Презентація "Хуліо Кортасар. Короткі відомості про письменника. Оповідання "Менади"

Хуліо Кортасар. Короткі відомості про письменника. Оповідання “Менади” (1956)

Ху́ліо Флоре́нсіо Корта́сар (1914 - 1984) — аргентинський прозаїк та поет, представник напрямів «магічний реалізм» та постмодернізм. ХХ століття виявилося надзвичайно багатим на різноманітні художньо-естетичні явища і талановитих письменників, що лишили вагомий неоціненний слід у мистецтві й намітили шлях подальшого розвитку. Одним із них був Хуліо Кортасар, у творчості якого дивним чином поєдналася відданість європейській культурі та інтерес до аргентинської реальності, відбувся своєрідний синтез культур Старого і Нового світу.

Народився Хуліо Кортасар 26 серпня 1914 року в Брюсселі в родині дипломата, батьки за національністю — аргентинці. У 1916 р. після окупації Брюсселя німецькими військами родина переїхала до Швейцарії, де залишалася до кінця Першої світової війни, а в 1918 р. повернулася в Аргентину.  Дитинство Кортасара проминуло в Банфілді, приміській зоні Буенос-Айреса.  Батько покинув сім'ю.  Хуліо жив із матір'ю, тіткою та молодшою сестрою Офелією, часто хворів, згодом у нього розвинулась астма. У 1928 p.  Х. Кортасар вступив до педагогічного училища, а в 1932 р. отримав диплом викладача середньої школи. Тоді  ж  під  враженням від книжки  Ж. Кокто "Опій"  відкрив для себе світ сюрреалізму. У 1935 p. майбутній письменник  вступив на факультет філософії та філології столичного університету, але через рік залишив навчання через брак коштів. Наприкінці 30-х pp. працював шкільним учителем у Боліварі — містечку в провінції Буенос-Айрес, захопився джазовою музикою, писав оповідання, які ніде не публікував, а з 1944 року викладав французьку літературу в університеті. Біографічна довідка

У 1946 p. Кортасар повернувся до Буенос-Айреса, де влаштувався до Книжкової палати. У 1948 р. екстерном за дев'ять місяців закінчив трирічні курси перекладачів з англійської та французької мов, а в 1951p.,  отримавши стипендію французького уряду, поїхав у Париж з наміром залишитись у Європі. Працював перекладачем у ЮНЕСКО. У 50-х роках у справах ЮНЕСКО багато подорожував:  Італія (1954),  Куба (1961), Аргентина,  Перу,  Еквадор,  Чилі (1970—1973). У 1974 р. брав участь у роботі "трибуналу Рассела"  (засідання в Римі, присвячене порушенню прав людини в країнах Латинської Америки). У 1975 р. здійснив поїздку до США та Мексики, де читав лекції про латиноамериканську літературу та про власну творчість, брав участь у роботі Міжнародної комісії з вивчення злочинів воєнної хунти в Чилі. У 1976 p. Кортасар таємно поїхав у Нікарагуа, де після скасування конституції почалися масові політичні репресії. У 1981 р. Кортасар отримав французьке громадянство. У тому ж році лікарі виявили в письменника лейкемію. У 1983—1984 pp.  Кортасар здійснив ще ряд поїздок країнами Латинської Америки (Куба, Аргентина, Нікарагуа),  а 12 лютого 1984 р. він помер у Парижі.  ЗАВДАННЯ: складіть у робочому зошиті хронологічну табличку творчого шляху Хуліо Картасара, випишіть найвідоміші твори митця. Біографічна довідка

Рочпочинає свій творчий шлях Хуліо Кортасар як поет, у 1938 році збіркою  сонетів “Присутність”; у 1949 році він публікує драматичну поему в прозі “Королі”.  Йому належать романи “Виграші” (1960),  “Гра в класики”  (1963),   “Останній раунд” (1969),  “Книга Мануеля” (1974) .  Він видає збірки оповідань “Бестіарій” (1951),  “Таємна зброя” (1959),  “Переслідувач” (1959),  “Усі вогні – вогонь” (1966),  “Кроки по слідах” (1974), “Восьмигранник” (1974),  “Хтось, хто поруч із нами” (1977). Творчий доробок

  Творчість Хуліо Кортасара не підкоряється однозначності інтерпретацій. Художницькі пошуки Кортасара проростають на кордоні екзистенціалізму, філософських, естетичних узагальнень Борхеса і літературної системи, орієнтованої на містику і психологізм. За визнанням самого письменника, фантастичні елементи його творів – це своєрідна форма внутрішньої еміграції від диктатури, від “пероністського кошмару”.  Стиль письменника

На мою думку, література, образотворче мистецтво, архітектура і кіно, творчі, інтелектуальні, духовні прояви мають сенс тільки тоді, коли вони несуть у собі справжні цінності, указують вихід із самотності до людського загалу... Х. Кортасар

Тема. Зображення фантасмагоричної картини безумства натовпу. Клод Верлінде “Натовп”Х. Кортасар «МЕНАДИ» (1956)Фантасмагорія – нагромадження химерних образів, видінь, фантазій, хаос; поєднання гротеску й фантастики.

Менади. Менада. Близько 490 р. до н.е. Менади (з давньогрецьк. — шалені, несамовиті) — персонажі міфології Стародавньої Греції. Прикрашені виноградним листям і плющем, вони завжди супроводжували Діоніса, знищуючи все на своєму шляху. Часто їхніми жертвами ставали випадкові чоловіки. Менади прагнули захопити жінок і долучити до почту Діоніса. За настановою свого бога вони вбили Орфея, який прославляв Аполлона, а не Діоніса.

Едґар Деґа. Оркестр в Опері. 1867-1868 «Поклавши мені надруковану на кремовому папері програму, дон Перес провів мене на моє місце… Я зазирнув у програму — "Сон літньої ночі", "Дон Жуан", "Море" і "П'ята симфонія". Ну як тут не усміхнутися. Ах, Маестро, старий лис, знову у вашій програмі концерту безсоромна естетична сваволя…»

Концертна програма«Дон Жуан»Ріхард Штраус (1864-1949) - німецький композитор і диригент, яскравий представник німецького експресіонізму. Справжню славу композиторові принесли симфонічні поеми. Уже в першій («Дон Жуан», звучить близько 20 хвилин) композитор постав як самодостатній автор із власним музичним стилем. Під час прем'єри (1899) глядацька зала розділилася: одна половина влаштувала авторові овацію, друга - шикала, обурюючись. Уривок тут: https://youtu.be/k. W6j. Cbg. Nt. LQ “Сон літньої ночі”Фелікс Мендельсон (1809-1847) - німецький композитор-романтик, тісно пов'язаний із класичними традиціями. Його «Сон літньої ночі» створений до однойменної комедії В. Шекспіра, має 11 частин і триває близько 40 хвилин. Найвідоміший фрагмент - славнозвісний «Весільний марш». «Сон літньої ночі». Скерцо: https://youtu.be/g. Em. VCx. E_P1 M

«Море»Клод Дебюссі (1862-1918) - французький композитор-імпресіоніст. Його творчість уважають перехідною формою від пізнього романтизму до модернізму. Симфонічна картина «Море» (на думку композитора, це наймузичніша природна стихія) складається з трьох частин, що мають назви симфонічних ескізів, натякаючи на зв'язок із живописом. Звучить близько 25 хвилин. Уривок тут: https://youtu.be/n. Iwa. KR7e. Lf. A «П'ята симфонія» Німецький композитор Людвіґ ван Бетховена (1770-1827) – яскравий представник класичної музики. Бетховен так визначив головний мотив симфонії, який складається всього з чотирьох тактів: «Так доля стукає у двері». Цей мотив настільки відомий, що став не лише символом класичної музики, а й розтиражованим явищем масової, популярної культури. Уважають, що симфонія зображає боротьбу людини з перешкодами, які трапляються на її шляху, заради радості та щастя. Фінал симфонії символізує перемогу людини над силами зла і насильства. Триває близько 35 хвилин. Уривок тут: https://youtu.be/7ls. Eqb3y. Br. U Концертна програма

Менада з тирсом. Фрагмент розпису. Близько 470-460 рр. до н.е.«Я справді відчував велику симпатію до Маестро за те, що він приніс гарну музику до нашого незнайомого з мистецтвом міста, де якихось десять років тому не йшли далі "Травіати" та увертюри до "Гуарані». Ліворуч від мене сиділа сеньйора Джонатан, з якою я мало був знайомий, але чув, що вона меломанка. Зашарівшись, вона звернулась до мене:— Ось! Ось людина, котра досягла того, чого мало хто досягає! Biн створив не тільки оркестр, а й нас, публіку! Хіба це не чудово?Авжеж,— погодився я, як завжди готовий погоджуватись».

