Презентація "Господарство Житомирської оласті"

11 кл геог проф Ур 142 Господарство Житомирської області 28 04 2024* За своїм статусом Житомирська область є → аграрно-індустріальним регіоном. * Промисловий комплекс Житомирської області не відноситься до потужних. * За обсягом реалізованої продукції його частка складає лише 1,6%.

* У державному та міжнародному поділі праці регіон представлений такими галузями спеціалізації, як * легка промисловість (10,3% обсягу продукції галузі в Україні), * оброблення деревини та виробництво виробів з деревини (13,4%), * виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (6,5%) .

* Провідні галузями є → добувна, харчова, легка, хімічна., машинобудування, деревообробна. * Головні підприємства розташовані у Житомирі.

«Західукрвибухпром», «Євровибухпром»Добувна промисловість:

«Житомирпиво», «Золотий каравай»,  «Норвеліта-Україна», «Житомирський комбінат хлібопродуктів», «Укрхміль», «Молочна фабрика „Рейнфорд“»,  «М'ясо Полісся», «Житомирський птахокомбінат», «КОХ», «Рибні промислові технології», «Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича»Харчова промисловість: 

«Житомирські ласощі»,

Житомирський маслозавод — компанія «Рудь»,

Житомирський м'ясокомбінат,

«Молочник»,

Лікеро-горілчаний завод, 

ЗАТ «Україна», УВПУТОГ, Філія СП ТОВ «Ріф-1», ТОВ «Ферпласт-Україна», ТОВ «ТУСМО», ПП «Желвім», «Житомирська лляна мануфактура», ЗАТ «Тетерів», ВАТ «Іскра», КВТП фабрика, «Трикотажниця», ДП «Модітал», Тз. ОВ «Фешен Груп», ТОВ «Емі-Україна ЛТД»Легка промисловість:

ВАТ «Крок»,

«Соколовський кар'єр», «Житомирський завод скловиробів», «Крошенський цегельний завод», «Будсуміші» фірми «Житомирінвест», Торговий дім «Керамік», «Агробудіндустрія», ВАТ «Хміль», КП завод мінераловатних виробів об'єднання «Житомироблагробуд», Тз. ОВ «Мівса», ЗАТ «Каменеобробка», Обербетон. Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів: 

«Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»,

«Житомирський комбінат силікатних виробів»,

«Біомедскло»,

Спільна фірма «Скерцо», книжково-газетне видавництво «Полісся», «Житомирська обласна друкарня», Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа:

Житомирський картонний комбінат

«Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ДП Тз. ОВ «ВОРД БІЛДІНГ Системс Україна», ДП «Євроголд», КП «Інструментальник», Державне підприємство Житомирської тюрми № 8, виробництво сендвич панелей Тз. ОВ «ГАЯН»Металургія та оброблення металу: Котлозавод «Крігер»,

«Верстатуніверсалмаш», ТОВ «РЕК», ВАТ КП «Верстатреммаш»,Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство (ЖДЕПОП), Тз. ОВ «Екта Пром», ДП ПБФ «Інтерагробуд», СП «Метра Україна», Тз. ОВ виробничо-торговельне підприємство «Бутон», ПП «Буд-Маш», УВП «УТОС», ЗАТ «Житомирремхарчомаш», ЗАТ «Завод нестандартного устаткування»Машинобудування, ремонт, монтаж машин та устаткування:

Тз. ОВ «Виробнича компанія „Марк“Хімічна і нафтохімічна промисловість:

ВАТи –  «Бердичівський завод транспортного машинобудування», «Беверс», «Бердичів. фабрика одягу», ТОВи – «Бердичівський пивоварний завод», «А-Вікт», «Тіс Полісся», ЗАТ «Бердичів. хлібозавод» Бердичів

«Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес”», 

Іршанський гірничо - збагачувальний комбінат

ВАТи – «Коростенський завод хімічного машинобудування», «Коростенський машинобудівний завод», «Коростен. хлібозавод», ЗАТи – «Коростенський завод “Янтар”», «Коростен. фарфор», «Інтер Тайл»), Коростень

