Презентація "Населення Житомирської області"

11 кл геог проф Населення Житомирської області 25 04 2024 Населення Житомирської області на 1.01.2022 1 179 тис осіб

коефіцієнт (на 1000 осіб)19502020народжуваності26,17,6смертності8,817,6природного приросту17,3-10,0 Природний рух

Частка жінок у 2021 році склала 53,4 %, а чоловіків – 46,6 % Особливо помітне переважання жінок над чоловіками у старших вікових групах.

Така ситуація найчастіше обумовлена біологічними причинами. Генетично зумовлено, що середня тривалість життя жінок на 5 – 10 років більша, аніж чоловіків. На це накладаються також хвороби, шкідливі звички та шкідливі умови праці на виробництвах. Саме тому серед людей літнього віку суттєво переважають жінки. 

На кількість населення має вплив і середня тривалість життя. У Житомирській області цей показник постійно зменшується. Наразі середня очікувана тривалість життя жінок становить 75,9 років, чоловіків – 64,8 років. Середній показник для обох статей склав 70,3 років.

Динаміка національного складу населення області, 1959 - 2001 рр.№Національність195919701979198920011 Українці84,585,184,985,090,32 Росіяни5,46,27,07,95,03 Поляки6,45,65,24,53,54 Білоруси0,40,40,50,45Євреї2,62,21,81,40,2

Станом на 1 січня 2017 міське населення становило 730 тис. 628 осіб, що становить 58,90 % від населення області. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 5,77 %.

Станом на 1 січня 2017 сільське населення становило 509 тис. 854 особи, що становить 41,10 %. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 16,98 %.

Обласний центр – місто Житомир (у складі 2 райони: Богунський і Корольовський). Загальна кількість населених пунктів – 1 668, з них 55 міських та 1 613 сільських. Міст обласного значення 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський. Міст районного значення 7: Андрушівка, Баранівка, Коростишів, Овруч, Олевськ, Радомишль, Чуднів. Селищ міського типу 43. Сільських населених пунктів – 1 613.

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 5,5 тисяч: Житомир▼ 266,9 Андрушівка▼ 8,6 Бердичів▼76,2 Хорошів▼7,6 Коростень▼63,5 Романів▼7,6 Звягель▬56,3Іршанськ▼6,7 Малин▼26,2Ємільчине▼6,6 Коростишів▼25,4 Озерне▬5,9 Овруч▼15,8 Попільня▼5,7 Радомишль▼14,6 Чуднів▼5,6 Баранівка▼11,8 Нова Борова▼5,5 Олевськ▬10,5 Пулини▲5,5 Черняхів▼9,5

Міст обласного значення 5: Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський.

Населення міста — 261,6 тис. осіб (01.01.2022), територія — 65 кв км Густота населення - 4333 осіб/км²

Місто започатковано близько 884 року. Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Житомир. Річка Тетерів.

Населення міста — 73,046 тис. осіб (01.01.2022), територія — 35,33 кв км Густота населення - 2067 осіб/км²

Бердичів. Річка Гнилоп'я́ть.

Перша задокументована згадка про Бердичів зустрічається у переписі населених пунктів (люстрації) у 1545 році, де місто значиться як власність Василя Тишкевича. Питання щодо часу заснування Бердичева та походження його назви залишається й досі відкритим. Кляштор Босих Кармелітів тривалий час був головною фортецею регіону, тому постійно перебував у центрі військових сутичок.

Населення міста — 61 496 осіб (01.01.2022), територія —42,31 км²Густота населення - 1496 осіб/км²

Перші сліди перебування слов’янських племен у нашому краї відносяться до V-VІІ сторіччя нашої ери. Тоді в долині річки Уж виникла ціла низка невеликих слов’янських поселень. На основі одного з них, розташованого на високих гранітних скелях, виникло місто Коростень (Іскоростень).

На початку Х століття Іскоростень був могутньою фортецею. Обнесена міцним частоколом з необтесаних багатовікових дубових стволів, фортеця була постійною резиденцією князя Мала. Звідси і перша назва поселення Іскоростень – з-кори-стіни. Пам'ятник князю Малу

Коростень. Річка Уж.

