8 жовтня 1886р. - відкриття ХАРКІВСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ (ХГБ). Фонд налічував 1700 примірників видань. Становленню та подальшому розвитку бібліотеки сприяли В.І. Філонов, О. А. Гурський, Х. Д. Алчевська, професори Харківського університету М. Ф. Сумцов та Д.І. Багалій, губернатор міста барон А. Акскульфон-Гільденбант, а також багато інших представників прогресивної громадськості Харкова.
1896р. На десятому році існування Бібліотеки фонд налічував 41,6 тис. прим. Основою документозабезпечення були пожертвування. Дарувалися окремі видання, а також цілі бібліотеки (Г. Данилевським, К. Анненковим, В. Порай-Кошицею та ін.). Значну частину зібрань із власних бібліотек подарували також відомий філолог-словіст О. О. Потебня, професори В.І. Добротворський, П.І. Сокальський, письменник І. С. Аксаков, та багато інших значних особистостей.
1898р. - розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за пруською системою книгоопису. Розпочато видачу читачам безплатних абонентів (вчителям початкових шкіл та училищ, студентам, слухачам курсів та ін. категоріям). 1901р. Переїзд у нове приміщення ( нині пров. Короленка, 18). Проект будівлі створив архітектор О. М. Бекетов.
1906р. За ініціативою членів правління Бібліотеки Г. М. Абрамова та Д.І. Багалія, відкривається український відділ. Основний напрямок діяльності – вишукування коштів на комплектування фонду виданнями про історію, економіку, культуру України; творами українських письменників, краєзнавчими документами, бібліографування цих матеріалів тощо.
1911р. 25-річчя бібліотеки. За кількістю фонду, що складав 142 тис. прим., книгозбірня посідає 3-тє місце серед “провінційних” публічних бібліотек Російської імперії; за обсягом виданих читачам книг – тривке місце після Імператорської публічної бібліотеки. Бібліотека взяла участь у 1-му Всеросійському з'їзді бібліотекарів.
1920р. Бібліотека отримує статус державного закладу культури і підпорядковується Головполітпросвіті Наркомосу. Засновано консультаційний відділ , який очолив Б. О. Борович, видатний бібліотекознавець, книгознавець, педагог. Відділ швидко набуває популярності як культурно-інформаційний та науково-методичний осередок.
1925р. Зі зміною в країні системи районування, Бібліотека стає окружною, центром методичної підтримки бібліотечної мережі Харківської округи. Створюються нові структурні підрозділи: відділ літератури іноземними мовами та відділ літератури мовами народів СРСР. Відновлюються, після тривалої перерви, зв'язки з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та інших країн. Розвивається міжнародний книгообмін.
1930р. За високий рівень діяльності та значний внесок Бібліотеки у розвиток науки, освіти, культури, НАРКОМОС України визначає її статус як державної наукової. Відтоді вона має назву Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Розпочинається новий етап наукової “біографії” закладу.
1941-1943рр. Під час німецько-фашистської окупації Харкова було знищено і пограбовано понад 600 тис. цінних видань. Вивезено унікальний систематичний каталог (він налічував понад 1,2 млн. карток). Завдяки мужності та самовідданій праці М.І. Румницької, Л. В. Анохіної, Л.І. Вовк, О. В. Гаврилової, Є. В. Долинської, Т. Г. Малець, Є. А. Мартинової, Є. П. Панченко, Н.І. Радченко, С. М. Ставровського, а також інших працівників бібліотеки та мешканців міста, більшу частину фонду вдалося врятувати.
Загальна характеристика. Фонд україніки. Фонд рідкісних видань та рукописів. - Путівник "Колекції рідкісних видань та рукописів у фондах ХДНБ ім. В. Г. Короленка" Фонд документів іноземними мовами. - із зібрань полоніки. Фонд картографічних видань. Газетні фонди. Зібрання патентів та нормативно-технічних документів. Фонд бібліотекознавчої літератури.
Зібрання нотних документів. - Віртуальна виставка «Дореволюційні нотні видання Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка», у якій відображені унікальні документи з автографами : Арцибушева М. В., Гречанінова О. Т., Дюбюк О. І.,Сокальського В. І., Черепніна М. М., Шестакової (уроджена Глінка) Л. І., а також надані короткі відомості про творчість композиторів.
З метою збереження видань, що становлять історико-культурне надбання, та покращення доступу до них ХДНБ ім. В. Г. Короленка здійснює роботу по створенню електронного фонду документів. Наразі доступ до оцифрованих видань надається в читальному залі відділу «Україніка» та в Інтернет-центрі 2. Видання також представлені в Залі електронних документів у вигляді локальних електронних ресурсів (CD –ROM, DVD-ROM). Послуги користування електронними версіями видань здійснюються згідно з Переліком платних послуг, які надаються ХДНБ ім. В. Г. Короленка користувачам та організаціям. Перелік оцифрованих видань: - книги - журнали - газети
книги і брошури –2,5 млн. прим, журнали - 1,9 млн. прим., газети - 22,3 тис. компл. нотні видання - більше 105 тис. прим. картографічні - 5,1 тис. прим. ізографічні видання – 5,6 тис. прим. описи винаходів – 1,5 млн. прим. нормативно-технічні документи, стандарти – 35 тис. прим. кінофонофотодокументи – 9,2 тис. прим. автореферати дисертацій – 691 тис. прим. електронні документи – 3899 од. документи на мікроносіях – 133,8 тис. прим. відеокасети 120 од.
Кількість зібрань за основними галузями знання:політичні та соціально-економічні – 1,41 млн. од. (19,7 %)природничі – 770 тис. од. (10,8%) технічні – 3,3 млн. од. (45,9%) сільськогосподарські – 368 тис. од. (5,1%) медичні – близько 160 тис. (2,2%) з культури, мистецтву, спорту – 341 тис. (4,8%) з літературознавства та мовознавства – 318 тис. (4,4 %) художня література – 505 тис. (7,1%)
Багатопланова наукова діяльність ХДНБ відображається у видавничій продукції. Виходять друком фундаментальні наукові праці, науково-допоміжні бібліографічні покажчики, методичні посібники, зведені каталоги та каталоги виставок. Щороку видається близько 30 найменувань видань, понад 40 публікацій.