Наприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади — Александр. Александр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був запрошений Аристотель, і три роки Александр слухав лекції філософа. Александр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це відрізняло його від решти простих смертних. Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Александру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися суперечити царю. Александр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром. Наприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади — Александр. Александр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був запрошений Аристотель, і три роки Александр слухав лекції філософа. Александр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це відрізняло його від решти простих смертних. Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Александру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися суперечити царю. Александр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.
У 340 р. до н. е., коли Александрові було 16 років, він уперше взяв на себе управління державою. Він досить успішно впорався з цією нелегкою задачею. Його батько Філіпп II побачив в діях Александра загрозу своїй могутності і замислив позбавити сина прав на престол. З цією ж метою він відлучив від Александра його друзів. Під час одного з бенкетів Філіпп II був убитий. Казали, що вбивцю підіслав Александр, хоча не всі вірили у це. Александр намагався подати смерть Філіппа як результат змови персів. Проте вбивство царя настільки природно випливає з сімейного конфлікту, що ці твердження Александра здаються спробами зняти з себе звинувачення у вбивстві батька і звалити провину на чужі плечі.
Загибель Філіппа відкрила Александрові шлях до влади. Йому було на цей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію з Персією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Александр наказав стратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження, була вбита на руках у матері — другої дружини Філіппа, яку потім примусили повіситися. Правда, слід зазначити, що Александр з приводу цього висловив легке обурення. Александр був нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественними настановами. Йому все було по силах і все дозволено.