ВАТи – «Малинська паперова фабрика», «Прожектор», «Рейл», ТОВ «Малинська швейна ф-ка “Ельфа”» Малин«Малинська паперова фабрика»,

«Малинський каменедробильний завод», смт Гранітне

ВАТи – «Новоград-Волинський завод сільгоспмашин», «Новоград-Волинський м’ясокомбінат», «Новоград-Волинський хлібозавод», ТОВ «Новофарм-Біосинтез»ТОВ «Церсаніт-Інвест», с. Чижівка. Звягель. ТОВ «Церсаніт-Інвест», с. Чижівка

« гірничо-збагачувальний комбінат “Кварцит” «Молочноконсерв. комбінат»,Овруч гірничо-збагачувальний комбінат “Кварцит”

ВАТ «“Радомишль” Пивобезалкогольний завод»

Сільське господарство – одна із основних галузей виробничої сфери, яка  займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин. Основним завданням сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчування та постачання сировини для промисловості.

Житомирщина має розвинуте багатогалузеве сільськогосподарське виробництво.  Поряд з вирощуванням зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, картоплі, овочів, область займається виробництвом молока, м'яса та яєць та посідає провідне місце серед інших регіонів України.  

На Житомирщині вирощують 70% всієї лохини в Україні, а площі цієї культури становлять 50% від загальнодержавних.

Площа під лохиною в Житомирській області становить 50% загальнодержавних насаджень, обсяг виробництва за минулий рік склав 920 тонн, що становить майже 70% загальнодержавного виробництва цієї культури»

Житомирщина займає перше місце серед регіонів України за площею суниці садової. Насадження цієї культури в області становить 9% від загальнодержавних площ. При цьому, Житомирщина забезпечує найбільше валове виробництво суниці на рівні 13% всеукраїнського показника. Німецький інвестор зацікавився будівництвом на Житомирщині заводу із сушки, заморозки та переробки ягід.

ТОВ «Хопштайнер Україна» – найбільше підприємство по вирощуванню та переробці хмелю в Україні. Компанія вирощує та переробляє 80 % загальної кількості хмелю в Україні. Загальна площа полів компанії в Житомирській області – більше 200 га. Обсяги виробництва - 350 т хмелю на рік.

На Житомирщині працює унікальна екоферма “Дача”. На господарстві розводять курей і черв’яків, вирощують огірки, малину та лохину. Уся продукція має сертифікат органічної.

Органічні яйця. За стандартами органічного виробництва, курей не можна тримати в закритих клітках. На 6 курей повинно бути виділено один кв. метр. Фермер розповів, що одного півня вистачає на 10-20 курей.

Сьогодні на фермі вирощують близько 700 екокурей, які несуть органічні яйця. Тут ростуть огірки, лохина і малина, окрім цього спеціальні каліфорнійські черв’яки переробляють відходи на гумус.

“Ми привозимо з кухні рештки від моркви, буряка, картоплі. Їх черв’яки переробляють на біологічно чистий гумус, яким ми підживлюємо наші рослини”, – розповів фермер.

Банани, інжир, бамбук, лимон, гранат, фейхоа та інші екзотичні фрукти – це не тропічний сад і не теплиця фермера, це зимовий сад Житомирського трамвайно-тролейбусного управління. Тут розводять саджанці екзотичних рослин та щороку збирають плоди незвичайних для наших широт фруктів. 

На Житомирщині є овочевий комбінат в Станишівці Директор овочевого комбінату Василь Тимощук розповів, що на овочевому комбінаті огірки вирощують не в ґрунті, а в мінеральній ваті.

Якщо порівнювати нинішні обсяги виробництва з початком 1990-х років, то, на жаль, маємо тільки падіння, по деяких галузях в десятки разів. А окремі напрямки виробництва взагалі зникли.

