жито́мирської о́бласті  Пра́пор Жито́мирської о́бласті Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року.

* Адміністративний поділ Житомирської області:→ 4 адміністративні райони, → 12 міських, → 22 селищні → 32 сільські територіальні громади

* 12 квітня 1923 р. ВУЦВК ухвалив постанову про проведення нової адміністративно-територіальної реформи, підготовка до якої за рішенням уряду розпочалася восени 1922 року. * Було скасовано повітовий і волостний поділ території України, → а замість нього затверджено поділ республіки на → 53 округи (замість 102 повітів) → та 706 районів (замість 1989 волостей). 

* На території сучасної Житомирської області створювалися → Житомирський, Коростенський (у складі Волинської губернії), Бердичівський → та Малинський (у складі Київської губернії) округи. * Вони складалися з районів, створених у березні 1923 р. на базі ліквідованих волостей.

* Так, до складу Житомирського округу входило 14 районів, → Коростенського – 13, → Бердичівського – 12 → та Малинського – 10. * Останній проіснував недовго і був ліквідований у грудні 1924 р. * Його територію було поділено між Київською ї Волинською губерніями. 

* Черговий етап адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочався в червні 1925 р. у → зв’язку з переходом на триступеневий поділ і ліквідацією губерній. * Згідно з новою системою, округи тепер безпосередньо підпорядковувалися уряду України в Харкові. 

* 15 червня 1925 р. замість Житомирського було створено Волинський округ. * До нього було приєднано Потіївський, Радомишльський, Коростишівський і Малинський райони з ліквідованого Малинського округу. * У той же час до Бердичівського округу відійшов ряд південних районів: → Любарський, Чуднівський, Янушпільський та Андрусівський. 

* У вересні 1930р. було введено двоступеневу систему. * Внаслідок цього скасовувалися округи, → а райони переходили в безпосереднє підпорядкування центру. * Міста Житомир і Бердичів серед інших 18 міст України отримали статус центрального підпорядкування .

* Черговий раз зміни до адміністративно-територіального поділу України було внесено в лютому 1932 року у зв’язку з утворенням областей. * Територія сучасної Житомирщини увійшла до складу Київської та Вінницької областей. * У 1935-1936 рр. було відновлено Житомирський і Коростенський округи та створено Новоград-Волинський. Проте проіснували вони недовго, до чергової зміни в адмінподілі.

* 22 вересня 1937 року в Україні було утворено → 4 нові області, в тому числі й Житомирську, в результаті поділу Київської і приєднанням ряду районів Вінницької області. * Вона складалася → із 34 адміністративних районів. * Цей останній поділ виявився найбільш стабільним і залишається чинним, з незначними змінами, й до сьогодні. 

* У наступні роки реорганізації проводилися, як правило, в межах області й стосувалися зменшення або збільшення кількості адміністративних районів.*  Кампанія ця розпочалася у грудні 1957 року. Тоді зникли з карти області Вчорайшенський, Городницький, Довбиський, Корнинський, Троянівський, Чоповицький та Янушпільський райони. * Наступного року було ліквідовано Ярунський , а в 1959 р. – Базарський і Потіївський. 

* Нова хвиля укрупнення районів припадає на 1962-1963 рр. у зв’язку з організацією раднаргоспів. * У цей час було ліквідовано → Андрушівський, Баранівський, Барашівський, Брусиловський, Володарсько-Волинський, Житомирський, Любарський, Лугинський, Народницький, Словечанський, Ружинський, Радомишльський, Червоноармійський та Чуднівський райони. 

* Після усунення від влади у жовтні 1964 р. М. Хрущова цю практику щодо укрупнення було визнано помилковою, і з січня 1965 р розпочалося відновлення попереднього поділу. * Так, цього року на карті області знову з'явилися → Андрушівський, Житомирський, Любарський, Радомишльський, Ружинський райони, → а в 1966р. – Баранівський, Володарсько-Волинський, Лугинський, Народицький, Червоноармійський, Чуднівський.

У квітні 1990 р. було утворено Брусилівський район

* Адміністративно-територіальна реформа в Україні  полягає у→ наданні більших повноважень органам місцевого самоврядування (децентралізації) → зміні адміністративно-територіального поділу. * Відбувалася з 2015 до 2020 року. * Замість понад 11 000 місцевих рад → сформовано 1469 територіальних громад. * А замість 490 районів — 136 нових районів. * Основні повноваження рад районів перейшли на нижчий (ради громад) і вищий (ради областей) рівні.

№Назва. Адм. центр. Адм. устрій1 Бердичівськийм. Бердичів. Адм. устрій2 Житомирськийм. Житомир. Адм. устрій4 Звягельськийм. Звягель. Адм. устрій3 Коростенськийм. Коростень. Адм. устрій. Райони з 2020 року. Адміністративно-територіальна реформа є найважливішою реформою децентралізації в Україні — комплексу змін до законодавства, основною метою якого є передача значних повноважень і коштів від центральних органів влади органам місцевого самоврядування.

Житомирська область. Тут було 23 райони, а стало - чотири. Бердичівський район. Увійшли Андрушівський та Ружинський райони. Житомирський район. Увійшли Брусилівський, Коростишівський, Любарський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський і Чуднівський райони. Коростенський район. Увійшли Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький і Олевський райони. Новоград-Волинський район. Увійшли Баранівський і Ємільчинський райони, Городниця і Довбиське.

Складається з Житомирського, Бердичівського, Коростенського та Звягельського районів.

Житомирський район. Площа території — 10 521,9 км², населення — 618 111 осіб (2020 р.)

Бердичівський район Герб Пра́пор Площа території — 3 018,5 км², населення — 161 462 особи (2020 р.)[

Коростенський район. Герб. Площа території — 10 897,6 км², населення — 258 935 осіб (2020 р.) 

Звягельський район. Герб  Пра́пор. Площа території — 5 256, 6, населення — 169 704 особи (2020 р.)

https://oda.zht.gov.ua/wp-content/uploads/2021/12/ATLAS-ATU-09.12.2021-.pdf