Презентація "Інффаркт міокарда"

Лекція № 5 з дисципліни « Медсестринство у внутрішній медицині»для студентів III курсу спеціальності « Сестринська справа » Ішемічна хвороба серця . Гострий інфаркт міокарда . Викладач Волошинська Наталія Михайлівна

« СЕРЦЕ МОЄ ТРУДНЕ, ЩО В ТЕБЕ БОЛИТЬ? »Т. Г. Шевченко

Серцево – судинні захворювання викликають майже 40 % усіх випадків смертності, з яких раптова серцева смерть складає 60 %ІХС – найпоширеніша патологія в УкраїніЗа останній рік кількість хворих зросла на 1,0 % і складає 1803,9 осіб на 100 тис. населення

СТРУКТУРА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

ДИНАМІКА СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Ішемічна хвороба серця . Гострий інфаркт .

Знати: статистику, соціальні проблемами пацієнтів з ІХС , етіопатогенез, клініку, сучасні методи діагностики та лікування, найбільш типові проблеми, алгоритм надання поетапної медичної допомоги. Вміти: розв’язувати проблемні і ситуаційні завдання з даної теми. Мета заняття

ПЛАН1. Ішемічна хвороба серця.2. Класифікація . Етіологія .3. Медсестринський процес при стенокардіі .4. Медсестринський процес при гострому інфаркті міокарда.5. Виконання чинних наказів МОЗ України .6. Лікування ІХС . ПСРСМіокардити неревматичного походження. Медсестринський процес. – 2 год. Теоретичне відпрацювання алгоритму практичного навику : “ Визначення пульсу “ – 1 год

КРОВОПОСТАЧАННЯ СЕРЦЯ

Гостре або хронічне захворювання, яке розвивається внаслідок порушення рівноваги між потребою міокарда в кисні і його постачанням з кров‘ю.ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

ФАКТОРИ РИЗИКУ

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ - спазм - тромбоз - атеросклероз

Класифікація- 85 % стенозуючий атеросклероз вінцевих артерій-10 % спазм вінцевих артерій- 5 % транзиторні тромбоцитарні агреганти- 100 % комбінація вказаних факторів Чоловіки хворіють на ІХС в 4 рази частіше,ніж жінки ПРИЧИНИ РОЗВИТКУ ІХС

Уільям Геберден уперше запропонував поняття «стенокардія» ( «angina pectoris » ) у 1768 році для описання «відчуття стискання та неспокою » у грудях, в основному пов‘язане з фізичним навантаженням. СТЕНОКАРДІЯ

ОПИСАЛИ КЛІНІЧНУ КАРТИНУ ТРОМБОЗУ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙСТРАЖЕСКО МИКОЛА ДМИТРОВИЧОБРАЗЦОВ ВАСИЛЬ ПАРМЕНОВИЧ

Стенокарді́я (застаріле грудна жаба (angina pectoris)) — захворювання, симптомами якого є напади раптового болю (ангінозний біль) в грудях внаслідок гострої недостатності кровопостачання міокарду.  СТЕНОКАРДІЯ

Класифікація Стабільна стенокардія напруги ( із зазначенням функціональних класів)Стабільна стенокардія напруги при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром Х ) Вазоспастична стенокардія ( ангіоспастична, спонтанна, варіантна, Принцметала )Нестабільна стенокардія: - стенокардія, яка виникла вперше - прогресуюча стенокардія - рання післяінфарктна стенокардія (з 3 до 28 діб) КЛАСИФІКАЦІЯ СТЕНОКАРДІЇ

СТАБІЛЬНА СТЕНОКАРДІЯ НАПРУГИ Виникає при одних і тих самих провокуючих факторах, супроводжується завжди одними і тими ж скаргами і змінами на ЕКГ, які зникають після лікування.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ КЛАСИ СТЕНОКАРДІЇI ФК - приступи стенокардії виникають при навантаженні дуже високої інтенсивності 1 -2 рази в рік. II ФК – приступи стенокардії виникають при ході по рівній місцевості і на відстані більше 500 м, при підйомі вище 1 поверху 2 – 3 рази на тиждень

ФУНКЦІОНАЛЬНІ КЛАСИ СТЕНОКАРДІЇ III ФК - приступи стенокардії виникають при ході по рівній місцевості на відстані 200 – 300 м, при підйомі на 1 поверх. IV ФК – приступи виникають при ході по рівній місцевості на відстані менше 100 м, а також в спокої.

