Після отримання першої вищої освіти (технічної), працювала за інженерною спеціальністю, вийшла заміж, народила дітей. У журналістиці з 1986 року. З 1991 року — головний редактор херсонської молодіжної газети. З 2001 року головний редактор газети «Селянська зоря». Закінчила курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна. З 2006 року займається виключно літературною та сценаристською діяльністю. Почала з написання сценаріїв для кіно: «Луна. Одесса» і «Время — это все».
Вони присяглися одне одному. Пішов до війська, вона вийшла заміж за іншого. Людина присвятила все життя, аби довести цій Марусі, що та помилилася. Одружився з іншою, купив хату поруч, щоб весь час Маруся його бачила. Коли вже чоловік у неї помер і вона, старенька, сидить у дворі на лавці, він з паличкою йде повз, підходить до неї й каже: "Марусю, хоч тепер ти розумієш, що помилилася?"
Свиря й Микишка - духи козаків, які літають над Києвом і витягують Любу з Дніпра у романі "РАЙ.центр". Зрештою виявляється, що не врятували, дівчина загинула, і вони тепер із нею перебувають в одному вимірі. Україна мені здається містичною країною. Тут повно чудес. Просто ми їх не помічаємо.
Зять, дівчина мого сина і її батьки читають, а от домашні – ні. Але я на них не ображаюся. Якби я все життя плела постоли, а потом сіла й написала – тоді би було образливо, що їм нецікаво. А я все життя пишу, вони уже стільки моїх розповідей і історій перечитали в газетах і журналах.
Зовсім не уявляю, тому подобається з ними зустрічатися — душею відпочиваю. Не бачила жодного тупого обличчя. Багато молодих дівчаток, зовсім ще наївних, але не дурненьких, очі ж ніколи не брешуть. Юнаки, молоді пари... У них такі чисті, світлі обличчя. Я дуже люблю своїх читачів і рада їх бачити.