Презентація "Громадянська війна в Росії"

Громадянська війна в Росії Дидактичний матеріал до уроків з всесвітньої історії

Громадянська війна – організована або стихійна збройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами і політичними угрупованнями всередині країни. Громадянська війна Кириченко В.А.

Глобальні причини громадянської війни в Росії варто шукати в найгострішому політичному протиборстві різних партій, груп, соціальних верств; в глибоких соціально-економічних і суспільно-політичних кризах, конфліктах і проблемах, що вразили Росію наприкінці XIX – на початку ХХ ст. Громадянська війна У кооперативній крамниці. Кириченко В.А.

Головні причини громадянської війни в Росії насильницьке захоплення влади більшовиками та ліквідація ними політичних і громадянських прав “непролетарських” верств населення; націоналізація власності, експропріація майна усіх, хто чинив опір новій владі, введення політики “воєнного комунізму” та продовольчої диктатури; політичний тероризм і авантюризм більшовиків; прагнення буржуазії та поміщиків повернути втрачені багатства та політичний вплив у країні; прагнення ворожих більшовикам сил знищити революційний рух; російські традиції бунтівництва, низький рівень політичної культури суспільства, відсутність демократичних традицій, прагнення вирішувати проблеми шляхом фізичного знищення своїх противників. Громадянська війна Кириченко В.А.

У Росії громадянську війну вели дві організовані і непримиренні одна до одної сили – “білі” і “червоні”. Громадянська війна Агітаційний плакат Білого руху. 1919 р. Кириченко В.А.

Основні протиборчі військово-політичні сили в роки громадянської війни ліворадикальні політичні сили і перш за все більшовики. Виступали під червоними знаменами – символом пролетарської революції представляли Кириченко В.А. Громадянська війна “Червоні” “Білі” прихильники старих порядків: підприємці, банкіри, поміщики, більшість офіцерів царської армії, студентство, частина інтелігенції. Виступали під білими знаменами – символом монархії. представляли

Основні протиборчі військово-політичні сили в роки громадянської війни здійснення соціалістичної революції у світовому масштабі, встановлення диктатури пролетаріату у формі влади Рад, фізичне знищення опозиційно налаштованих до нової влади осіб, втілення марксистсько-ленінської ідеології. основні цілі Кириченко В.А. Громадянська війна “Червоні” “Білі” звільнення Росії від влади більшовиків, відновлення старих порядків і “єдиної неподільної” Росії. Захист підприємництва як головного принципу економічної політики, гарантії громадянських свобод, вирішення аграрного і національного питань. основні цілі

Основні протиборчі військово-політичні сили в роки громадянської війни робітники, найбідніше селянство, частина інтелігенції, солдати і частина офіцерів колишньої царської армії, матроси соціальна база Кириченко В.А. Громадянська війна “Червоні” “Білі” монархісти, підприємці, банкіри, поміщики, більшість офіцерів царської армії, студенти, частина інтелігенції соціальна база

Внутрішнє становище радянської влади у 1918 р. було надзвичайно складним. Більшовицьке керівництво почало здійснювати політику “воєнного комунізму”. Громадянська війна Більшовицька листівка. 1918 р. Кириченко В.А.

“Воєнний комунізм” – система надзвичайних заходів управління економікою радянської Росії у період uромадянської війни. Громадянська війна Кириченко В.А.

Основні складники “воєнного комунізму” націоналізація (одержавлення) промисловості; припинення товарно-грошових відносин; введення продрозкладки; запровадження загальної трудової повинності; мілітаризація суспільства; скасування комунальних платежів, плати за проїзд; “червоний терор” проти противників нового режиму. Громадянська війна Кириченко В.А. “Продовольчий загін”. Худ. І.Владимиров. 1918 р.

Продовольча розкладка– система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів у період громадянської війни. Громадянська війна Кириченко В.А.

Більшовики прийшли до влади насильницьким шляхом. Усіх, хто не поділяв їхні погляди на майбутнє країни, вони оголосили “ворогами народу” і стали застосовувати до них терористичні засоби. Громадянська війна Демонстрація у Петрограді 1919 р. Кириченко В.А.