Найбільший спад в легкій промисловості, хімічній, машинобудуванні, виробництві фарфору. Житомирська область втратила, думаю, близько половини промислових підприємств, значну частину яких назавжди.

Не піднімуться уже промислові флагмани Житомира. Завод «Хімічного волокна» - це вже тільки історія. Те саме можна говорити про ряд інших підприємств.

Як можна відновити «Льонокомбінат», коли в області не вирощується льон.

Сільське господарство переформатувалось на вирощування олійних культур, тому що вони дають швидкий прибуток. Це соя, ріпак, рапс. Крім того, відбулася дескваліфікація працівників названих заводів. Ще в середині 2000-х років, коли пробували відновити «Льонокомбінат», ткачихи не хотіли повертатися до свого старого ремесла, працюючи продавцями на ринках міста.

Промисловість та і сільське господарство стали сировинними, готової продукції випускається мало. Змінилась також структура промисловості - в гіршу сторону. Виробництво промтоварів скоротилося, напевно, в десятки разів.

Єдиний позитив - значно інтенсивніше почали використовувати природні надра (вказана сировинна спрямованість): заготівля деревини, добування та обробка каменю. Остання діяльність набула небачених за радянських часів маштабів, особливо в Коростишівському районі, де було створено сотні каменеобробних фірм. Проте «перекрити» загальні втрати названа галузь не може. 

На околиці Житомира знесли панчішну фабрику, яка виготовляла популярні шкарпетки під брендом «Легка хода».

Фабрику побудували у 1935 році, а під час Другої світової війни будівля була зруйнована. Однак після війни її відновили. Незабаром фабрика перетворилася на одне з найбільших підприємств Житомира, а також стала одним із небагатьох, які пережили розпад Радянського Союзу.

Зараз на ділянці вже прибрали будівельне сміття, розрівняли ґрунт і огородили майданчик будівельним парканом.

Основні транспортні шляхи Житомирської областіТранспортна інфраструктура області включає залізничний транспорт, автовокзали, автотранспортні парки та тролейбусне депо.

Основна частина перевезених вантажів (61,3%) та вантажообороту (83,3%) припала на залізницю.

У області є 6 вузлових залізничних станцій (в порядку спадання важливості): Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинськ-1, Овруч, Білокоровичі. У Житомирській області функціонує 64 залізничних станцій. Від станцій Житомир та Коростень як промінчики розходяться в п'яти напрямках залізничні магістралі. Залізничний

Від Житомира: На Білорусь (через Коростень, Овруч);На Вінницю через Бердичів, Козятин;На Київ через Фастів;На Шепетівку через Звягель;На Коростишів.

Від Коростеня: На Здолбунів через Звягель, Шепетівку;На Вінницю через Житомир, Бердичів;На Київ через Малин, Клавдієве, Бородянку, Бучу, Святошин;На Ковель через Лугини, Білокоровичі, Олевськ, Сарни;На Словечне через Бехи, Овруч, Бережесть, Виступовичі.

Через область проходять автошляхи E40 Мінськ—Ізмаїл, Біла Церква—Кременець, наразі не в найкращому стані. Автомобільний. У Житомирській області функціонує 17 автостанцій різної класності.

На сьогодні із 1668 населених пунктів області 1599, а це 96 відсотків, забезпечені автобусним сполученням. Станом на 1 січня 2022 року в підпорядкуванні Департаменту налічується 410 автобусних маршрути загального користування.

Для забезпечення роботи зазначених маршрутів функціонує80 автоперевізників, з них: 17 автопідприємств та 63 приватних перевізників. Середній термін експлуатації автобусів складає 8 років.

Зовнішньоторговельні операції з торгівлі товарами проводились з партнерами із 120 країн світу.

Основу товарної структури експорту зовнішньої торгівлі області склали продукти рослинного походження, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, деревина і вироби з деревини, текстильні матеріали та текстильні вироби, вироби з каменю, гіпсу, цементу, недорогоцінні метали та вироби з них.

В експорті послуг переважали послуги з переробки матеріальних ресурсів, а також послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні; транспортні.