Інноваційні технології – нововведення, що поліпшують хід і результативність навчально-виховного процесу. Це процес цілеспрямованого і систематичного впровадження оригінальних новаторських способів і прийомів, педагогічних ідей і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети- до очікуваних результатів.Інноваційні технології.
Структура уроку і із застосуванням інноваційних технологій проходить в чотири етапи. Структура заняття 1. Організаційні моменти2. Підготовка матеріалів3. Технічні засоби та місце проведення. Пояснення правил,мети. Розділення на групи, розподіл ролей. Відведення часу. Обговорення заданих ситуацій. Пошук рішень. Формування відповідей. Обговорення результатів. Оцінювання. Зворотній зв*язок1 Підготовка2 Вступ3 Проведення4 Рефлексія та результати
Переваги інноваційних технологій: Підвищують інтерес та позитивну мотивацію здобувачів освіти до навчання: Активізують пізнавальну активність: Формують активну життєву позицію в сучасному інформаційному суспільстві: Оволодіння комунікативними навичками: Розвиток умінь працювати разом: Формування вміння висловлювати свою думку і відстоювати її: Створення атмосфери саморозвитку та самореалізації.
Grab a minute гра, в якій учню надається 1 хвилина, для представлення терміну, написанного на картці. Учасник має надати найбільше інформації про даний предмет,термін, його значеня, використання, тощо. Отримує перемогу, учень, який надав найбільш повну та зв'язну інформацію про вказаний в картці предмет або термін.
What is your rating? Ця технологія застосовується для оцінювання запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом поведінки, прийнятим у суспільстві. Учні. оцінюючи власні риси, звички,погляди порівнюють зі стандартами поведінки інших та позначають результат порівняння на шкалі цінностей.
Chainstory Перевірка знань: словниковий запас з певної теми та загального словникового запасу в поєднанні з граматикою. Особливості гри: покращується навички швидкого реагування, логічного мислення, підвищується увага, не меншу роль віддають фокусуванню на сюжеті історії, що допомагає розвивати пам’ять.
Brainstorm Мозковий штурм - відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для пошуку кількох варіантів розв’язання конкретної проблеми. “ Мозковий штурм ” спонукає учнів розвивати уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. .
Debriefing Метод Дебрифінга сприяє не тільки розвитку особистісних якостей учнів але й вчить об’єктивному оцінюванню знань і вмінь, набутих під час попередньої роботи, аналізу рівня застосування особистісних якостей, рівня активності та моделей поведінки. Єдиним обмеженням даного методу є те, що він потребує більшого терміну, порівняно з іншими методами.
Six thinking hats за методом Едварда де Боно (систематизація мислення). У запропонованій системі мислення поділено на шість категорій, з кожною з яких співвіднесено метафоричний капелюх певного кольору. Коли обговорюється питання, кожний із присутніх застосовує до нього конкретний капелюх і всі думають в одному напрямку. Даний капелюх забезпечуючи більш ефективну концентрацію і легкість в управлінні власними думками. Кожний колір має свої функції.
Six thinking hats. Білий капелюх: Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?Жовтий капелюх: Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чорний капелюх: Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність. (Не зловживайте нею.)Червоний капелюх: Почуття, ідеї та інтуїтивні прозріння. (І не намагайтеся їх пояснити.) Які почуття в мене виникають?Зелений капелюх: Фокусування на творчості, альтернативних рішеннях, нові можливості та ідеї. Це можливість висловити нові поняття та концепції. Синій капелюх: Керування розумовими процесами. Гарантія дотримання всіх шести капелюхів.
Fishbone. Дослівно Fishbone перекладається як «Риб’яча кістка» або «Скелет риби», так як в основі методики схематична діаграма у формі риб’ячого скелету. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки з даної проблеми. Схеми (діаграми) “фішбоун” були придумані професором Кауро Ішикава ,тому часто називаються діаграмами Ішикава
Bloom’s cube Бенджамін Семюел Блум – відомий американський психолог методів навчання, творець таксономії Блума (таксономії педагогічних цілей в пізнавальній сфері). Під його керівництвом було визначено цілі когнітивної групи, цілі афективної групи (виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо) та цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). Іншими словами ці цілі можна позначити блоками “Знаю“, “Творю” і “Вмію“.
Bloom’s cube1. Знадобитися звичайний паперовий куб, на гранях якого написано: Назви Tell Чому Why. Поясни Explain. Запропонуй Offer Придумай Invent. Поділися Share2. Формулюється тема уроку (має містити ряд питань, на які доведеться відповідати).3. Учитель кидає кубик. Грань, що випала вкаже: якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на гранях кубика – з них і повинні починатися питання.
Bloom’s taxonomy. У класифікації Б. Блума виокремлено три сфери навчальної діяльності:-когнітивна (Cognitivedomain)- стосуєтьсярозумових умінь;-афективна (Affectivedomain) - область почуттів та емоцій;-психомоторики (Psychomotordomain): фізичні уміння та навички . Когнітивна сфера включає розумові уміння різної складності - від самого простого–Remembering (Запам’ятовування) - до складного - Creating (Створення)
Crossens «кроссенс»: крос (англ. cross) – пересічення, сенс (англ. sense) – смисл, тож кроссенс – пересічення смислів. Кроссенс – це стандартне поле з 9 квадратів, кожному з яких відповідає певне зображення. Ця технологія була придумана у 2002 році педагогом, письменником й математиком Сергієм Федіним і філософом та художником Володимиром Бусленком.
Crossens Алгоритм складання кроссенса: 1. Визначення тематики, загальної ідеї. 2. Виділення 8-9 елементів, що мають відношення до епохи, ідеї, теми. 3. Знаходження зв'язків між елементами, визначення послідовності. 4. Виділення елементів, що мають 3 і більше зв'язків (хрест, основа). 5. Концентрація сенсу в одному елементі (центр). 6. Виділення особливостей, особливостей кожного елемента. 7. Пошук і підбір зображень, що ілюструють елементи. 8. Заміна прямих образів і асоціацій непрямими, символічними. 9. Побудова асоціативного зв'язку між образами елементів.