КЛІНІКА Найважливішою ознакою стенокардії є приступоподібний біль а ділянці серця стискаючого, ріжучого і / або пекучого характеру із локалізацією за грудиною, що іррадіює у ліву руку ( ліву лопатку, ліву половину шиї, нижньої щелепи, інколи – у праве плече чи лопатку). Тривалість болю 5 – 10 хв.

ПРИСТУП СТЕНОКАРДІЇ

ПРИСТУП СТЕНОКАРДІЇ

ПРИСТУП СТЕНОКАРДІЇ

КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ Х Це стабільна стенокардія напруги. Уражаються дрібні коронарні артерії. Клініка відповідає стабільній стенокардії напруги, але при коронарографії не знаходять звуження магістральних коронарних артерій..

АНГІОСПАСТИЧНА ( ВАЗОСПАСТИЧНА ) СТЕНОКАРДІЯ Зумовлена спазмом коронарних артерій,виникає у молодих осіб, переважно вночі, в спокої. Триває до 30 хв, протягом цього часу на ЕКГ реєструють інфарктоподібні зміни, які зникають після припинення нападу або застосування спазмолітиків . Нітрати неефективні.

НЕСТАБІЛЬНА СТЕНОКАРДІЯ - стенокардія, що виникла вперше – напади болю спостерігаються протягом 28 діб в осіб, у яких раніше не було клінічних ознак стенокардії, - прогресуюча стенокардія – це стан, при якому тривалість, інтенсивність та частота ангінозних приступів наростають в динаміці, а звичайна доза ліків, що знімають приступ, стає недостатньою, - рання післяінфарктна стенокардія ( з 3 до 28 доби )

ДІАГНОСТИКА СТЕНОКАРДІЇЗагальний аналіз кровіБіохімічний аналіз кровіФункціональні проби : Холодова проба ;Гіпервентиляційна проба ;Проби з динамічним навантаженням : Велоергометрія. Фармакологічні проби ( з діпірідамолом , ізадрином)Цілодобове моніторування ЕКГ ( Холтерівське моніторування ).

ТЕСТИ З ФІЗИЧНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

ВЕЛОЕРГОМЕТРІЯ

ПЕРША ДОПОМОГА• у разі виникнення нападу під час фізичних навантажень, потрібно негайно припинити їх;• посадити, або надати лежаче положення; •дати прийняти нітрогліцерин;• заспокоїти пацієнта, дати випити заспокійливі краплі (корвалолу, барбовалу, глоду);

ПЕРЕЛІК ТА ЧАСТОТА ЛАБОРАТОРНИХ ОБСТЕЖЕНЬ Загальний аналіз крові – 1 раз на рік. Біохімічний аналіз крові ( спектр ліпідів, холестерин ) – 1 раз на рік. ЕКГ та функціональні проби – 2-3 рази на рік

ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА Інфаркт міокарда – крайній ступінь ішемічної хвороби серця, який характеризується розвитком ішемічного некрозу ділянки міокарда, що виник внаслідок абсолютної або відносної недостатності кровопостачання у цій ділянці.

КЛАСИФІКАЦІЯ 1. За об’ємом ураження:- дрібновогнищевий- великовогнищевий2. За анатомією ураження:- трансмуральний- інтрамуральний ( субепікардіальний ,субендокардіальний )3. За локалізацією вогнища некрозу( лівого шлуночка, правого шлуночка, міжшлуночковоїперегородки, верхівки серця та поєднана локалізація )

ПЕРІОДИ ПЕРЕБІГУ ІНФАРКТУ МІОКАРДА 1. Найгостріший період - від розвитку ішемії до появи некрозу міокарду, триває до 12 годин;2. Гострий – від утворення некрозу до міомаляції ( ферментного розплавлення некротичної мязевої тканини ), триває до 12 днів;3. Підгострий – початкові процеси формування рубця, розвиток грануляційної тканини на місці некротичної, триває до 1 місяця;4. Період рубцювання – дозрівання рубця, адаптація мокарду до нових умов функціонування, триває до 6 місяців.

