Виховний захід «Нас єднає пісня солов'їна! »

«Нас  єднає  пісня  солов'їна! »

А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,

В горі не загине і не чекай.

Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,

Тільки ти цю пісню не забувай.

(Сцена прикрашена квітами та українськими рушниками . В залі лунає музика.)
Звучить пісня(запис) Т.Піскарьової  «Пісня солов`їна»

Хід свята
Вчитель
Шановні друзі, гості нашого свята! Ми всі – представники великої родини нашої матері-батьківщини України. Родина до родини – то і є народ. Пісня є наш духовний скарб, який єднає нас, стирає кордони, розповідає світові про велич нашого співучого народу.

Розпочинаємо  свято душі людської, «Нас  єднає пісня  солов`їна» .

Заспівай родино,
Щоб усе збулося!
Щоб у нашій хаті
Лиш добро велося!

Звучить пісня «Веселкова пісня» О. Янушкевич ( 5 кл.)
Ведучий І
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, карпатські стрімкі ріки.
Ведучий ІІ
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, вишневий сад, туман над яром і десь далеко за гаєм переливи дівочих голосів.
Ведучий І
Україна – край гарячої любові до волі, до свого народу, до своєї землі.

Вчитель
Все це збереглося в пісні, яка передається нам з покоління до поколінь.

Ведучий I   (на фоні пісні «Україночка» О.Білозір)
Існує прекрасна легенда. Бог вирішив наділити народи талантом. Одні отримали елегантність та красу, інші дисципліну і порядок. Хтось – здатність до торгівлі, а хтось - до музики. Обдаривши усіх, подивився Бог і раптом побачив у куточку дівчинку.
Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини. - Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.

Ведучий ІІ
Я –Україна. А плачу бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
Ведучий І
Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю? Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на весь світ. Це - пісня.
Ведучий ІІ
Взяла дівчина – Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася  Всевишньому і понесла пісню в народ. З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця, просвітляють уми, чарують душу.

Звучить пісня «На нашій Україні» Н.Май (ансамбль 7-А)

Вчитель
Хто має такі пісні, тому нічого боятися за своє майбутнє.  Скільки в них краси і грації, скільки дужого і молодого почуття.

Ведучий І  (на фоні пісні «Україно-мати»  муз. Г.Татарченка, сл. В.Крищенка)
Ми щасливі, що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думи, свої мрії, почуття у пісню.
Ведучий ІІ
Співаючи, ми зазираємо у нашу історію, у минуле, намагаючись обережно побачити картини народження української нації.  В кожній пісні відчувається українська душа, українська вдача, віра, надія й любов. Пісня єднає людей духовно, несе заряд енергії, добра та любові.

Вчитель
Розмаїття українських пісень вражає. Жодна країна світу не має такого  музичного  скарбу як ми з вами. Радісні, сумні, жартівливі, героїчні, обрядові – всі вони прекрасні. Українська пісня це втілення чогось квітучого, безсмертного.
Звучить віночок українських пісень (відео)

Ведучий І  (на фоні запису козацького маршу та кадрів  з фільму «Пропала грамота»)
У піснях ми чуємо славну історію минулого.Козаки - душа співоча. Пісня супроводжувала їх  всюди. Воїни, що віддавали свою силу, честь та славу в ім’я рідного народу.  Пам’ять про славне запорізьке  козацтво  збереглася в легендах, думах, переказах. Навіть у наш час, щоб підкреслити чоловічі якості юнака, говорять – гарний козак.
Ведучий ІІ
Завзятий, бравий вояка – запорожець на славу вмів стояти за рідну Україну, за волю і віру українського народу. І бився, і вмирав, як справжній герой! В піснях оспівана мужність, надзвичайна сила та вірність козака до України: «Їхав козак містом», «Ой у лузі червона калина», «Їхав козак за Дунай», «Ой на горі женці жнуть», «Засвистали козаченьки».

Козацький дух – дух вічної стихії
Утілений в привілля степове,
Допоки світу – він не постаріє –
Він в заповідях нації живе!

Звучить пісня «Ой, на горі та й женці жнуть» (ансамбль хлопців  6-А)
 

Вчитель
Пісня єднає рід, зв’язує покоління. З дитинства, з маминих вуст, ми чуємо першу свою пісню, колискову. Веде вона нас в широкий світ життя, яке дбайливо вишите на рушникові маминими руками.

Ведучий І (на фоні пісні «Чорнобривці» муз. В.Верменича, сл. М.Сингаївського)
Давно не були дома, може стежина вже заросла травою і висохла черешня посаджена дбайливою маминою рукою. А в серці біль, жаль за тим, що все це не повернеться ніколи.
Ведучий ІI
Чому, сказати й сам не знаю
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
Де ти, моя стежина,
Де ти моя єдина?
Ота стежина в ріднім краї – 
Одним одна біля воріт

Ведучий І
Отаке завжди у світі – 
Виростають наші діти
Рідну хату покидають 
І свою сім’ю плекають
Й може в пізнюю годину
Маючи свою дитину
Зможуть з ніжністю згадати,
Як колись співала мати,
Як до серця пригортала
Обнімала цілувала
З трепетом перехрестила
На життя благословила.
 

Вчитель
Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому. 
Ні грошей не привозьте, ні слави –
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати, 
Завтра можете їх не застати.

Ведучий І
Очі їхні – любов та благання
Синій смуток горить з – під повік
Кожна зустріч – не мов би остання,
А розлука – неначе навік.
Ведучий ІІ
Біль утрати сумління нам палить
Все життя їх – святиня для нас
Бо батьки переходять у пам’ять
Не лишають до смерті вже нас.

