Презентація. "Художня культура України від найдавніших часів до кінця XVI ст." (1 урок)

Мистецтво трипільської та скіфської культур. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я

 Найбільшого розквіту трипільська культура набула між 5500 та 2750 роками до н. е. Назва пішла від села Трипілля на Київщині, поряд із яким Вікентієм Хвойкою у 1893 р. було виявлено першу пам’ятку цієї культури. Ареал поширення трипільської культури сягає 190 тис. кв. км., які нині входять до територій України, Молдови та Румунії. Лише в Україні знайдено понад 1000 пам’яток.  Високого художнього та технічного рівня у трипільців досягло керамічне виробництво - розписна плоскодонна кераміка з орнаментом, що виконаний жовтою, червоною та чорною фарбами.  У трипільців панував культ Богині-матері та культ родючості. Матеріалізація символів відбувалася за допомогою символів добробуту – жіночих статуеток, зображень сонця, місяця, води, глиняні фігурки тварин, птахів, моделей будинків, човнів, саней. Статуетки були оздоблені орнаментами та розмальовані, вони мали культове призначення. ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА (VІ – ІІІ тис. до н.е.)

Державний історико-культурний заповідник «Трипілля», Черкаська обл.

Мистецтво скіфської культури (VII – ІІІ ст. до н. е.) Скіфська культура поширювалася на Північне Причорномор’я, Кубань, Алтай, Сибір. Скіфське мистецтво – це різьблення по дереву й кістці, а головне, – це віртуозна обробка металу. Скіфи володіли секретами багатьох сплавів, займалися литтям, тисненням, карбуванням, знали спаювання, зернь, філігрань. Безліч предметів скіфського мистецтва знайдено в могилах, зокрема в Південній Україні та на Кубані. Литий курган, Лита могила (Кіровоградська обл.)Курган Товста могила (Дніпропетровська обл.)

Статуя чоловіча. Скіфи. V ст. до н.е. Археологічний музей Інституту археології НАН України. Колекція кам’яних баб. Дніпропетровський історичний музей Скіфські баби біля музею козацтва. Запорізька обл.

Серед художніх виробів, знайдених у похованнях скіфів, найцікавішими є предмети, декоровані в так званому «звіриному стилі»: обкладки колчанів, рукояті мечів, кінська збруя, а також ювелірні прикраси, посуд.

У різьбі по дереву й кістці, литті з бронзи, золота і срібла відтворювались постаті звірів або фантастичних істот. Зображення виконувались у своєрідній художній манері, яка дістала назву звіриного стилю. Учені навіть згрупували їх за типами: «образ копитного» (олень, кінь, лось, коза), «образ хижака» (лев, пантера, вовк), «образ птаха» (орел) та «образ фантастичної тварини» (грифон, сфінкс). Зображення виконувались у техніці невисокого рельєфу за допомогою лиття, різьблення, кування, чеканки, найчастіше із золота й срібла. Скіфська золота пектораль. Скіфський золотий гребінь. Скіфська золота прикраса «Риба»Скіфська золота прикраса «Пантера»Скіфська золота прикраса «Олень»

Т. Шевченко. «Курган Переп'ятиха»

Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я (VII ст. до н. е. – III ст. н. е.)Царський курган поблизу Керчі. Його відкрили в 1837 році під час стихійної курганної лихоманки, яка бушувала навколо Керчі з 1830 року.

Архітектурно-археологічний комплекс «Стародавнє місто Пантікапей»

МИСТЕЦТВО ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ ХІV – ХVІ ст.Ікона св. Миколая. XII ст. Я. Г. Розен. Фрески вірменського собору. ЛьвівІкона «Спас Прокуратор». XVI ст.

Пересопницьке ЄвангелієРазом із живописом важливе місце в історії української художньої культури польсько-литовської доби посідають книжкова мініатюра і графіка. Найвизначнішою пам’яткою цього мистецтва є Пересопницьке Євангеліє. Важливу роль у розвитку української гравюри відіграв першодрукар Іван Федоров, який за підтримки простих городян і духовенства започаткував у Львові першу українську типографію.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився на українських землях уже на початку XVI ст. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де відбудовуються старі та закладаються нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці. Нові тенденції пов’язані з діяльністю приїжджих європейських будівничих (в основному — італійців: Італієць Петро, Красовський Петро, Римлянин Павло та інші), які надавали українській архітектурі яскраво виражених рис пізньоренесансного будівництва. Чорна кам’яниця (1577 р.),арх. П. Красовський. Костел і монастир бернардинів (1630 р.),арх. П. Римлянин та ін. Жовківський замок (1606 р.), арх. П. Римлянин та ін.

Луцький замок (Замок Любарта)Кам'янець-Подільський замок. Острозький замок. Визначною особливістю архітектури і містобудування того часу був оборонний характер споруд. Оборонна система міст поєднувала природні перешкоди (круті береги річок, схили) і штучні укріплення. Дитинець і місто оточувалися ровом і земляним валом з укріпленнями

ХРАМОВЕ БУДІВНИЦТВОФормується стиль дерев’яних церков (трибанних і пятибанних). У Західній Україні будують церкви перехідного періоду – поєднання візантійського стилю із готичним та романським. Церква Св. Юра. Дрогобич. Церква Покрову Пресвятої Богородиці, с. Сутківці, Хмельницька обл. Церква Троїцького чоловічого монастиря- фортеці. Рівненська обл.

Із середини XVI ст. в українській архітектурі відчувається вплив мистецтва Відродження. Здебільшого це традиції італійського, німецького та польського зодчества, що позначилися на архітектурі Львова. Проте в містах Західної України європейське Відродження органічно поєднувалось із національними українськими традиціями, втілюючись у неповторно оригінальних спорудах.