ПригадаємоІсторія написання твору “Фауст” створювався майже 60 років. Почавши в 20-річному віці автор закінчив його за півтора року до смерті. Джерелом трагедії є:народна легенда про доктора Фауста, чарівника, історії про юнака, що спокушає юну дівчину та кидає їїлегенда про праведника, якого спокушав сатана з дозволу Бога. Жанр – філософська трагедія, тому що головне у ній не зовнішній хід подій, а розвиток гетевської думки. За масштабом зображення дійсності, глибиною образів і силою ліризму твір можна назвати поемою. Глобальність порушених питань дозволяє назвати твір філософською поемою, а характер конфліктів дає всі підстави говорити про «Фауста» як про поему драматичну або ж як про поему у драматизованій формі.
Пригадаємо. Композиція твору “Фауст”Твір має прозору композицію: посвята, пролог на землі (в театрі), пролог на небесах, зав’язка дії (суперечка між Господом і Мефістофелем), розвиток подій, кульмінація і розв’язка. Друга частина “Фауста” дуже абстрактна, в ній складно виділити явні структурні композиційні елементи. Головною особливістю композиції “Фауста” є її багатошаровість, спрямованість на читання з візуальним представленням того, що відбувається “на сцені”. Перша частина складається з 25 сцен, у другій – 5 дій. Незважаючи на складність п’єси, вона досить цілісна в смисловому і художньому плані.
Пригадаємо. Сюжет твору : Сюжет не перевантажений подіями. У І частині чітко видно три сюжетні центри: Фауст – Мефістофель, Фауст – Маргарита, Фауст – Вагнер. Композиційні зв’язки між ними здійснюються введеними в дію другорядними персонажами (алегоричні та міфологічні образи). У ІІ частині увага автора зосереджена на втіленні ідей. Сюжет не має єдності. Різноманітні теми втілюються в 5 діях. Дія І змальовує в діалогах картини занепаду, кризи феодальної монархії. Сатирично замальовується правляча верхівка. У ІІ дії – задум викликати до життя Гелену Прекрасну як зразок вічної краси. В лабораторії створюється істота Гомункул, який супроводжує Фауст у його пошуках шляхів до прекрасного, але розбивається і гине. В ІІІ дії розповідається про одруження Фауста з Єленою Прекрасною. Народжений син Евфоріон гине (дух поезії). Людина створена для земного, а краса – лише ілюзія. В ІV дії Фауста не привабила слава воєначальника. В V дїі Фауст підбиває підсумок життя. Він пересвідчується в цінності реального буття і діяльного життя людини.
Пригадаємо. Тема: Сенс людського буттяІдея: Що є людина на землі – « божественне створіння», яке прагне істини, чи «тварина із тварин». Фабула трагедії — перша частина — це вічна історія кохання, друга — історія вічності. У першій частині зображено «мікросвіт» людини, її індивідуальне, особисте життя, друга частина, «макросвіт», відбиває суспільно-політичне життя людства.
Пригадаємо. Головні герої твору “Фауст”Фауст – головний герой, який шукає істину, злиття з природою. Він є філософом, лікарем, правником, богословом. Селяни люблять та поважають Фауста, бо він лікує їх. Фауст прагне найбільше в житті істини. Мефістофель – „Я – тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого”. Функція його образу – моральне випробування людини. Перший раз з’явився Фаусту в образі чорного пуделя. Маргарита (Гретхен) – щира та невинна дівчина, в яку закохується Фауст. Після смерті матері, загибелі брата, вбивства новонародженої дитини дівчина опиняється у в’язниці. Коли Фауст пропонує дівчині втекти, вона відмовляється, бо вважає, що заслуговує кари за скоєне. Вагнер.
Проблематика драми “Фауст”:проблема пошуку людиною сенсу буття та сили людського розуму (головна проблема твору)проблема співвідношення віри і безвір’я, добра і зла, любові і ненавистіпроблема людського щастяпроблема свободи життєвого вибору людини, суспільного та духовного призначення людини. Художній простір:-земля;-небо;-пекло. Час:-минуле;-теперішнє;-майбутнєВічність
Лиш той життя і волі гідний,Хто б’ється день у день за них. Нехай же вік і молоде й старе. Життєві блага з бою тут бере. Коли б побачив, що стою. З народом вільним в вільному краю,Тоді гукнув би до хвилини: Постій, хвилино, гарна ти!Ніяка вічність не поглине. Мої діла, мої труди!Чи слід сприймати фінал як поразку Фауста?Чи пошук був даремним?
Найголовніше мати сильну волю, здібності і наполегливість, щоб довести все до кінця. Працюйте, поки вам світить день. Треба кимось бути, щоб щось створити. Найбільшу радість можна отримати лише від великої праці. Таємниця життя незбагненна, але ми не можемовідмовитися від спокуси пізнання її і розуміння. Й. В. Гете. Не можна робити ідола з істини, бо без любові і милосердявона не приносить ніякої користі. Більше того, і сама істинапізнається любов’ю. Б. Паскаль!