Презентаці. "Художня культура України ХVІІ – ХVІІІ ст." - на допомогу вчителю при поясненні нової теми уроку. Може бути використана на уроці мистецтва.
Бажаю успіхів!
ХVІІ – ХVІІІ ст. - доба розквіту та піднесення української національної культури. Саме на цьому етапі Україна здійснила потужний якісний прорив у всіх напрямах художньої творчості, небачений від часів Київської держави. Культурний поступ був тісно пов’язаний з посиленням національно-визвольної боротьби українського народу за свою державність, необхідністю обстоювання власних традицій, посиленням ролі козацтва в житті суспільства
Західна школа була зорієнтована на застосування художніх прийомів західноєвропейського мистецтва. Для західноукраїнської архітектури того часу характерними елементами є стіни, багато прикрашені різьбленими карнизами, пілястрами, вишуканою ліпниною та скульптурними фігурами. Головний вхід зазвичай прикрашався фронтоном і колонами по боках
До барокових пам'яток західноукраїнської архітектурної школи належить Успенський собор Почаївської лаври. Але собор дещо відрізняється від попередніх зразків. Головний фасад храму виконаний у традиціях католицького зодчества, а загальна композиція дуже подібна до архітектурних пам'яток козацького бароко
У станковому живопису, як і за попередньої доби, провідну роль продовжував відігравати іконопис. Видатними іконописцями свого часу були західноукраїнські художники Іван Руткович та Йов Кондзелевич. Їхні життя і творчість пов'язані з містом Жовква, яке було на той час значним культурним осередком
У часи великих випробувань особливо шанованими в Україні були ікони Покрова Божої Матері. В основу сюжету ікони Покрова Божої Матері покладено таку легенду. Місто Константинополь було взято в облогу сарацинами (арабами). Мешканці міста разом з імператором та імператрицею молилися в церкві. Раптом над ними з'явилася Богоматір. Вона зняла із себе широкий пояс – омофор – і накрила ним молільників. У цей час в морі знялася буря й розтрощила ворожі судна. Місто було врятовано
Козацькі перекази розповідають: явилася їм з неба ікона Божої Матері і сказала “ Як будете цю ікону знати, то не буде ніякий огонь брати ”. Відтоді, мовляв, свято Покрови на Січі стало храмовим, а покровителькою громади вважалася Діва Марія. “ Їй довіряли себе й долю “, оповідає єпископ Феодосій
У розглядуваний період набуває розвитку український портретний живопис. Портрет, поруч з гербом, став однією з важливих ознак приналежності до суспільних верхів ще у Польсько-Литовській державі, до якої досить довго входили українські землі. В основі портретного образу, як і західноєвропейському бароко, була висока станова свідомість феодалів
У ХVІІ – ХVІІІ ст. в Україні набув поширення також жанр народної картини, героєм якої був так званий Козак Мамай (козак-бандурист). Козак Мамай став найпопулярнішим образом народного живопису, який можна було бачити і в багатих маєтках, і в бідних хатах. Малювали його не лише на полотнах, а й на дверях, скринях, віконницях, стінах і навіть на вуликах
Часто бувало так, що на кожній новій картині зображено вже ніби й іншу людину. І все ж скрізь Мамай сам на себе схожий. Могло тільки здаватися, що він міняє обличчя, як маски. Тому на деяких ставав трохи подібним до Івана Сірка, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького чи ще до когось іншого з народних героїв
З другої половини ХVІІ ст. провідною графічною технікою стає гравюра на міді та інших металах. Вона витісняє гравюру на дереві. Відповідно змінюється й художній стиль творів, адже гравюра на металі мала більше можливостей для передання світлотіньового моделювання форм, відтворення повітряного середовища, особливостей різноманітних фактур
В Україні не було навчальних художніх закладів, які б відповідали тогочасним вимогам. Обдарована українська молодь змушена була їхати на навчання до Санкт-Петербурга, де було відкрито Академію мистецтв. Після навчання українські митці часто залишалися в Росії. Наприклад, творчість таких видатних живописців, як Антон Лосенко, Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський, вважається надбанням саме російського мистецтва