Терор – політика усунення, придушення політичних супротивників насильницькими засобами аж до фізичного знищення. Громадянська війна Кириченко В.А.

Терор як засіб боротьби політичний екстремізм та класова непримиримість більшовиків, які розпочавши свою діяльність зі скасування смертної кари, згодом відновили її у ще більших масштабах причини Кириченко В.А. Громадянська війна “Червоний терор” “Білий терор” прагнення буржуазії та поміщиків до класового реваншу; жага помсти більшовикам; забезпечення продовольством і фуражем Добровольчої армії. причини прояви система заручників; система концтаборів; розстріли за класовими ознаками; моральне і фізичне приниження; позбавлення громадянських прав; насильницьке вилучення майна.

У ході війни стало очевидно, що один різновид терору породжує інший, насильство – ще більше насильство, і жорстокість уже з боку обох протиборчих сторін не знала меж. Точне число жертв цих безглуздих і жорстоких акцій вже не встановить ніхто. Громадянська війна Постанова Раднаркому “Про червоний терор” від 5 вересня 1918 р. Кириченко В.А.

Проміжний підсумок Політика червоного терору була однією з найважливіших складових частин політики “воєнного комунізму”. Більшовики не брали до уваги ніяких правових норм, а лише “революційну доцільність”. Кириченко В.А.

Війна між прихильниками “білих” та “червоних” ускладнювалася втручанням іноземних держав. Громадянська війна Французькі солдати в Одесі. 1919 р. Кириченко В.А.

Проміжний підсумок Саме переплетіння антирадянської інтервенції і власне громадянського конфлікту було особливістю Громадянської війни в Росії. Кириченко В.А.

Іноземна військова інтервенція – військове втручання країн Антанти у громадянську війну в Росії (1917–1922). Громадянська війна Кириченко В.А.

Цілі вторгнення країн Антанти на територію Росії не допустити поширення соціалістичної революції на весь світ; спроба силою зброї повернути борги царського і Тимчасового урядів, які відмовився виплачувати радянський уряд; послаблення Росії як держави та посилення свого впливу на неї. Кириченко В.А. Громадянська війна Парад військ мериканського експедиційного корпусу “Сибір”. Владивосток, 1918 р.

Особливості громадянської війни формування збройних сил сторін протистояння відбувалося з нуля; перехід військових частин від однієї сторони конфлікту до іншої (від “білих” — до “червоних”, від “червоних” — до “зелених”) та повстання в частинах; значна роль іноземців та інородців на початковому етапі війни (у більшовиків — латиські стрільці, “інтернаціоналісти” з числа австроугорських полонених та китайських трудових мігрантів; Чехословацький корпус на протилежному боці); червоний та білий терор; селянські повстання (зелений рух); внутрішні конфлікти всередині сил протиборства (більшовики проти анархістів, лівих есерів та махновців, автономісти проти білого руху); активне використання бронепотягів (ешелонна війна); імпровізовані озброєння, зокрема тачанка. Кириченко В.А. Громадянська війна

Слабкість позицій “Білого руху” несприйняття народом “білих” через захист старих порядків; дискредитація керівництва “білого руху” зв'язками з інтервентами; соціальна та ідейна роз'єднаність у рядах; жорстокість та агресивність антибільшовицьких сил. причини Кириченко В.А. Громадянська війна Солдати армії генерала Корнілова. 1918 р.

Перемога більшовиків у громадянській війні контроль над найбільш населеними та розвинутими областями; підтримка у середовищі робітників, селян та солдатів; ідеологічна бідність “білого руху” та краще поставлена пропагандистська робота більшовиків; нездатність “білого руху” через його відданість ідеї неподільної Росії об'єднатися зі збройними силами новоутворених держав та національних рухів, особливо — з великими і боєздатними арміями Польщі та Фінляндії. причини Кириченко В.А. Громадянська війна Атака червоної кінноти. 1918 р.

Загальний підсумок Громадянська війна змінила звичний уклад життя і долі мільйонів людей, поділивши країну на два ворогуючих табори, знизила цінність людського життя, зміцнила в російській громадській свідомості риси жорстокості і непримиренності. Кириченко В.А.