Василь Кандинський. Імпресія ІІІ (Концерт). 1911 Отже, розповідь ведеться від першої особи. Оповідач розмовляє з присутніми знайомими про музику взагалі і зокрема про ту, яку вони прийшли слухати. Доктор Епіфанія нарікає, що молодь не дуже розуміється на класиці. «Я глянув на гальорку і на балкони - суцільна чорна маса, ніби мухи в банці від чогось солодкого».І от перерва. Під час неї якась жінка у червоній сукні прагнула потрапити на сцену…«Я майже зрадів, побачивши, як на сцену виходить Маестро. Ця юрба, до якої я - на жаль - належав, навіювала мені жаль і огиду. З усіх у залі, мабуть, один Маестро та його музиканти зберігали людську гідність. Та ще й цей сліпець, там, праворуч, що не аплодував, а сидів, рівний, як струна - сама стриманість, сама увага».

Л. Л. Буальї. Тридцять шість облич. 1823-1828 рр. О. Дом'є. На концерті. 1956-1958 рр. Виступ оркестру закінчується. Глядачі в захваті.«Між двома вибухами оркестру я знову почув крик, точніше, репет в ложі праворуч. І разом з ним прямо в музику зірвалися оплески, неспроможні більше втриматися й на мить, ніби в огнищі любовних обіймів оркестру вся зала, ця величезна задихана самиця, не дочекалася чоловічого тріумфу оркестру і з безтямними криками, вже не стримуючи себе у пристрасті, віддалася власній насолоді».

Божевільні менади. До сцени «скрадається» жінка в червоній сукні. Вона хапає за ногу диригента. За другу ногу його хапає чоловік. Його зісмикують зі сцени… “несподівано Маестро зник - юрма очамрілих шанувальників понесла його зі сцени і потягла кудись у глиб партеру... ““На сцену, юрмлячись біля сходинок, лізли й лізли нові люди”. Вони хапали музикантів, їхні інструменти, трощили, громили, роздирали…

«Цікаво, що я не відчував ані найменшого бажання хоч якось сприяти цьому розгулу пристрастей. Мені лише хотілося бути поряд з усіма, бачити на власні очі все, що відбувається і відбудеться на цьому неймовірному ювілеї. У мене ще залишились якісь проблиски здорового глузду». Поступово шаленство почало стихати…Менада. Розпис на амфорі. Близько 500 р. до н.е. «Я все це бачив, не втрачав, однак, здорового глузду, і в мене й далі не було ані найменшого бажання поділяти це загальне навіженство. Напевно, власна байдужість пробуджувала в мені дивне почуття вини, ніби моє поводження було в чомусь ганебніше, особливо скандальне серед цього загального неподобства». «Крики дійсно стали вщухати, швидко припинилися зовсім, і все заповнилося невиразними шерехами відступу. Самотні постаті рухалися, ніби п'яні».

Зверніть увагу. Як під час концерту поводиться публіка?Як поводиться оповідач?Хто ще з присутніх поводиться помірковано, не шаленіє (явно чи удавано)? Хто винен у тому, що музика викликала неадекватну, шалену реакцію глядачів? Маестро чи сама публіка?Дж. Енсор. Автопортрет з масками. 1899 р.

{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Як описує, характеризує автор глядачів? Це обивателі, які мало розбираються в музиці. Як глядачі обговорюють концерт?Фрази в усіх однакові або схожі. Це не їхні слова та думки. Чим публіку приваблює концерт?Це «модна тусовка». Можна «людей подивитись, себе показати». Хто провокує «масовий психоз»?Дама в червоному (колір крові)!Чому інші наслідують її неадекватну поведінку?Це і є психологія натовпу – бути як усі. Проаналізуй

ОПОВІДАЧ?