КЛІНІЧНА КАРТИНА Основною клінічною ознакою є сильний біль за грудиною. Він буває настільки інтенсивний, що фактично паралізує волю пацієнта, викликає страх смерті. За характером біль є давлячий, пекучий, стискаючий, іррадіює в плече, руку ( частіше зліва ), спину, верхню частину живота, шию, щелепу.

ІНШІ СИМПТОМИЧасте поверхневе дихання. Непродуктивний кашель. Підвищене неритмічне серцебиття. Частий та слабкий пульс на кінцівках. Втрата свідомостіВідчуття слабкостіЛипкий холодний піт. Нудота і блювання. Блідість шкірних покривів

УСКЛАДНЕННЯ1. Ранні: Гостра серцева недостатність. Кардіогенний шок. Порушення ритму та провідностіТромбоемболічні ускладнення. Перикардит. Розрив міокарда з розвитком тампонади серця2. Пізні: Постінфарктний сидром ( синдром Дреслера )Тромбоемболічні ускладнення. Хронічна серцева недостатність. Аневризма серця

ДІАГНОСТИКА ІНФАРКТУ МІОКАРДАЕКГЗагальний аналіз кровіБіохімічний аналіз крові – виявляють маркери ушкодження серцевого м'яза ( КФК, міоглобін, тропоніни )УЗД серця. Рентгенографія грудної клітки дозволяє виявити ускладнення інфаркту ( застій в легенях )Коронарографія

ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ Група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати гострий інфаркт міокарда чи нестабільну стенокардію. Є наслідком ішемії міокарда, яка виникає при тромботичній оклюзії коронарних судин. Включає : Нестабільну стенокардію. Не -Q - інфаркт міокарда. Q - інфаркт міокарда

НАДАННЯ ДОПОМОГИНадання медичної допомоги хворим на гострий коронарний синдром здійснюється відповідно до вимог наказу МОЗ України від 02.07.2014 року № 455

ДІЇ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИПоради абоненту, який зателефонував у оперативно – диспетчерську службу: Покладіть пацієнта з піднятою злегка головою. Забезпечте постільний режим. Дайте 1-2 таблетки нітрогліцерину під язик або 1-2 дози спрею, за необхідності повторіть прийом через 5 хв.у випадку, коли напад болю триває більше 20 хв. , дайте хворому розжувати 160 – 325 мг ацетилсаліцилової кислоти ( АСК )Знайдіть медикаменти , які приймає пацієнт, попередні ЕКГ і покажіть медичному працівнику. Не залишайте пацієнта без нагляду2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє бригаду швидкої допомоги на місце події,

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИПоложення протоколу : Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події становить у містах — 10 хв, у населених пунктах поза межами міста — 20 хв з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно- диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (відповідно до Закону України від 05.07.2012 р. № 5081-VI «Про екстрену медичну допомогу»). Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хв.,

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Положення протоколу Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ, а у разі передачі біометричних ЕКГ-сигналів у консультативний телеметричний центр — записати висновок кардіолога. При проведенні тромболізису заповнити належним чином Карту обліку системного тромболізису та Інформовану згоду пацієнта на проведення системного тромболізису.,

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИЗбір анамнезу1. Збір анамнезу захворювання.2. Збір анамнезу життя.3. Збір спадкового анамнезу.4. Збір алергологічного анамнезу.,

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Проведення огляду та фізичного обстеження. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій (свідомості, дихання, кровообігу) за алгоритмом АВСDE. Оцінка стану пацієнта за алгоритмом АВСDEА — прохідність дихальних шляхів (Airway)В — дихання (Breathing)С — кровообіг (Circulation)D — порушення стану свідомості (Disability). Е — додаткова інформація (Exposure)

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИОцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта1. Пульс, його характеристика, АТ.2. ЧД, його характеристика.3. Вимірювання АТ на обох руках.4. Перкусія ділянки серця.5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію. Аускультація серця та судин , аускультація легень – проводить лікар.

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Проведення інструментального обстеження. Обов’язкові 1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях. 2. Якщо на початку клінічних проявів ГІМ відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20–30 хв. Бажані Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма — 95%).

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Лікувальна тактика1. Забезпечення положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою. Хворим на ГІМ для зменшення навантаження на міокард необхідно обмежити фізичну діяльність, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти самостійно пересуватися пацієнту.2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зниженням сатурації <95%. Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3–5 л/хв.3. Забезпечення венозного доступу.

БРИГАДА ЕКСТРЕНОЇ ( ШВИДКОЇ ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Надання екстреної медичної допомоги Здійснюється згідно призначень лікаря:1. Нітрогліцерин 2. АСК3. За наявності протипоказань до застосування АСК можливий прийом клопідогрелю 300 мг внутрішньо. Ефективним є застосування комбінації АСК та клопідогрелю.5. Блокатори бета-адренорецепторів (пропранолол, есмолол, метопролол).6. Наркотичні анальгетики: перевагу надають морфіну7. Допамін ( при зниженні рівня АТ )Подальша тактика залежить від даних ЕКГ.

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЯ

ГОСПІТАЛІЗАЦІЯТермінова госпіталізація пацієнта у визначені ЗОЗ вторинної медичної допомоги1. Усі пацієнти з підозрою на ГІМ незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації. 2. Під час транспортування необхідно забезпечити моніторування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готовність до проведення реанімаційних заходів.3. Транспортування здійснюється на ношах

РЕАНІМАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ ( ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ) Дані фіксують в історії хвороби (форма 003/о), яка має включати:- опис первинного огляду (скарги хворого, анамнез життя , анамнез хвороби, антропометричні дані ,дані об’єктивного обстеження, показники АТ та ЧСС);- результати ЕКГ,- попередній діагноз,- план подальшого обстеження і лікування хворого.

РЕАНІМАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ ( ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ )Збір ( уточнення ) анамнезу1. Збір анамнезу захворювання.2. Збір анамнезу життя.3. Збір спадкового анамнезу.4. Збір алергологічного анамнезу. Проведення огляду та фізичного обстеження. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій(свідомості, дихання, кровообігу) за алгоритмом АВСDE

РЕАНІМАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ ( ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ )Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта1. Пульс, його характеристика, АТ.2. ЧД, його характеристика.3. Вимірювання АТ на обох руках.4. Перкусія ділянки серця.5. Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію. Перкусія, аускультація серця та судин , аускультація легень – проводить лікар.

РЕАНІМАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ ( ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ) Проведення інструментального обстеження1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях2. Налагодження моніторингу ЕКГ, АТ та пульсоксиметрії (визначення сатурації крові киснем, норма — ≥95%)3. Лабораторне обстеження (КФК, МВ-КФК чи тропонін Т або І за необхідності в динаміці 2 рази, аланінамінотрансфераза (Ал. АТ), аспартатамінотрансфераза (Ас. АТ), калій, натрій, білірубін, креатинін, холестерин загальний, тригліцериди, глюкоза в крові, загальний аналіз крові та сечі).4. Ехокардіографію 5. Рентгенографія органів грудної порожнини за наявності показань

РЕАНІМАЦІЙНЕ ВІДДІЛЕННЯ ( ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ ) Лікувальна тактика1. Забезпечення положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою (слід використовувати функціональне ліжко) : обмежити фізичну діяльність, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти пацієнту самостійно пересуватися.2. Проведення оксигенотерапії .Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3–5 л/хв.3. Забезпечення венозного доступу.

ІНТЕНСИВНА МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯПроводять з урахуванням терапії на догоспітальному етапі та виконується згідо призначень лікаря1. Нітрати (за умов наявності больового синдрому )2. Наркотичні анальгетики3. АСК у дозі 325–500 мг, розжувати.4. Блокатори рецепторів аденозину 5. Еноксапарин 0,5 мг/кг в/в болюсно.6. Блокатори бета-адренорецепторів7. Статини:8. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)

ВІДНОВЛЕННЯ КОРОНАРНОГО КРОВООБІГУ Здійснюється в центрах (відділеннях), основним завданням яких є проведення первинних втручань у пацієнтів із ГІМ, первинні ПКВ мають проводитися постійно в режимі 24 год на добу 7 днів на тиждень (24/7). Такі центри (відділення) повинні мати у своєму складі підготовлений персонал і бути укомплектованими відповідними обладнанням та витратними матеріалами.

ТРОМБОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ Фібринолізис здійснюється: Стрептокіназа ,Альтеплаза,Тканинний активатор плазміногену (тенектеплазма ) ,гепаринотерапія : нефраціонований гепарин , еноксипарин ,фондапаринукс .

ПРОТИПОКАЗИ АБСОЛЮТНІ :перенесений інсульт <6 міс до виникнення ГКС;нещодавня (до 3 тиж) черепно-мозкова травма, хірургічне втручання;шлунково-кишкова кровотеча <1 міс до виникнення ГКС;відомі порушення згортання крові;розшаровуюча аневризма аорти;рефрактерна артеріальна гіпертензія (систолічний АТ >200 мм рт. ст., діастолічний АТ — >110 мм рт. ст.);для стрептокінази — повторне її введення строком від 5 діб до 6 міс після попереднього застосування.

ПРОТИПОКАЗИ ВІДНОСНІ : транзиторні порушення мозкового кровообігу <6 міс до виникнення ГКС;терапія непрямими антикоагулянтами;вагітність;пункція судин великого діаметра в місці, недоступному для компресії;травматична реанімація;недавня лазеротерапія патології сітківки очного дна.

N. B. Після проведення тромболітичної терапії хворого рекомендовано в період протягом 24 год від початку симптомів транспортувати до стаціонару з можливістю проведення ПКВ!!!

РЕАБІЛІТАЦІЯ В Україні зберігається етапна реабілітація хворих із гострим порушенням коронарного кровообігу, яка починається у стаціонарі, а потім продовжується на постстаціонарному етапі (амбулаторний чи санаторний). Види реабілітації:фізична;психологічна;соціальна

РЕАБІЛІТАЦІЯ Під час госпіталізації індивідуалізовані поради щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику (немедикаментозної та медикаментозної). Відмова від куріння 

РЕАБІЛІТАЦІЯ Під час госпіталізації індивідуалізовані поради щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику (немедикаментозної та медикаментозної). Дієта та контроль маси тіла

РЕАБІЛІТАЦІЯ Під час госпіталізації індивідуалізовані поради щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику (немедикаментозної та медикаментозної). Контроль фізичної активності. Забезпечити 30 хв аеробних вправ помірної активності, принаймні 5 разів на тиждень.

РЕАБІЛІТАЦІЯ Під час госпіталізації індивідуалізовані поради щодо зміни способу життя і корекції факторів ризику (немедикаментозної та медикаментозної). Контроль АТ.  Цільовим рівнем АТ після ГКС мають бути значення систолічного АТ <140 мм рт. ст., але не менше 110 мм рт. ст. 

ЛІКУВАННЯ ІХС А – аспірин і антиангінальна терапія (Aspirin and Antianginal therapy) . В – в-блокатори і антигіпертензивні (Beta-blocker and Blood pressure). С - холестеринзнижуючі і відмова від куріння (Cigarette smoking and Cholesterol)D – дієта і антидіабетичні (Diet and Diabetes). Е – зміна стилю життя (Education and Exercise)

Медсестринський процес – метод організації роботи медичної сестри, спрямований на виявлення і вирішення фізіологічних, психологічних та соціальних проблем пацієнта та суспільства. Медсестринський процес

МЕДСЕТРИНСЬКІ ДІАГНОЗИ : Стурбованість і страх за своє майбутнє. Порушення газового обміну, пов‘язане з погіршенням кардіологічного стану. Можливе порушення випорожнення кишківника ( закрепи ). Порушення комфорту сім‘ї в цілому та пацієнта зокрема, пов‘язане з процесом перебігу захворювання . Необхідність знань про інфаркт міокарда. Обмеження діяльності через серцеву дисфункцію та втому, неврозність пацієнта з цього приводу. Душевний неспокій, пов‘язаний із змінами , що сталися в організмі пацієнта і в його зовнішньому вигляді; зміни самосприйняття в результаті захворювання. Боязнь втратити джерело прибутків , через обмеження , обумовлені кардіологічним станом. Медсестринський процес

Медсестринський процес{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА(НАЯВНІ ТА ПОТЕНЦІЙНІ)КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ1. Стурбованість і страх за своє майбутнє.- Пацієнт здобув душевний спокій і рівновагу ,відпочиває спокійно.2. Порушення газового обміну, пов‘язане з погіршенням кардіологічного стану.- Дихання пацієнта увійшло в норму , він відчуває комфорт в процесі дихання; ознаки його життєдіяльності увійшли в норму.3. Можливе порушення випорожнення кишківника ( закрепи ).- Пацієнт може самостійно і без проблем випорожняти кишківник .4. Порушення комфорту сім‘ї в цілому та пацієнта зокрема, пов‘язане з процесом перебігу захворювання .- Пацієнт сам повідомляє про послаблення болю в грудях.

Медсестринський процес{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}ПРОБЛЕМИ ПАЦІЄНТА(НАЯВНІ ТА ПОТЕНЦІЙНІ)КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ5. Необхідність знань про інфаркт міокарда.- Пацієнт та його сім‘я розуміють процес перебігу хвороби, лікування та денний розпорядок.6. Обмеження діяльності через серцеву дисфункцію та втому, неврозність пацієнта з цього приводу. Пацієнт проявляє більше терпіння по мірі росту його активності; - Пацієнт доглядає за собою сам.7. Душевний неспокій, пов‘язаний із змінами , що сталися в організмі пацієнта і в його зовнішньому вигляді; зміни самосприйняття в результаті захворювання.- Пацієнт з часом зрозумів і сприймає зміни, що сталися в його організмі.8. Боязнь втратити джерело прибутків , через обмеження , обумовлені кардіологічним станом. - Пацієнт та його сім‘я розуміють зміни, що відбувають в організмі пацієнта внаслідок захворювання, важливість програм реабілітації після інфаркту міокарда, використання методів та засобів,щоб подолати хворобу і справитися з нею.

СИТУАЦІЙНА ЗАДАЧА Ви – медсестра. Сусідка покликала Вас з приводу погіршення стану її чоловіка . Ви вияснили , що його турбують стискаючі болі за грудиною, які віддають в ліву руку, щелепу. Чоловік стурбований, обличчя має вираз страху. Шкіра бліда,холодна та липка на дотик.

Рекомендована література :   а) Основна: - Медсестринство в терапії ,. М.І. Шведа, . Н. В. Пасечко.-Тернопіль «Укрмедкнига», 2004 ст.239-254.  - . Шегедин М. Б., Шуляр І. А. та ін. Медсестринство в терапії. — Дрогобич: Відродження, 2006.ст. 142-143  - Внутрішня медицина Н. М. Середюк Київ «Медицина», 2007,ст.211 - 215.  - Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За заг. ред. д.м.н., проф. А. В. Єпішина. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.  б) Додаткова: Окороков А. Н. Диагностика болезней внутренних органов". — М.: Медицинская литература, 2000. Т.2 Окороков А. Н. Лечение болезней внутренних органов. — М.: Медицинская литература, 2000. Т. 2 Справочник терапевта в двух книгах / Под ред. академіка РАМН Н. Р. Полеева. — М.: Оникс ХХІ век, Мирообразование, 2003,.ст236-239..