Презентація "Григорій Савич Сковорода очима сучасника"

До 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (3 грудня 1722 р. - 9 листопада 1794 р.)Портрет Григорія Сковороди у виконанні Юрія Журавля

Круглий стіл «Геніальність Григорія Савича Сковороди поза часом і простором»

300 років тому 3 грудня народився відомий український педагог та філософ Григорій Сковорода. Його часто характеризують як відлюдника та мораліста. А давайте ми з вами уявимо, якби Сковорода жив сьогодні поруч з нами, ким він міг би бути?

З нього вийшов би мегапопулярний блогер, приватний репетитор або коуч-фрілансер

Сковорода — учень-індиго. Відомо, що Григорій Сковорода народився в козацькій родині, де дбали про освіту дітей: його старший брат Степан навчався в Польщі, а Григорій вже з 7 років пішов здобувати освіту в початкову дяківську школу. Сьогодні таку дитину назвали б «індиго» (обдарований), адже, окрім шкільної науки, малий Григорій навчався музичній грамоті та грі на інструментах, був солістом у церковному хорі. А у 16 років Григорій вступив до Києво-Могилянської академії, де опанував 5 іноземних мов.

Сковорода — студент-хіпстер. У Києво-Могилянській академії Григорій Сковорода навчався з перервами близько 10 років. Проте так і не отримав диплом про вищу освіту. А все через те, що він найбільше цінував власну свободу. Для прикладу, філософські студії йому довелося перервати на кілька років, так як він надавав перевагу співу у придворній царській хоровій капелі.

Сковорода — вчитель-творець змін. Свою кар’єру педагога Сковорода розпочав у колегіумі в Переяславі, де він викладав поетику. Але поет робив це за власною програмою, нехтуючи класичними методами, тож невдовзі його звільнили. Так, в середині 18 століття Сковорода застосовував принцип «вербальних оцінок» – ставив учням не бали, а писав короткий фідбек (відгук) на завдання учнів. Попри відверті коментарі Сковороди, студенти його дуже любили та поважали.

Згодом, коли Сковорода викладав у Харківській колегії, він запрошував студентів до себе додому та мав з ними дружні стосунки. У своїй педагогіці філософ спирався на принцип природності. «Яблуню не вчи родити яблука: вже сама природа її навчила… Учитель і лікар — не лікар і вчитель, а тільки служитель природи».

Сковорода — новатор профорієнтаціїГригорій Сковорода найбільше відомий своєю філософією «природної праці». Але в часи його життя ця ідея була бунтівна і новаторська. Батьки завжди вважають, що знають краще за дітей, який саме фах є більш престижним і успішним. Філософ же наполягав, що слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя.

«Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до своєї природної справи… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі», – казав він.

Сковорода – чайлдфріГригорій Сковорода свідомо не пов’язував себе шлюбом та родинними обов’язками. Кажуть, що він навіть колись втік з-під вінця в день свого одруження. Але ми не знаємо, чи це правда. Окрім того, Сковорода мав дуже глибоке розуміння виховання дітей. Сучасним батькам Сковорода радить: «Є два головні батьківські обов’язки: благо народити і благо навчити».

Сковорода — сучасний коуч (тренер)Григорій Сковорода мав чимало конфліктів із представниками влади й тодішніми управлінцями. Тому він вирішив навчати свого найкращого учня Михайла Ковалинського дистанційно. Сковорода писав йому листи, у яких давав настанови та мотивував Михайла в дусі сучасних коучів — підбадьорював, писав, що вірить у сили і талант свого учня: «Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма».

Філософ спонукав учнів мислити, а не зазубрювати науку з книжок: «Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає навчатись». «Не розум із книг, а книги із розуму народилися».

Сковорода — мандрівний блогер. У мандрах Григорій Сковорода провів понад 20 років: він зупинявся у своїх знайомих та учнів, спав по 4 години на добу, грав на сопілці та багато писав, хоча за життя не видав жодної книжки. Тож, можна сказати, що він досяг вершини майндфулнесу - практики повного усвідомлення своїх думок, емоцій і досвіду в кожному моменті життя.

Григорій Сковорода у мандрах

У своїх творах він вчить: «Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так і ми в ньому. Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно подібне до сонячного сяйва: відкрий тільки вхід йому в душу свою».

Дякую за увагу!Сподіваюся, що вам було цікаво