Вчитель   (початок відео, на фоні мелодії «Смерекова хата»)
Кожна пісня – це поетичний і музичний шедевр, що виховує  цілі покоління, формує естетичний смак. На піснях ми вчимося, на піснях світ пізнає нас.

 «Смерекова хата» сл. М. Бакая муз. П. Дворського (відео)

Ведучий І

Талановиті українські композитори  писали про Україну і для України.  Серед них –     Ігор Поклад, Ігор Шамо, Олександр Білаш, Платон Майборода, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Микола Мозговий.
Українські поети Михайло Ткач, Дмитро Павличко, Андрій Малишко, Юрій Рибчинський.
Ведучий ІI  (на екрані демонструються фотографії співаків).
В українській  пісенній скарбниці залишилися голоси Дмитра Гнатюка, Ніни Матвієнко, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, ансамбля Тріо Маренич, «Смерічка», «Кобза».

Вчитель (на екрані фотографії В.Івасюка)

(на фоні пісні «Балада про мальви» В.Івасюка)

Серед плеяди українських авторів одне із почесних місць належить композитору, основоположнику української естради Володимиру Івасюку.

Автор ста пісень, п’ятидесяті трьох інструментальних творів.  Його доля склалася трагічніше ніж доля його пісень. Вони звучать зараз повсюди, їх переспівують молоді виконавці. А це говорить про те, що коротке життя  В.Івасюка було прожите не даремно.

Ведучий І
В далекі 70-ті роки, коли ідеологічна партійна машина примушувала писати лише пісні про партію та комсомол в ефір ввірвалася мелодійна українська пісня «Червона Рута».
Ведучий ІІ
Її підхопила відразу вся країна й понеслась вона у далекій світовий простір і до цього часу залишається візитною карткою України. Феноменальний успіх «Червоної Рути» продовжила пісня «Водограй», яка стала переможцем фестивалю пісня року 1972.

Ведучий І
Раптово обірвалася музика. Життя Володимира Івасюка обірвала загадкова смерть, яка до цього часу не розкрита. Але пісню не задушили. Вона живе і сьогодні, хвилює серця слухачів. Його тіло знайшли понівечене у лісі, вбивці залишилися невідомими. Похований В.Івасюк у Львові на Личаківському кладовищі. 
 

Ведучий ІІ
В 2009 році Указом Президента України Володимиру Івасюку присвоєно звання Героя України «посмертно». А пісні його з новою силою залунали в виконанні Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару.
Пісня  «Червона рута» муз. і сл. В. Івасюка  (виконує вчитель мистецтва)

Ведучий І (початок відео, на фоні мелодії  «Квітка – душа»)
Нікого не залишає байдужим золотий голос України, її душа - Ніна Матвієнко. Здається цій тендітний жінці Бог дав голос, який нікого не залишає байдужим, якщо хтось почув її хоча б раз.
Ведучий ІІ
Співачка, з 1985 року народна артистка України. Народилася в селі Неділище Житомирського області. Була солісткою українського народного хору ім. Т.Вірьовки. останнім часом виступає у складі вокального тріо «Золоті ключі». В 1988 році отримала державну премію ім. Т.Шевченка, має звання Герой України від 26 січня 2006 року.
У репертуарі співачки багато народних пісень, серед них ліричні, обрядові, пісні – балади.
« Квітка - душа» муз. І.Поклада сл. Ю.Рибчинського  (відео)

Вчитель

В ЮНЕСКО зібрана фонотека народних пісень країн усього світу. Україна знаходиться на першому місці. В її фонді зберігається 15,5 тисяч народних мелодій.

Ведучий І
Доля українського народу має багато трагічних переплетінь. Його сини та дочки в силу обставин були змушені покинути рідну землю. Але пам’яттю, яка пов’язує їх з батьківщиною є пісня.

«На Україну повернусь» сл. С. Галябарди муз. О. Гавриша
Ведучий ІI
Врешті народ співає пісні, щоб не забути мову, свою родину, своє коріння. Квітка Цісик.
Ведучий І
Її голос розквів далеко від батьківщини. Вона, донька українських емігрантів і народилася в Квінcі Нью-Йорк. Любов до української пісні прийшла від серця. Квітка встигла випустити два диска «Пісні з України» (1980р.), «Два кольори» (1989р.). Дати концерти на Україні, як вона мріяла їй не судилось. В 1998 році вона померла в віці 45 років.

Вчитель
Приємно чути, що так співає людина, яка жила не в Україні, а за кордоном -  в США, яка  співала і англійською, і українською. Вона співала пісні, які ми давно знаємо і любимо. Співала душею. Тому – слухаємо.

«Я піду в далекі гори» Квітка Цісик (відео)

Ведучий І
Ми звикли, що символами українського народу є дім, поле, храм.

Але душею українського народу залишається пісня - диво, дивне.

А пісня – це душа народу. З усіх потреб потреба.
Лише пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонця сяйво їй лиша
Чим глибше пісня, тим ясніше душа
На фоні веселих дзвонів
Ведучий ІІ
Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко над землею.

Пісня солов’їна, рідна Україна,

В горі не загине і не чекай.

Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,

Тільки ти цю пісню не забувай.

Звучить пісня «Україна – це ми!» К.Бужинської

 Всі учасники  виходять на сцену.

Вчитель
А ми завершуємо свято, присвячене українській пісні.