Хорове диригування як вид виконавського мистецтва. Диригування ( від франц. diriqer – направляти, керувати ) – один з видів музично – виконавського мистецтва, керівництво колективом музикантів ( хором, оркестром )Хорове диригування – мистецтво управління колективним виконанням музики хором або ансамблем під керівництвом диригента. У результаті взаємодії виконавців на чолі з диригентом створюється «живий інструмент», що дозволяє творчо інтерпретувати музичний твір. Засоби виразності диригентського мистецтва – жести і міміка
Як керівник хору він є прикладом для своїх вихованців. Має розвинутий музичний слух та пам*ять,почуття ритму і темпу. Володіє музичним інструментом. Сумлінно вивчає музично – теоретичні дисципліни, музично – методичний матеріал. Йому притаманні особисті якості – тверда воля,акуратність,пунктуальність, стриманість, людяність. Володіє технікою диригування. Фізично загартований. Професійні якості диригента
Постановка диригентського апарату. Основними частинами диригентського апарату є корпус, голова, ноги, руки. В диригуванні велике значення надається також міміці обличчя, очам, артикуляційному апарату. Корпус при диригування має бути прямим, спокійним, але при цьому зібраним, м'язово активним.
Голову потрібно тримати прямо, так, щоб співаки могли бачити обличчя диригента. Зоровий контакт диригента і виконавців має велике значення: саме поглядом керівник збирає увагу виконавців, попереджує їх про важливі моменти співу. Обличчя, очі, міміка вміщують багатство виразних можливостей. Живе, натхненне обличчя сприяє передачі виконавцям характеру музики, емоційних настроїв художнього образу.
Ноги забезпечують тверду, стійку опору для всього корпусу. Руки – найбільш важлива частина диригентського апарату. Вирішальну роль грає кисть – головна, найвиразніша частина руки. Кисть має найбільші можливості та засоби диригентської техніки. Завдяки рухам кисті досягається ясність метричних схем, чіткість ударів у сильних долях, передача різноманітних відтінків музики. Основне положення кисті при диригуванні:- долоні вниз;- пальці вільні, трохи зімкнуті та округлені.