Звя́гель (з 1795 по 2022 роки — Новоград-Волинський) 

Населення міста — 55 086 осіб (01.01.2022), територія — 26.67 км²Густота населення - 2110 осіб/км²

Князь Данило Галицький вирішив підкорити собі болохівські міста та у 1241 році почав їх завоювання. У зв’язку із цими подіями вперше у Іпатіївському літописному зведенні згадується місто Возвягель. Реконструкція ймовірного вигляду південного городища літописного Возвягеля

Населення міста — 25 172 осіб (01.01.2022), територія — 60.92 км²Густота населення - 420 осіб/км²

Деякі вчені вважають, що назва міста походить від імені дочки Мала Древлянського — Малуші, яка була обернена в рабство княгинею Ольгою і завдяки своїй знатності отримала при київському дворі важливу посаду ключниці. У Малушу, древлянську княжну, закохався син Ольги — Святослав, а згодом у них народився син, в майбутньому князь київський Володимир. Пам’ятний знак на місці заснування Малина. Древнє Городище.

Малин. Річка Ірша.

Населення міста — 24 129 осіб (01.01.2022), територія —9,74 км²Густота населення - 2612 осіб/км²

Перша письмова згадка як про село Житомирського повіту Київського воєводства Великого Литовського князівства припадає на 26 березня 1499 р. Шістдесят п’ять років воно належало Кмитам Чорнобильським, відомому і впливовому роду Правобережної України. З 1565 р. містечко було власністю графів Олізарів. Густав Олізар

Коростишівський кар’єр (м. Коростишів)Коростишів. Річка Тетерів.

Населення міста —15 250 осіб (01.01.2022), територія —9,86 км²Густота населення - 1755 осіб/км²

Перша згадка про Овруч датується 946 роком, коли його підкорила княгиня Ольга, вдруге місто згадується у 977 році коли загинув князь Олег Святославич.

Населення міста — 13 685 осіб (01.01.2022), територія — 6,5 км²Густота населення - 2207 осіб/км²

У 12-16 ст. Радомисль мав назву Мичеськ (Мичськ, Мицько) і знаходився на околиці сучасного міста, яка й тепер називається Микгород. Згідно з твердженнями дослідників-краєзнавців, першою писемною згадкою про Мичеськ є свідчення "Повісті временних літ" під 1150-1151 рр. у зв’язку з боротьбою за київський престол між київським князем Ізяславом та галицьким – Володимирком, від якого мичани відкупилися сріблом.Історична реконструкція облаштування Радомисльського замку, виконана І. Драгуном та Л. Тимошенком.

Радомишль. Річка Тетерів.

Населення міста —11 161 осіб (01.01.2022), територія —22,34 км²Густота населення -526,6 осіб/км²

Перша письмова зга­дка про неї сягає у бе­резень 1565 року, коли ці землі згаду­ються у Литов­ській метриці як посе­лення, що входило до складу Великого князівства Литовсь­кого. Баранівка Парафія св. Станіслава Костки 

Баранівка. Річка Случ

Населення міста — 10 032 осіб (01.01.2022), територія — 10, 245 км² Густота населення - 1014 осіб/км²

Князь Олег Святославич загинув у 977 році і саме в цей період в літописі згадується Олевськ, тому і заснування Олевська пов'язують з цією датою. Походження слова «Олевськ» від назви дерева «вільха», «ліщина», або й взагалі від «лісу», «Полісся». Однокорінні слова у споріднених мовах вказують на «олішшя», як на ліс, що росте на болоті.

Олевськ. Річка Уборть

Населення міста — 8 328 осіб (01.01.2022), територія — 6,58 км² Густота населення - 1265  осіб/км²

В історичних джерелах Андрушівка під назвою Андрусовки вперше згадується в 1683 році в переліку так званих «пустих сіл». Андрушівка тоді була приписана до Котельні. Пала́ц Бержи́нських-Тере́щенків — будинок-садиба палацового типу

Андрушівка. Річка Гуйва .

Населення міста — 5 357осіб (01.01.2022), територія — 8,345 км² Густота населення - 641 осіб/км²

Перша документальна згадка про Чуднів сягає 1416 року, в якому, згадується, що жителі Чуднова дають з землі Дідковичини три відра меду в Києво-Софійський собор. Чуднівська фортеця була озброєна 3 гарматами та 2 пищалями, в місті жило багато вільних людей та міщан, було 32 двори землеробів та 63 корчми.

Чуднів. Річка Тетерів.