Презентація "ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА України "

8 кл Пе Ко підр ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА України 26 10 2023 1) Геологічна карта. Геологічна будова→ речовинний склад земної кори як результат її тривалого розвитку протягом геологічного часу.

Геологічна карта→ поширення різних за віком гірських порід, що утворилися в різні геологічні ери→ за певними кольорами→ які гірські породи виходять на денну поверхню, якщо умовно зняти чохол із наймолодших відкладів четвертинного віку, що трапляються майже повсюдно.

Краще розуміння карти→ кольори продубльовані індексами латинськими літерам

2) Докембрійські породи. Найдавніші в Україні→ в межах Українського щита→ в архейську еру граніти гнейси

лабрадоритигабро

максимальний вік→ 3,6 млрд років→ застиглі потоки лави, які виливалися на великих площах в архейську еру.

Гірські породи протерозойської ерибазальти

граніти→ виходи на поверхню у Житомирській і Рівненській областях Покостовське. Родовища граніту в Житомирській областіЛезниківське. Луковецьке. Межирічське. Омелянівське. Дідковицьке. Васильківське.

метаморфізовані сланці гнейси

Кварцити→ у складках фундаменту Східноєвропейської платформи. Початок протерозойської ери→ більша частина України→ гори→ швидке руйнування→ кінець протерозою→ рівнина.

Північ, захід України та Подільська височина→ мілке море → морські відклади.

Вихід гранітів

Базальтові стовпи на Рівненщині Село База́льтове (Янова Долина) 

Породи палеозойської ери→ плити Східноєвропейської платформи. На Поліській низовині→ піски і сині глини; 3) Гірські породи палеозойської ери. 

Рештки давніх морських молюсків і ракоподібних→ моря→ на місці Карпат та Кримського півострова. Більша частина України→ суходіл.

у долині Дністра вапняки пісковики

у Дніпровсько-Донецькій западині - глини

Вологий і теплий клімат→папороті→ на Волині та СХ→ відмираючи→ поклади кам’яного вугілля→ кам'яновугільний період. Наступи моря→ вугілля з прошарками морських відкладів.

У Донецькій складчастій області→ вугілля→ складками ← герцинське горотворення. Гори→ рівнинна частина Криму.

4) Гірські породи мезозойської ери.  Породи мезозойського віку більша частина України море. Вільні від моря сучасні Придніпровська і Приазовська височини.

У Кримських горах і на СХ→ сланці

вапняки у Карпатах і ЗХ - піски, пісковики, глини,

потужні відклади крейди. Мезозойські гірські породи→ рештки давніх морських молюсків і риб.

Герцинські гори на Донбасі й на пн Кримського півострова зруйнувалися під дією зовнішніх сил→ рівнина.

У Донецько-Дніпровській западині→ осадові породи, багаті на природний газ і нафту.

Мезозойські вулкани→ магматичні гірські породи→ ртутні руди Донбасу, → напівкоштовне каміння Кримських гір згаслого вулкана Карадаг. Карадагртутні руди

5) Зміни поверхні України в кайнозойську еру. Неотектонічні рухи.

Породи кайнозойської ери→ значні площі поверхні України. Вплинули неотектонічні рухи та четвертинне зледеніння.

Неотектонічні рухи - коливання земної кори упродовж неогенового та четвертинного періодів→ останні 25-30 млн років. Платформні ділянки→ повільні вертикальні коливання→ 300-500 м

Частина території→ мілке море→ неогенові вапняки, піски, глини. Найпотужніші у Причорноморській западині та Передкарпатському прогині.

На мілководді→ корали→ берегові рифи→ пасмо Подільські Товтри.

Найактивніші неотектонічні рухи розмахом 800-1200 м→ складчасті споруди Карпат і Кримських гір→ піднялися з морського дна→ землетруси → епіцентри→Румунія - зона Вранча→ (80-190 км)→ поштовхи від Греції до Фінляндії. В Україні в Одеській області. 2) дно Чорного моря біля узбережжя Криму→ опускання пд затонулої частини Кримської гірської споруди.

Вулканізм→ в Україні згаслі вулкани. Активний вулканізм→ грязьові вулкани (50) на Керченському півострові в Криму→ більшість згаслі. Грязьові вулкани→ природний газ та нафта.

Східні Карпати піднімаються зі швидкістю 1,5—1,7 мм/рік. Берег Чорного моря біля Одеси опускається зі швидкістю до 4,3 мм/рік.

Зледеніння на території України. У четвертинному (антропогенному) періоді на Україні→ чергування холодних (льодовикових) і теплих (міжльодовикових) періодів→ у Європі чотири великих льодовикових періоди.

Найбільший→ третє - Дніпровське зледеніння→ до підніжжя Карпат→ «язик» долиною Дніпра до міста Кременчук .

Могутні льодовики поширилии і поглибили річкові долини→ талі води льодовиків заливали заплави→ озероподібні розширення→ відкладалися суглинки й супіски.

Танення таких льодовиків→ утворення товщ лесових порід→ родючі чорноземні ґрунти. Сильне охолодження→ область підвищеного тиску→ сухі й холодні вітри→ пустеля→ пил→ лесові товщі.

Найпотужніші шари лесу у западинах→ у Причорноморській западині 35-40 м. Немає цієї породи на Поліссі, Донецькому кряжі та в горах.

Павло Тутковський6) Четвертинне зледеніння в Україні. Павло Тутковський (1858-1930)→ засновник української геології та географії → відклади четвертинного (антропогенового) періоду→ ознаки різкого похолодання клімату→ материкове зледеніння антропогену. Давні моря відступили. Зі Скандинавського півострова→ льодовики.

З чотирьох етапів зледеніння на території України → лише два→ морена - льодовикові відклади з валунів, гальки, піску, глини→ склад подібний до гранітних скель Північної Європи. Талі води льодовика принесли піски.морена - льодовикові відклади

Морена на Поліссі «Кам’яне село», що розташоване у Житомирській області, на схід від села Рудня-Замисловицька