Чатуранґа («чотири частини») — давньоіндійська настільна воєнна (стратегічна) гра для двох гравців. Історики вважають, що чатуранґа виникла в V столітті й розповсюдилася по всьому континенту, ставши основою таких ігор як шахи, сянці, сьоґі та інших. Пізніше в Індії традиційні правила чатуранґи поєдналися зі сучасними правилами шахів, утворивши так звані індійські шахи, в які в деяких місцевостях Індії грали навіть у XIX-XX ст.Існувала також азартна версія — чатураджі (чотири раджі) — для 4 гравців. У ній фігуру, якою треба ходити, визначало кидання гральних костей.