Презентація. Індивідуально-тактичні дії у захисті у грі у футбол

Індивідуально-тактичні дії в захисті у грі в футбол. Виконала Студентка групи фк 16бз (41)Шкодич анастасія Валеріївна

Гра у футбол - це спортивна боротьба, яка ґрунтується на безпосередньому контакті з суперником у дозволених правилами гри межах, дія досягнення високих показників у футболі, крім фізичної та технічної підготовки, гравці мусять мати досить високий рівень теоретичних знань. Він і визначає програму навчання тактиці гри.

Завданням тактики гри в захисті є відбирання м'яча у суперника, уповільнення атак, завдяки тактиці захисту має бути створена така обстановка, щоб суперник грав найменш ефективно та корисно.

Вибір тактики гри залежить від багатьох чинників, спричинених внутрішніми та зовнішніми умовами.

Внутрішні умови:1. Рівень технічної підготовки гравців власної команди та команди суперника.2. Рівень розвитку рухових якостей (швидкості, сили, витривалості) власної команди та команди суперника.3. Стан технічної готовності до гри власної команди та команди суперника.

Зовнішні умови:- метеорологічні умови;- стан поля (розміри, поверхня);- місце проведення змагань;- умови, що випливають із турнірного положення команд, які зустрічаються.

Завданням тактики гри в захисті є відбирання м'яча у суперника, уповільнення атак, завдяки тактиці захисту має бути створена така обстановка, щоб суперник грав найменш ефективно та корисно.

Індивідуальний захист побудований на виборі позиції (розташуванні гравців), відборі м'яча в суперника і захисній тактиці воротаря. Захисник має бути повернутий обличчям до суперника і спиною до власних воріт (тобто бути на прямій лінії, що з'єднує суперника і середину власних воріт).

Індивідуальні тактичні дії складаються з протидії гравцю без м'яча та з м'ячем. Індивідуальні дії проти гравця, що не володіє м'ячем, вимагають від захисника вибору на полі правильної тактичної позиції, що дозволяє перешкоджати супернику одержати м'яч або здійснювати перехоплення м'яча.

Захисник на полі має розташовуватися між опікуваним гравцем і своїми воротами, «розриваючи» пряму лінію, що з'єднує нападаючого з центром воріт.

Успіх при оволодінні м'ячем перехопленням забезпечується правильним вибором позиції, своєчасним виходом на м'яч, випередженням нападаючого. Особливу роль при цьому грають швидкість реакції, уважність, уміння передбачати момент і напрямок передач.

Індивідуальна гра проти гравця з м'ячем складається з відбору м'яча, протидії передачам, веденню й ударам по воротах. Відбір м'яча захисник застосовує, якщо йому не вдалося перехопити м'яч. Вступати в боротьбу доцільно під час прийому нападаючим м'яча. У цей момент легше опанувати м'ячем, тому що нападаючий зосереджує увагу на обробці м'яча, і йому важко встежити за діями захисника.

При відборі м'яча вирішальну роль відіграють:а) правильно обрана позиція;б) оцінка ігрової ситуації;в) знання сильних і слабких сторін гри нападаючого;г)швидкість і рішучість дій;д) уміння користатися обманними рухами;є) володіння всім комплексом технічних прийомів захисника (підкати, вибивання м'яча, поштовх плечем тощо).

У гравця, що володіє м'ячем, захисник мусить прагнути відібрати м'яч або перешкодити виконанню ним грамотної передачі, проходу з веденням м'яча на вільну чи ударну позицію і виконанню удару по воротах.

Дії захисника будуть ефективні, якщо він буде займати позицію, що атакує, змушуючи суперника квапитися. Діючи проти гравця з м'ячем, захисник має розташовуватися в безпосередній близькості від нього, перекриваючи напрямок можливих передач, ударів по воротах і пересувань гравця до воріт. При цьому захисник має постійно прагнути відтіснити його до бічної лінії.

У боротьбу за м'яч доцільно вступати тоді, коли нападаючий втрачає над ним контроль або захисник упевнений в успіху своїх дій.