Презентація: "Хімічні властивості етену та етину".

Хімічні властивості етену та етину.

Для алкенів та алкінів характерними є реакції приєднання: • водню — гідрогенізація; •галогеноводнів (HF, HCl, HBr, HI) — гідрогенгалогенування;• води — гідратація. Хімічні властивості етену та етину. У 9 класі ви вже вивчали реакції гідрогенізації (гідрування) та галогенування етену й етину. Ці реакції ілюструють ненасичений характер цих вуглеводнів, а саме можливість молекул етену й етину приєднувати молекули інших речовин, тобто вступати в реакції приєднання. Але етен та етин здатні приєднувати не тільки молекули водню та галогенів, їхні хімічні властивості значно ширші.

Гідрогенгалогенування. Процес приєднання молекул галогеноводнів (HF, HCl, HBr, HI) називають гідрогенгалогенуванням. Реакція відбувається так само, як і приєднання водню або галогенів: кратний зв’язок між атомами Карбону розривається (перетворюється на одинарний), а за місцем розриву зв’язку приєднуються атоми Гідрогену й галогену: Етин у цю реакцію вступає в один або два етапи залежно від співвідношення реагентів. У разі співвідношення 1 : 1 одна молекула етину приєднує одну молекулу галогеноводню, і реакція відбувається в один етап:

Якщо хлороводню у два рази більше за етин, то на другому етапі до утвореного хлороетену приєднується ще одна молекула галогеноводню: Реакція гідрогенгалогенування відбувається за звичайних умов і лише з хлороводнем — за незначного нагрівання.

2. Гідратація. Процес приєднання молекули води називають гідратацією. Якщо попередні властивості етену й етину принципово не відрізнялися, то гідратація цих сполук відбувається по-різному. Гідратація етену відбувається під час пропускання його крізь розчин кислот (сульфатної чи ортофосфатної). При цьому до одного атома Карбону приєднується атом Гідрогену, а до іншого — група –OH. Продуктом реакції є спирт:

Гідратація етину (реакція Кучерова) відбувається за наявності солей Меркурію(II). Спочатку утворюється нестійкий ненасичений спирт (вініловий спирт, його нестійкість позначено квадратними дужками із зірочкою), який одразу перетворюється на етаналь (оцтовий альдегід): Цю реакцію відкрив та детально дослідив М. Г. Кучеров, тому її називають його ім’ям. Неможливість існування ненасичених спиртів, у яких група –OH приєднана до карбонового ланцюга поряд із подвійним зв’язком, довів український учений О. П. Ельтеков і сформулював правило, що назване його ім’ям.

3. Часткове окиснення. Під частковим окисненням часто розуміють неповне згоряння. І етен, і етин за умови нестачі кисню згоряють кіптявим полум’ям унаслідок утворення вуглецю: Часткове окиснення етену відбувається під час пропускання етену крізь розчин калій перманганату з утворенням етиленгліколю (реакція Вагнера): В органічній хімії у схемах реакцій окиснення часто не пишуть хімічну формулу окисника, а замінюють її символом [O]. Тим самим позначають процес додавання атомів Оксигену. В іншому випадку в рівняннях реакцій було б досить складно добирати коефіцієнти. Під час реакції відбувається знебарвлення розчину калій перманганату, тому цю реакцію разом зі знебарвленням бромної води використовують, як якісну для виявлення ненасичених сполук

1. Складіть реакції:

2. Складіть назви сполук за структурними формулами:

ж) 3-бромо-2,4-диметилпент-2-ен; з) 3-бромо-4-метилгекс-2-ен; и)  3-бромо-4-метилпент-2-ен; і)  3,3-диметилбут-1-ин; к) 1,3-дибромо-3- метилбут-1-ин; л) 1,4-дихлоробут-2-ин; м) 4,4-дибромопент-2-ин.3. Складіть структурні формули сполук: