Презентація " Херсон-український"

« Херсон – український!» 246 річниця з дня заснування

Херсон був заснований у 1778 році як фортеця, морський порт та перша база Чорноморського флоту. Названа фортеця на честь давньогрецької колонії Херсонес, де у 988 році хрестився князь Володимир і яка мала стати форпостом на шляху проникнення ісламу в Російську імперію та у боротьбі християнства з язичництвом.

Розташоване на правому високому березі Дніпра. Значний залізничний вузол на лінії Миколаїв — Снігурівка — Джанкой, морський торговельний та річковий порт. 6 березня 2022 року Указом Президента України, з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної російськог вторгнення в Україну, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». З початку березня 2022 року місто перебувало під тимчасовою російською окупацією проте 11 листопада 2022 року під час контрнаступу в Херсонській області України місто було визволене Збройними силами України від російських окупантів. Херсон є і завжди був українським! Сьогодні ви ознайомитеся з діяльністю української громадсько- просвітницької організації " Українська хата", яка була заснована у часи української демократичної революції початку ХХ століття.

«Українська Хата» — суспільно-політичне товариство, що виникло у Херсоні з початком Перших Визвольних Змагань. Своєю метою новостворене товариство обрало «відродження українського народу і придбання йому відповідних часу прав у Державі Російській».

Товариство було засноване 19 березня 1917 року. Того ж дня було вирішено створити комісію з підготовки статуту. До комісії увійшли Андрій Грабенко, Микола Чернявський, Терентій Якушев і Нестор Малеча. Збори звернулися до редакцій «Херсонських новин» і «Известей Херсонского уездного земства» з проханням відкрити українські рубрики. І незабаром в цих виданнях з'явилися власні українські відділи, в яких почали друкувати політичні заклики, статті, вірші та новини українського національного життя. Нестор Малеча

25 березня 1917 року в приміщенні II товариства Взаємного кредиту о четвертій годині дня відкрилися установчі збори товариства «Українська Хата». В гості до херсонців завітав представник Миколаївської «Просвіти» Панас Саксаганський. Головуючим на зборах був Микола Чернявський, писарем — військовий чиновник Нестор Малеча, відомий діяч херсонського українського революційного руху, який згодом брав активну участь у визвольних змаганнях.

Збори затвердили статут «Української Хати в Херсоні», головними завданнями якого було заснування шкіл, бібліотек, книгарень, читання просвітницьких курсів, публічних лекцій, проведення концертів та вечорів, тобто усього, що «працює на всіх напрямах, які ведуть до взаємного єднання окремих людей українського походження і пробудження їх національної свідомості». В Тимчасову Раду товариства увійшли Андрій Грабенко, Нестор Малеча, Терентій Якушев, Іван Челюк, Хрисанф Лиханський, Юрко Шомін, Сергій Бобров, Кузьма Курінний та інші — усього 17 чоловік. Товариство очолив Микола Чернявський. До товариства записалося 103 члени, серед яких було й 10 жінок. Микола Чернявський

Товариство «Українська Хата в Херсоні» стала першим легальним українським національно-культурним та політичним товариством у нашому регіоні, провісником «Просвіти», українським політичним клубом, який об'єднав усіх свідомих українців навколо національно-демократичних, поступових ідей. Свою назву, ймовірно, херсонське товариство взяло за прикладом «Української Хати в Одесі». Зв'язки херсонської й одеської громад були традиційно тісними.

29 квітня 1917 рокувідбулися загальні збори «Української хати», які підсумували перший місяць своєї роботи: товариство зросло майже втричі з 103 до 290 членів, налагоджено щотижневий випуск власного «Вісника…», відкрито «український відділ» в «Известиях Херсонського повітового земства», вийшли друком брошура "Статут товариства «Українська Хата» та «метелик» «Українські революційні пісні», в читальні товариства «безплатно для усіх одержуються українські газети і видаються додому кожному членові товариства книги», проводяться лекції, концерти. Серед головних напрямків діяльності для товариства були політична та культурно-просвітницька робота й «прояснення національної самосвідомості». Одним з політичних успіхів товариства стало одностайне рішення Надзвичайних зборів Херсонського повітового земства про організацію влітку курсів української мови для вчителів.

І, до речі, місце проведення загальних зборів товариства «Українська Хата» також стало політичним: вони пройшли в приміщенні Міської Думи. Й членом товариства, що також було важливою політичною перемогою, став міський голова Євген Яковенко. На ниві культурній «Українська хата» добивалася політичних перемог. 1 липня 1917 року в Херсоні у літньому біоскопі «Бомонд» (на розі вулиць Суворовської та Говардівської) розпочали свою роботу українознавчі курси для вчителів. Першими курсантами стали приблизно 150 вчителів. Вони прослухали лекції з нових для них предметів «методика вивчення української мови», «історія розвитку української мови», «історія української літератури» та «історія України». Останній курс приїхав читати «батько» історії українського козацтва Дмитро Яворницький. Це були перші легальні курси українознавства у Херсоні. З часом вони стали традиційними і проводилися для всіх бажаючих. Багато слухачів вперше дізналися про історію, літературу, культуру України. На початку двадцятих багато курсантів українознавчих курсів були ініціаторами прискорення українізації в Херсонському інституті народної освіти.

Заходи товариства. Вісник товариства «Українська Хата в Херсоні»Видали «Українські революційні пісні» (3 тисячі примірників) та Статут товариства «Українська Хата» (2 тисячі примірників). Створення книгозбірні (квітень 1917 року)Створення читальні (квітень 1917 року)Створення книгарні (квітень 1917 року)Заснований артистично-співочий гурток (квітень 1917 року)Відкрито військову філію товариства. З 12 квітня розпочала свій вихід перша україномовна газета "Вісник товариства «Українська хата в Херсоні»16 квітня 1917 року провели першу в історії міста українську політичну маніфестацію. У квітні 1917 створили драматично-музичний гурток та хор «співаків з української молоді»,Членом товариства став міський голова Євген Яковенко1 липня 1917 року відкрили перші українознавчі курси для вчителів. Взяло участь у виборах до міської думи Херсона (окремим списком гласних). Товариство провело до думи одного депутата: Євгена Яковенка. Випустило брошуру Миколи Чернявського «Україна, автономія і федерація». Створили власні національні кооперативи (видавничий, кредитовий та споживчий). Організувало лекції з українознавства для козаків Віленського українського полку. Проведення просвітницьких лекцій на актуальні теми державного життя та історії України серед пересічних херсонців.