Презентація «Інноваційний підхід до організації освітнього процесу як потреба створення сучасного освітнього простору ба створення »

Інноваційний підхід до організаціїосвітнього процесуяк потреба створеннясучасного освітньогопростору

Українське суспільство бажає бачити школу місцем розвитку та співпраці. Школа – це будинок, в якому живуть дві групи людей зі своєю системою взаємин: діти- учні і дорослі-учителі. Шкільне приміщення потребує особливих підходів до планування та об’ємно-просторової композиції, що створює умови для ефективної організації освітнього процесу, естетичного та фізичного розвитку учнів. Школа третього тисячоліття повинна стати тим архітектурним середовищем, де формується гармонійна особистість дитини з високим рівнем освіти на основі сучасних технологій та новітньої матеріально-технічної бази.

Сучасне суспільство характеризується швидкими змінами в усіх сферах життя, що особливо впливає на розвиток інформаційного, зокрема й освітянського простору. Освітня сфера, яка є основоположницею формування світогляду, духовного становлення особистості, зазнає значних трансформаційних процесів. Простір, де стикаються нові цінності й технології, нові стилі життя, вимагає нових, сучасних освітніх підходів. Гуманізація освіти, її орієнтація на розкриття особистісного потенціалу зумовили виникнення й удосконалення нових освітніх технологій.

Освітній простір як дзеркало суспільства постійно змінюється відповідно до соціально-економічних умов країни. Весь час модернізується його зміст, структура, форми, бо вони обумовлені соціальним запитом і новими досягненнями культури та науки всього людства. Сучасні новації у сфері освіти фокусуються на її гуманістичній спрямованості,особливо в плані міжособистісних стосунків учасників освітнього процесу-вчителя й учня.

Тому вимогою сьогодення стає апробація й упровадження інноваційних освітніх технологій у освітній процес. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає запровадження освітніх інновацій як один із пріоритетних напрямів державної політики в освітній сфері.

Що ж відрізняє традиційну педагогіку від інноваційної? Якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг. Якість освітньої діяльності  — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг. Відтепер освіта здебільшого орієнтується на створення таких технологій і способів впливу на особистість, які утворюють баланс між соціальними й індивідуальними потребами та запускають механізм саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, формуючи компетентну особистість.

Сучасні діти. Які вони? • ігнорують великі за об’ємом тексти; • не сприймають лекцій; • звикли до легкодоступності знань; • вміють швидко знаходити необхідну інформацію; • швидко, але поверхнево засвоюють інформацію; • не можуть довго концентрувати увагу на чомусь одному; • мають шаблонне, кліпове мислення; • мають добре розвинуте образне мислення.

Як працювати з поколінням «Z»? Як спілкуватись?Робіть пояснення за допомогою малюнків, бо вони краще розуміють мальовані образи, ніж слова. Для підвищення якості знань учнів, вчитель повинен доповнювати урок, як основну форму навчання, іншими формами організації педагогічного процесу. Цими додатковими формами можуть бути екскурсії, консультації, додаткові заняття, а також допоміжні форми, які спрямовуються на задоволення багатосторонніх інтересів і потреб, до них відносять факультативи та різноманітні форми гурткової та клубної роботи. Уроки потрібно будувати таким чином, щоб учні переключалися з одного на інший вид навчальної діяльності і не загубили інтерес та бажання дізнатися більше.

Для цього використовуюся :проектні технології, що забезпечують інтеграцію предметних знань і вмінь із різних предметів і видів діяльності;ігрові технології, які формують навички розв’язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;технології особистісно-зорієнтованого, диференційованого навчання;інтерактивні технології (робота в групах, метод проектів, «мозковий штурм», «ажурна пилка», «кейс-метод», «акваріум», рольові й ділові ігри, «велике коло», «шкала думок», «бесіда за Сократом», «асоціативний кущ», «відкритий мікрофон», вправи-енергізатори, групова дискусія, взаємне навчання тощо);технології проблемного навчання;технологіі продуктивного навчання;онлайн-ресурси для візуалізації матеріалу.

Навички молелювання, проєктування, конструювання уроку, які має опанувати вчитель НУШ Моделювання: Створення умовної моделі уроку. Чітке визначення місця уроку і в змістовому, і в методичному аспектах межах навчального курсу, розділу, теми. Формулювання загальної мети вивчення матеріалу. Відбір педагогічних методів, прийомів, технологій, використання яких забезпечить досягнення поставленої мети найбільш раціональним шляхом.

Проєктування. Створення структури педагогічного процесу. Визначення виховних і розвивальних завдань. Прогнозування результатів. Опрацювання змістової частини матеріалу. Визначення методів, прийомів навчання. Прогнозування навчальних та загальних компетентностей, які формуються на уроці.

Етапи педагогічного прєктування уроку. Необхідні навички для сучасного вчителя при підготовці до уроку. Дають цілісну картину уроку. Сприяють постійному самоаналізу діяльності вчителя, його творчому і професійному зростанню.

Складання конструктора /конспекту/ уроку. Чітке формулювання мети, завдання типу. Форма проведення. Конкретизація методів, прийомів. Раціональний розподіл часу. Виділення структури елементів навчальної діяльності.

Отже, ефективність освітнього процесу багато в чому залежить від вміння вчителем правильно організувати урок і вибрати ту чи іншу форму проведення заняття. Запорукою успішної активності є використання інноваційних технологій, нетрадиційних форм уроків, оскільки вони роблять навчальний процес привабливим для учнів, підвищують їхню мотивацію. На сучасному етапі розвитку школи допомагає в цьому використання онлайн-ресурсів .

Сучасний освітній простір є соціальним, простором співпраці, відкритим як для учасників освітньої спільноти, так і для громади, частиною якої ця спільнота є. У створенні освітнього простору всі учасники – місцева громада, адміністрація, шкільна спільнота, архітектори, дизайнери – виступають не «клієнтами» та «виконавцями», а партнерами та співробітниками.

Створення освітнього середовища ніколи не припиняється з впровадженням певного результату, це безперервний процес пошуку нових відповідей на нові виклики життя. Важливо лише, щоб всі учасники цього процесу усвідомлювали спільну відповідальність, мали вміння, бажання та добру волю для такої співпраці.

Дякую за увагу!Презентацію підготувала Паращук Л. А.