Митець - Орфей матадор? чи

псевдопочуттяпсевдоспільнотапсевдоемпатіяпсевдолюдяність образи потойбіччя «зелені вогники»кров

Який твір нагадує описана в «Менадах» ситуація?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Х. Кортасар «Менади»Е. Йонеско «Носороги»Глядачі із захопленням говорять про музичні твори, мало що в тому розуміючи."... бути носорогом не гірше, ніж людиною. Носороги, зрештою, такі ж, як і ми, і мають однакове з нами право на життя!"Глядачі, наслідуючи жінку в червоному, кидаються до музикантів, щоб знищувати в шаленстві інструменти та виконавців."Я не заперечую очевидності носорогів. І ніколи цього не заперечував. Я хотів лише знати, як далеко це може зайти. ... Я знаю першопричини й прихований бік подій... знаю прізвища всіх, хто відповідатиме за це, прізвища зрадників. Я розтлумачу вам мету і значення цієї провокації!" Практично не відчувають сорому за скоєне, хіба на хвильку (а пані в червоному навіть горда)."мораль протиприродна. ... Треба відновити підвалини нашого життя. Повернутися до первісної цілості".

Алюзії у творі    Алю́зія  - стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні. За матеріал часто править загальновідомий історичний вислів або якась крилата фраза, наприклад: «Прокрустове ложе»  тощо. Алюзія на еллінські Діонісії, коли театральне дійство поєднувалося з кривавим жертвоприношенням (передовсім цапа як символу Діоніса) на честь божества. Назва твору провіщає криваві події, адже грецькою «Μαιναδες» у перекладі означає «безумна, скажена, навіжена». Новочасні «менади» в оповіданні вбивають диригента, як колись в Елладі приносили цапа в жертву Діонісові. Тут доречно також нагадати, що й Орфея (митця) розірвали саме менади (вакханки).

Алюзії у творіОточили Орфея вакханки, налетівши на нього, мов зграя хижих птахів. Градом полетіли в співця тирси й каміння. Марно благає пощади Орфей. Жінка в червоному, ніби у мольбі, розгорнула йому обійми, і несподівано Маестро зник – юрма очманілих шанувальників понесла його зі сцени і потягла кудись у глиб партеру

Еміль Леві. Смерть Орфея. 1866 Діонісії. МістеріїЕ. Бен. Смерть Орфея. 1874

Поміркуйте Які твердження можна застосувати до оповідання «Менади»? Обґрунтуйте.«Не кидайте перлів ваших перед свиньми» (Біблія).«Краса врятує світ» (Ф. Достоєвський).«Голос краси звучить тихо: він проникає тільки в чутливі вуха» (Ф. Ніцше).«Почуття міри в мистецтві — усе» (А. Франс).«Для того й слугує мистецтво, щоб дати можливість пізнання добра і зла» (А. Дюрер). «Увесь світ — театр, а люди в ньому — актори» (В. Шекспір). Творча робота

Корона

Ріхард Вагнер: «Відтоді, як завелися знавці мистецтва, саме мистецтво пішло до біса». Письменник попереджує, що бацила схильності до колективного безумства, до «менадства» (як вірус чуми) сидить у кожній без винятку людині й щомиті може прокинутися, руйнує людину як особистість, змушує зневажати інших, свідчить про марнославство і втрату зв’язку з реальністю. Висновки. Оповідання «Менади» — це новий погляд на мистецтво, на його роль у сучасному суспільстві споживачів.

Особливості оповідання

Підсумовуємо. На підставі інфографіки зробіть короткий огляд оповідання «Менади» Х. Кортасара.

Дайте відповідь на проблемне питання. Напишіть «рецепт» як не стати частиною очманілого натовпу (або як не піддатися колективному психозу натовпу). Д.з.на вибір. Розв’яжіть кроссенс, установлюючи асоціативні зв’язки між картинками. 12

Реалістичні й фантастичні елементи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Реалістичне. Фантастичне. Творча робота Заповнити таблицю3 Д.з.

Д.з. Розгадайте кросворд 4

Використані джерела. Аудіокнига : https://youtu.be/f. Cg. Amt7 GGu. UТекст оповідання “Менади” Х. Кортсара - https://www.ukrlib.com.ua/world/printitzip.php?tid=8011 Зарубіжна література. Профільний рівень. 11 клас. Ковбасенко - https://history.vn.ua/pidruchniki/kovbasenko-world-literature-11-class-2019-profile-level/30.php