Урок-дебати на уроці всесвітньої історії на тему: «Сінхайська революція: конституційно-монархічний напрям Кан Ювея чи революційно-демократичний напрям Сунь Ятсена?» (10 клас)

Тема уроку: Урок-дебати на уроці всесвітньої історії на тему:

«Сінхайська революція: конституційно-монархічний напрям Кан Ювея чи революційно-демократичний напрям Сунь Ятсена?» (10 клас)

Мета уроку: навчитися аналізувати історичні події, явища  та причини розгортання революції; вчитися формулювати, висловлювати та доводити власну точку зору; вчитися працювати у команді; набуття комунікативних здібностей; виховна мета уроку – прививати любов до Батьківщини і рідної історії;

Тип уроку: урок – дискусія

Обладнання: зошити; ручки; таймер; дошка; маркери;

Міжпредметні зв’язки:історія України; географія; правознавство;

Структура уроку

1. Організаційний момент 1 хв.

2. Повідомлення теми та завдань уроку 2 хв.

3. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 2 хв.

4. Повідомлення правил дебатів та поділ учнів на дві команди 5 хв.

5.  Проведення дебатів 30 хв.

6. Підбиття підсумків дебатів 3 хв.

7. Повідомлення домашнього завдання 2 хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент

1. Привітання;
2. Перевірка присутності учнів;

2. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема уроку: Урок-дебати на уроці історії України  на тему: «Сінхайська революція: конституційно-монархічний напрям Кан Ювея чи революційно-демократичний напрям Сунь Ятсена?»

Завдання уроку:

1. Подискутувати на тему причин, перебігу та результатів революції
2. З’ясувати, який з двох напрямів революційного руху був більш підходящим для реалій Китаю початку ХХ ст..;
3. Навчитися висловлювати та доводити власну точку зору;
4. Навчитися роботі в команді;
5. Вдосконалити комунікативні навички;
6. Виховне завдання уроку – прививати учням любов до Батьківщини, своєї історії та цікавість до історичних явищ, подій та процесів;

3. Мотивація навчальної діяльності

На уроці ми спробуємо навчитися аналізувати причини, перебіг та результат так званої Сінхайської революції. Ми розглянемо два напрямки революційного руху та з’ясуємо, який був більш доцільний для Китаю початку ХХ ст..

Повідомлення правил дебатів та поділ учнів на дві команди.

Вчитель повідомляє правила (3 хв.):

•                  Клас ділиться на дві команди (вчитель ділить порівно команди)
•                  Одна команда має виступати «за виправдання» , інша – “засудження”.
•                  Для підготовки аргументів командам дається 5 хв.
•                  Після того, як аргументи готові, кожна команда виставляє свого спікера, котрий буде захищати аргументи своєї команди; на виступ дається по 3 хвилини для кожної команди;
•                  Після виступів, команди мають час на контраргументи (2 хв.)
•                  Виступають наступні (вже інші) спікери з контраргументами ( їхнє завдання – заперечити аргументи суперників), час для виступу – 3 хвилини.
•                  Наступний етап – підготовка висновків  та доведення своїх аргументів, час підготовки – 2 хвилин.
•                  Виступ спікерів для висновку – 2 хвилин.
•                  У кінці вчитель підводить підсумки дебатів (2 хв.)

4. Проведення дебатів згідно правил гри.
5. Підбиття підсумків дебатів.

•                  Вчитель ставить оцінки найактивнішим учням; (для цього учитель спостерігає за працею учнів)

6. Повідомлення домашнього завдання: підготувати презентацію про одного з учасників національно-визвольних рухів в Азії (Індія, Китай і ін.)