Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 21 по 30 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 31 серпня.

Презентація "Музична культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст". (Художня культура. 2 урок, 10 кл.)

Про матеріал

Матеріал стане в нагоді вчителю під час проведення уроку. Надасть можливість познайомити учнів з музичною культурою східних слов'ян, античних міст Північного Причорномор'я, Київської держави; а також розширить кругозір учнів щодо сучасних гуртів, що популяризують українські народні інструменти.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

МУЗИЧНА КУЛЬТУРА УКРАЇНИВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО ХVІ СТОЛІТТЯ Первісне музикування мало синкретичний характер (пісня, танець і поезія були нерозривно пов'язані), супроводжувало обряди й церемонії, ритуали, трудовий процес тощо. Музика й музичні інструменти виконували функції оберегів і використовувались під час заклинань та молитов, набуваючи магічно-охоронного значення. У музиці люди вбачали захист від нечистої сили, поганого сну, зурочення. Уже в первісній грі почали виокремлюватися солісти, заспівувачі. Давні слов’яни вшановували пращурів та поклонялись язичницьким богам. Поклоніння здійснювали в храмах і капищах з ідолами. Релігійні обряди на честь Перуна (бога грому й блискавки), Стрибога (бога вітрів), Ярила (бога сонця), Лади (богині кохання) супроводжувались співами, ритуальними танцями, грою на музичних інструментах і завершувались спільним застіллям. Слов’яни вшановували не лише язичницьких богів, але й місця, де вони живуть: ліси, гори, річки та озера.

Номер слайду 2

МІЗИНСЬКА СТОЯНКАрозташована поблизу села Мізин в Чернігівській області (18 000 років до н.е.) – археологічна пам'ятка пізнього палеоліту. Тут знайдено перший у світі ансамбль музичних інструментів.

Номер слайду 3

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИкобзабандураторбан

Номер слайду 4

Ліра. Дримба. Козобас. Гудок. Скрипка

Номер слайду 5

Зозулиця, окарина, сопілка, сурми, свиріль, кувички, коза, ріжки, ріг, трембіта

Номер слайду 6

Бугай, гуслі, бухало, литаврицимбали, бубон, деркач, рубель

Номер слайду 7

Пісенну творчість давніх слов'ян поділяють на календарно-обрядову та родинно-обрядову. Календарно-обрядові пісні нерозривно пов'язані з порами року, відповідними звичаями і землеробством. Жанрами календарної музичної творчості є веснянки, гаївки, русальні, купальські та жниварські пісні, колядки і щедрівки. Виконання цих пісень часто супроводжувалося театралізованими обрядовими діями, хороводами. Оскільки вони були ритуальними, то мали закличний, піднесений характер.І. Гончар. Гаївки біля церквиІ. Соколов. Купальська ніч. К. Трутовський. Колядки

Номер слайду 8

Родинно-обрядові пісні супроводжували знаменні події в житті людини (народження, весілля, похорон тощо) та відображали особистісні взаємини між членами родини, громади. До жанрів цієї музичної творчості відносять весільні пісні, колискові, плачі, голосіння. За характером виконання родинно-обрядові пісні були урочистими, веселими (весільні), ліричними (колискові) або жалобними (плачі), вони художньо втілювали особисті почуття та емоційні стани людини в різних життєвих ситуаціях. М. Пимоненко. Весілля в Київській губерніїТеодор Аксентович. Похорони гуцулки

Номер слайду 9

О. Маковський. Селянський обід в полі М. Пимоненко. Не жартуйІ. Гончар. Весільний обрядІ. Гончар. Під вечір. М. Пимоненко. Святочне ворожіння

Номер слайду 10

Музична культура античних міст-полісів Північного Причорномор'я зберігала традиції античної Греції. Поети, архітектори, музики античних північнопричорноморських міст-держав були добре знайомі з надбаннями сучасної їм давньогрецької культури. Про це свідчать зображення музичних інструментів та розписи склепів, де поховані музики, а також численні скульптурні знахідки. Серед музичних інструментів у Північному Причорномор'ї набули поширення ліра (карбувалася на ольвійських та пантікапейських монетах), кіфара, арфа, авлос (різновид флейти), орган, сурма, труба. 

Номер слайду 11

ЦЕРКОВНА МУЗИКА Із прийняттям християнства в культуру України-Русі прийшов і візантійський церковний спів. Спочатку у храмовому богослужінні брали участь грецькі та південнослов’янські співаки, яких запрошували князі. У перші століття розповсюдження християнства в Україні-Русі переважала усна традиція, мелодії передавались напам’ять, на слух, від учителя – до учня. Із часом з’явилися співацькі книги, які поступово поширилися. Основною формою богослужбового співу в Україні-Русі від часів прийняття християнства і до XVII ст. був знаменний розспів, який можна визначити як певний порядок мелодій, закріплених за богослужбовими текстами, що виконувались у певний час доби, тижня, року. Церковний спів Русі за візантійською традицією був одноголосим і відрізнявся спокійним, урочистим і навіть суворим рухом мелодії. Єдиним музичним інструментом, який дозволила православна церква, був дзвін. Але він виконував сповіщальну функцію. Музикантів, які володіли мистецтвом дзвонарства, називали дзвонарями.  Церковний спів записувався за допомогою особливої системи умовних позначень – так званої невменної (тобто знакової) нотації, поширеної у Візантії й інших країнах. На Русі ці знаки називали “крюками” або “знаменами”, звідки й церковний спів Київської Русі дістав назву “знаменного співу”. “Знамена” писали над словами тексту, вони вказували лише напрям мелодії, а не точну висоту звука.

Номер слайду 12

ПРИДВОРНО-СВІТСЬКА МУЗИКА За свідченням істориків, починаючи від середини Х століття, прийоми іноземних послів проходили під музичний супровід. Цей звичай запровадила княгиня Ольга, яка під час свого перебування у Константинополі 945 р. була вражена вправною грою виконавців на різних музичних інструментах, зокрема на органі. На думку дослідників музичної культури Київської Русі, князі утримували при дворі професійних музикантів-інструменталістів, співаків, танцюристів – “умільців” як руських, так і іноземних (наприклад, з Візантії). Скоморохи завжди були бажані на бенкетах князів, – де вони розважали гостей грою на гуслях та інших інструментах, брали участь у театральних дійствах. Зміст цих театралізованих дійств у масках нерідко пов’язувався з давніми релігійними звичаями слов’ян. Учасниками свят у княжих палатах були також співці – сказителі билин. Музика супроводжувала ратні походи княжих бойових дружин. Головну роль тут відігравали духові та ударні інструменти (труби, сурми, бубни).

Номер слайду 13

Відеоресурси: Музична культура східних слов’ян: https://www.youtube.com/watch?v=p. Aa-Jfn. I_Ls. Музична культура античних міст Північного Причорномор’я: https://www.youtube.com/watch?v=b6 BQrt. Scgyk. Музична культура Київської держави: https://www.youtube.com/watch?v=o. HH0 Hp. QRAfw&t=44s. Геннадій Пересвіт. Тропар Різдва. Знаменний розспів: https://www.youtube.com/watch?v=Wa-l. Tzp64xo. B&B project – український колектив, основною метою якого є популяризація українських народних інструментів (Бандура, баян та ін.) https://www.youtube.com/watch?v=Wa-l. Tzp64xo

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
pptx
Додано
12 лютого
Переглядів
132
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку