Презентація "Грецька релігія та міфологія"

Грецька релігія та міфологія

Давньогрецькі боги -- система надприродних істот, описана в міфах та легендах, якою давні греки описували та пояснювали закони фізики, астрономію, географію та інші точні науки до появи перших науковців, а також яка сприяла появі перших моральних устоїв, правил та обрядів у суспільстві.

Олімпійські боги (олімпійці) у давньогрецької міфології — боги другого покоління (після першонароджених богів і титанів — богів першого покоління), вищі істоти, котрі мешкали на горі Олімп. Традиційно в число олімпійських богів входило чотирнадцять богів.

Ре́я — у давньогрецькій міфології — богиня-мати зпокоління титанів; за «Теогонією» Гесіода,дочка Урана й Геї, дружина Кроноса.

Зевс — син Кроноса й Реї, Верховний бог, Бог небаі погоди, Бог порядку та правосуддя. Його постійнемісцеперебування гірське пасмо Олімп.

Коли могутній Зевс був ще немовлям,Рея, запорадою Геї, сховала його відчоловіка в гроті на горі Іда. Коли Зевс підріс, він повстав протибатька, переміг його й став володарем богів. Атрибути Зевса — блискавка, скіпетр, інколи молот;він дарує на війні і змаганнях перемогу. Владу над світом Зевс поділяв із звільненими зутроби Кроноса братами й сестрами.

Посейдо́н — володар світовихвод,моря,мореплавства, Океану. У переносномузначенні — морська стихія.

Посейдон уважався батьком багатьох морськихчудовиськ і кількох героїв. Посейдон жив у палаці уморських глибинах,часто бував серед інших богів на Олімпі. Головним атрибутом був тризуб.

Аїд, — бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса,Посейдона й Деметри. При поділі світу між братами після перемоги богів над титанами Аїд дістав підземне царство й владу над тінями померлих. Дружиною Аїда була Персефона, дочка богині родючості Деметри.

Гера—Цариця богів, Богиня заміжжя, жінок та народження. Старша дочка Кроноса й Реї, вихованав домі Океана й Тетії, сестра і дружина Зевса, з яким вона, за самоським переказом, 300 років перебувала в таємному шлюбі, аж поки він відкрито не оголосив її своєю дружиною й царицею богів. Гера народила Зевсові Гефеста і Ареса

Деме́тра — дочка Кроноса й Реї, сестра Зевса, богиняродючості, хліборобства, шлюбу та достатку; посідалаважливе місце в грецькій міфології. Мати Персефони.

Гестія — дочка Кроноса й Реї,сестра Зевса, Посейдона, Аїда, Деметри та Гери, богиня вогню, покровителька домашнього вогнища, ніколи не залишала Олімпу. Посейдон і Аполлон домагалися її руки, але вона вважала за краще залишитися незайманою і жити у свого брата Зевса

Гефе́ст — кульгавий син Зевса й Гери, бог вогню таковальства, на відміну від інших богів не цурався фізичноїпраці. Був неперевершеним майстром-митцем: будувавбогам палаци, трони, виготовляв зброю, посуд, оздоби.Із золота зробив собі двох рабинь, які вміли ходити інавіть розмовляти. Скіпетр і егіда Зевса,обладунок Ахіллеса, колісниця Геліоса, скриня Пандори, — все це його витвори. Його кузня містиласяна Олімпі, за іншими переказами — в Етні та в кратерахінших вулканів, на Лемносі, Ліпарських островах,на Сицилії тощо, де він працював.

Афроді́та — одне з верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання, мати Ероса, цариця німф і грацій. За Гомером, Афродіта —дочка Зевса й океаніди Діони. У переносному значенні Афродіта —красуня. Афродіта володіє поясом, який може зробити будьяку смертну жінку чи богиню «гарнішою, ніж сама краса». Золотоволосою, з блискучим і вологим поглядом та солодкою усмішкою на вустах постає вона в «Іліаді».

Діо́ніс— один з найпопулярніших богівдавньої Греції, бог рослинності, родючості, вологи, покровитель виноградарства й виноробства. У переносному розумінні Діоніс Бахус-Вакх — вино і пов'язані з ним веселощі.

Афіна — давньогрецька Богиня мудрості, війни і ремесел. Зевс мав багато жінок і коханок. Першою його дружиною була найрозумніша з богинь Метіда. Але Уран і Гея (Небо й Земля), божества давнього покоління богів, застерегли, що коли Зевс матимевід Метіди сина, то він буде могутніший за нього й відніме в нього трон. Тому,коли Метіда завагітніла, Зевс проковтнув її. Згодом звелів розбити собі голову і звідти вийшла Афіна, що успадкувала від матері розум і розсудливість.

Артем́іда — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона, первісно шанована як богиня тваринного й рослинного світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця і породіль. Приносить природну смерть жінкам , але може бути і кровожерливою, часто користуючисьстрілами як знаряддям покарання.

Аполло́н — син Зевса й Лето, брат Артеміди, батько Орфея, Ліка, Асклепія та Мілета. Грецькі скульптори зображували Аполлона в образі вродливого, високого, стрункогоюнака з довгим волоссям, з луком або лірою в руках, інколи з вовком біля ніг. В елліністичну добу він зображувався оголеним юнаком, що грає на кітарі.

Релігія Давньої Греції зародилася з міфології. Міфи Давньої Греції дають найкраще уявлення про релігійні вірування давніх греків. Головними богами в Греції були Олімпійські боги, які «жили» на горі Олімп. За переказами, олімпійські боги захопили владу над світом, поборовши своїх батьків-титанів. Грецька міфологія вважала, що світ вічний. Грецькі боги схожі на людей, їхній спосіб життя мало чим відрізнявся від людського, їм притаманні всі людські риси, зокрема й негативні. Головна відмінність небожителів полягала в їхньому безсмерті та надприродній могутності.

Релігія греків мала політеїстичний характер, оскільки в релігійному світі діяли численні божества. Олімпійський пантеон очолював отець і повелитель усіх богів і людей Зевс. Водночас із олімпійськими богами в давньогрецькій міфології діяли герої — народжені від союзу богів і людей. Найвідомішими героями були Ахіллес (уславився як герой Троянської війни) та Геракл. Обоє були непереможними воїнами. Так греки намагалися ствердити ідею можливості людини сперечатися з богами, викликати їх на змагання тощо.

Геракл