Презентація "Хорові концерти Березовського Веделя Бортнянського"

11 к 38 мист Хорові концерти Березовського Веделя Бортнянського Становлення нац комп школи 19 02 2022

«Золотий вік» української музики→ друга половина ХVІІІ ст. → яскраво виявився стиль бароко, а пізніше — класицизм→ досягає вершин хорова творчість блискучого тріо українських композиторів Максима Березовського, Артемія Веделя і Дмитра Бортнянського→ прорив у галузі світських жанрів: опери, симфонії, концерту, сонати.

Під впливом західноєвропейської професійної музики у творчості М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського одночастинний партесний концерт доби бароко змінюється циклічним концертом епохи класицизму→ на контрастному зіставленні частин і набув рис своєрідної класичної хорової симфонії.

У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу — М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського — хоровий концерт досяг вершини свого розвитку. → у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості→ зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві.

Хоровий концерт — феномен музичної культури України→ органічне поєднання новітніх досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу.

Рукописи М. Березовського: а) «Обідня»; б) концерт «Не отвержи мене во время старости»

— композитор, диригент, співак — засновник циклічного хорового концерту→ створив новий тип класичного хорового концерту→ поєднує італійську вишукану майстерність з візантійською поміркованістю та суто українською сердечною мелодійністю, щедрою красою й духовністю. Максим Березовський (1745—1777) Пам'ятник Максимові Березовському в Глухові

Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» є одним із кращих творів світової духовної музики. → великий циклічний концерт для чотириголосого хору з використанням поліфонічних форм, зокрема фуги.→ опера «Демофонт», духовні концерти, сонати для клавесина, соната для скрипки і чембало*— різновид клавішного музичного інструмента, попередник фортепіано.

→ композитор, хоровий диригент, співак (тенор), скрипаль, педагог— писав виключно сакральну музику. → відомі 31 хоровий концерт, «Доколе, Господи...», окремі твори для хору, зокрема «Херувимська», 6 тріо, серед яких «Покаянія отверзи ми двери», 2 літургії Іоанна Златоустого, «Всеношна» та один світський кант** → (латин. cantus — спів) — старовинний урочистий, головним чином релігійний, спів.Ігор Гречаник. Меморіальна дошка А. Веделю. Артемій Ведель (1767—1808)

— відомий український співак, композитор і диригент.→ 6 опер на італійські лібрето, 100 хорових творів, літургійні співи Церковно-вокальний стиль Бортнянського→ вершина музичного мистецтва доби бароко.→ спирався на традиції української духовної музики, хорового літургійного співу українських православних церков. → інтонації народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосого українського церковного співу та кобзарського мистецтва→ поєднане із західноєвропейськими традиціями, зокрема італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського. Дмитро Бортнянський (171—1825)

Семен Гулак-Артемовський (1813—1873). — український композитор, співак, актор, драматург — увійшов в історію української музичної культури як автор першої опери з українського життя

«Запорожець за Дунаєм» — лірико-комічна опера, у якій яскраво розвиваються комедійна (Карась — Одарка) та лірико-романтична (Оксана — Андрій) сюжетні лінії.

Сюжет опери взято з української минувшини. Після ліквідації Запорозької Січі частина запорожців утекла за Дунай, у Туреччину. Туга українців за рідним краєм, їхні патріотичні почуття і палке бажання повернутися на Батьківщину становлять основний зміст опери.

Найяскравішими в опері є образи Карася та його дружини Одарки. У мелодії арії Карася риси багатьох жартівливих і танцювальних українських народних пісень, близькість до мелодій пісень «Гречаники» та «Ой під вишнею, під черешнею». Романс Оксани «Місяцю ясний...» нагадує українські міські романси першої половини XIX ст.

Яскраві моменти → запальні народні танці — «Гопак» і «Козачок».

Перша вистава опери→ на сцені Маріїнського театру в Петербурзі 1863 року. Першим виконавцем партії Карася був сам композитор.

→ романси, водевілі→ пісня «Стоїть явір над водою», присвячену Т. Шевченку, з яким композитор дружив упродовж усього життя. У 1851 р. поставив власну інтермедію «Українське весілля», складену з різних українських танців, хорових і сольних пісень, і виконав у ній роль запорожця-бандуриста.

— український композитор, піаніст, один із видатних представників української музичної культури другої половини XIX ст., автор «Української симфонії», що стала помітним явищем у галузі симфонічної музики. Михайло Колачевський (1851 — 1907)

Перша частина найвідомішого твору М. Колачевського — «Української симфонії» Симфонічний стиль→ з традиціями західноєвропейської музики під впливом творчості німецьких композиторів-романтиків Р. Шумана і Ф. Мендельсона→ створення першої української симфонії→ в основу мелодії народних пісень

Микола Аркас (1853—1909)український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик. 

Суттєвий внесок у становлення жанру опери→ написав оперу «Катерина» на текст поеми Т. Шевченка.