Презентація "Ідеали й образи Ренесансу"

Ідеали й образи Ренесансу

Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.

Ренесансу властивий гуманістичний світогляд, звернення до культурної спадщини античності, її «відродження» (звідси і походження терміну). Його провісниками виступили поет Данте, художник Джотто та інші. Але родоначальниками Відродження вважаються Франческо Петрарка (1304–1374), автор «Книги пісень» і Джованні Бокаччо (1313–1375), автор «Декамерону». В малярстві піонером була Флорентійська школа на чолі з Філліппо Брунеллескі (1377–1446), Донателло (1386–1466), Мазаччо (1401—бл.1428). Це період так званого «Раннього Відродження».

На етапі раннього Відродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Більшість італійських художників цього періоду — саме фрескісти. Творчість деяких з них ми знаємо тільки завдяки фрескам. П'єро делла Франческа. Перемога імператора Костянтина над Максенцієм. Базиліка Сан Франческо, Ареццо

На етапі раннього Відродження надзвичайного поширення отримав фресковий живопис. Більшість італійських художників цього періоду — саме фрескісти. Творчість деяких з них ми знаємо тільки завдяки фрескам. Рафаэль - Диспута

Реформи фрескового живопису, розпочаті Джотто, стають школою для поколінь італійських митців. Монастирі змагаються в запрошенні на роботи відомих художників. Фрески-шедеври вкривають як стіни старих, ще готичних споруд, так і нових і в провінціях, і в мистецьких центрах. Фресками прикрашали як церкви, так і палаци, церковні і домашні каплиці, суспільно значущі споруди, як фасади, так і інтер'єри. Сюжети — Старий Заповіт Фреска Мазаччо « Диво з динарієм»Перуджино, Сикстинська каплиця, « Христос передає ключі від раю Апостолу Петру»Кастаньо, Таємна вечеря

У живописі період Відродження означений відображенням всього багатства дійсності новими художніми засобами, зображення людського тіла, у тому числі й оголеного. Видатними представниками цього періоду були Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель, Джорджоне, Тіціан (Італія), Альбрехт Дюрер, Ульріх фон Гуттен, Г. Гольбайн (Німеччина), Франсуа Рабле (Франція), Шекспір, Томас Мор (Англія), Мігель Сервантес, Лопе де Вега (Іспанія), Еразм Роттердамський, П. Рубенс, Х. Рембрандт (Нідерланди, Фландрія). Рафаель. «Пророк Ісайя»,фреска. Сант Агостіно. Джованні Белліні, « Мадонна з грецьким написом »Леонардо да Вінчі«Джоконда»

Формальних змін і внесення призабутих (античних чи елліністичних) рис зазнали скульптура, декоративне мистецтво, стінописи. Адже давньоримське надбання, античні техніки і форми ніколи не зникали з обріїв італійської культури. Італійська готика має більш упорядкований і врівноважений характер, ніж у сусідніх народів (споруди Арнольфо ді Камбіо). Більш-менш античні риси притаманні «готичній» за часом італійській скульптурі (Нікколо Пізано, Якопо делла Кверча). Худ. Джотто. Вознесіння Св. Івана Богослова, каплиця Перуцці

Живопис, починаючи з 12-13 ст., починає відігравати все більш значущу роль в становленні і розвитку європейської художньої культури. Західноєвропейський живопис повільно відходить від статичних, застиглих схем в бік ще несміливого руху, динаміки. До того ж живопис — найбільш пристосований до передачі будь якого сюжету чи відверто умовної ідеї. Візантійська художня традиція ще зберігає привабливість для західноєвропейських художників, але вони вже самі здатні запропонувати нові деталі, нове розуміння простору і часу, нові композиції, бо мало рахуються з жорсткими канонами. Сандро Боттічеллі. «Весна»

Початок XV століття отримав трьох могутніх реформаторів мистецтва Італії, яким будуть наслідувати усі відомі майстри. В архітектурі — Філіппо Брунеллескі. В живописі— Мазаччо. В скульптурі — Донателло.

В 15 столітті в Італії виникає сад доби відродження. Він водночас відсилав до часів античності, що сприймалась ідеалом, і до сучасності, котра намагалась всіляко скоротити часову дистанцію з бажаною античністю давньоримського варіанта. Водночас засновники садів намагались показати владу людини над рослинами в межах саду. Тому сади італійського відродження відокремлені від середовища мурами, вони невеликі і замкнені. Вілла Кастелло неподалік Флоренції, палацик. Вілла Кастелло, сад Відродження

На розвиток архітектури значно вплинули зміни у світогляді, зміни мистецьких стилів і прискорення історичного процесу в Європі в межах навіть одного століття, чого ще не було у 12-14 століттях. Церква Мадонна ді Сан Б'яджо, Монтепульчіано. Палаццо Пандольфіні, Флоренція (проект, Рафаель Санті)

Кераміка епохи Відродження. Фаєнца, 1532 р. Дерута, 1534 Ніколо да Урбіно, до 1535 р. Франческо Ксанто Авеллі, 1525 р. Б. Паліссі. «Поліхромний горщик», Таріль з водними тваринами та ящірками. 1550 р. Декоративна таріль з крилатими путті

Друкована графіка доби Відродження. Графічні серії Ганса Бургкмайра старшого

Вплив Відродження на культуру в УкраїніКостел і монастир бернардинів (Львів)

Погруддя Варвари Радзивілл. Каплиця Боїмів у Львові (1609–1615) — пам'ятка пізнього ренесансу в Україні

Використані джерела• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.• Лазарев В. Н. Происхождение итальянского Возрождения, 1956—59• История искусства: Ренессанс. — М.: АСТ, 2003. — 503 с.• Данилова И. Е. Итальянская монументальная живопись, М, «Изобразительное искусство», 1970• Малі міста та містечка Галичини доби Відродження (друга половина XVI-XVII ст.): містобудівні аспекти : [монографія] / С. І. Топилко ; [наук. ред. Г. П. Петришин]. – Львів : Растр-7, 2015. – 272 с. : іл., карти. – (Праці українського центру історичного містознавства ; вип. 6). – Бібліогр.: с. 171-188 (200 назв). – ISBN 978-617-7359-28-8https://uk.wikipedia.org/wiki/Мистецтво епохи Відродження