Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становлять головну загрозу для комуністичного режиму. СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ КОМІТЕТОМ ПАРТІЇ (БІЛЬШОВИКІВ), КЕРОВАНИМ ДИКТАТОРОМ Й. СТАЛІНИМ. Наростає тотальний контроль держави і партії, впроваджуються насильницькі хлібозаготівлі, конфісковуються всі надлишки продуктів.
1929 року влада розгортає тотальну колективізацію. У селянина забирать найдорожче – батьківську землю… Селяни втрачають власність. Режим отримує можливість повністю реквізувати зерно. Наслідки колективізації:- зниження продуктивності праці;- падіння врожайності;- непомірність хлібозаготівель;- початок голоду.
ВІДТЕПЕР УСЕ КОЛГОСПНЕ МАЙНО НАЛЕЖИТЬ ДЕРЖАВІРежим затверджує на законодавчому рівні можливість вилучення всіх продовольчих запасів у сільського населення. Прикриваючись гаслом захисту колгоспників, режим отримує можливість повністю реквізувати і розпоряджатися майном та врожаєм колгоспників.7 серпня 1932 р. М. Калінін підписує постанову, за якою так зване розкрадання колгоспного майна карається розстрілом або позбавленням волі не менше як на 10 років. До постанови додається інструкція про її застосування, в народі отримує назву “Закон про пять колосків”.
Висновок американської Комісії дослідження Великого голоду в Україні 1932 – 1933 рр.- наприкінці 1932 р. Сталін знав, що в Україні люди помирають від голоду;- влада вживала заходів для заборони проїзду голодуючих до регіонів, де їжа була більш доступною;- Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932 – 1933 рр.