ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЙ ЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДИКИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ (кейс-метод)

Інструменти для розвитку критичного мислення

Мета: ознайомитися з деякими стратегіями розвитку  критичного мислення.

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні, як і в деяких інших  нових незалежних державах, наприкінці ХХ століття. Український учений О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущості розвитку критичного мислення особистості в умовах інформаційного суспільства, зазначає, що цей напрям сучасної освіти розвивається в освіті США та Канаді майже півстоліття.

В сучасному освітньому закладі освіти вчителю необхідно створювати ефективне освітнє середовище,   постійно підвищувати рівень самоосвітньої та творчої активності, самовдосконалюватися у професійному колі, формувати вміння упровадження методик та технологій використання різних стратегій для формування ключових компетентностей учня Нової української школи. Головне завдання учителя – не накопичення дитиною інформації, а засвоєння  нею інтелектуальних технік.

У Концепції Нової української школи,   вже у першому абзаці зазначено:

"За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Але, – додано одразу, – українська школа не готує до цього".

Сучасний  урок – це урок на якому присутній демократичний стиль спілкування, де діти вчаться добувати знання, а не отримувати готові, де  жоден з них не боїться висловлювати свою думку.

Критичне мислення потрібне людині кожну хвилину її життя. Тому й  формуватися і розвиватися воно має безперервно. А весь процес спілкування педагога з учнями і навіть їхніми батьками має бути спрямований на формування цієї важливої властивості особистості.

Характеристики критичного мислення:

 «ВИКЛИК – ОСМИСЛЕННЯ – РОЗДУМИ»

Всі навчальні дисципліни – і математика, і література, і мова, і хімія, і фізкультура – повною мірою мають ресурси для формування критичного мислення. Усе залежить від бажання педагога це зробити. Саме тут можна використати будь-яку форму роботи. Головне, щоб завдання містили проблемність, змушували учнів аналізувати інформацію, співвідности її з наявними знаннями і досвідом.

З чого почати? Які засоби, прийоми і технології використати? 

Система розвитку критичного мислення, на думку відомих зарубіжних фахівців А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метью, Д. Макінстер, передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен мати три фази – актуалізацію (передбачення), побудови (констроювання) знань та консолідацію.

Етапи формування критичного мислення:

•              На першому етапі уроку використовую методи: гроно, фокусуючі запитання, розумовий штурм, керуюча діяльність, вільне письмо, попередня активізація, порушена послідовність, знайди зайве.
•              На другому етапі використовую методи: позначки, керована діяльність, запитання-відповідь, робота групами, щоденник подвійних нотаток, розширена лекція, доповідач-респондент
•              На третьому етапі використовую методи: прес, сенкан, 10-хвилинне есе, запитання про реакцію читача, огляд щоденників подвійних нотаток, останнє слово за мною, дискусійна мережа, займи позицію.

Умови, які стимулюють учнів до критичного мислення:

•              Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення.
•              Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв`язання проблеми.
•              Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших.
•              Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевненні, що можуть внести свою “цеглинку” у зведення “будинку”, яким є розв`язання проблеми.
•              Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це викликає у них прагнення мислити критично

  Як провести урок розвитку критичного мислення?

Якою буде його структура? Які прийоми і засоби використати? Безперечно, відповіді на ці запитання залежать, у першу чергу, від самого вчителя.

Тут можна застосувати традиційну структуру уроку і формувати критичне мислення у процесі опитування, розв’язання задач, виконання вправ, підбиття підсумків уроку.

Або побудувати урок розвитку критичного мислення, що складатиметься з трьох основних етапів:

•                   виклику (вступної частини уроку);
•                   осмислення (основної частини уроку);
•                   рефлексії (підбиття підсумків уроку).

А можна використати новітні форми роботи – провести урок-дослідження, урок-презентацію чи застосувати метод «Перевернутий клас» або як його ще називають, «Перевернутий урок».

  Основні методи технології критичного мислення

    Система розвитку критичного мислення передбачає особливу структуру уроку: кожен урок повинен має трьохфазну структуру: фаза актуалізації (евокації, виклику), фаза осмислення (побудови знань, вивчення нового матеріалу), фаза консолідації (рефлексія, розміркування).

Фаза актуалізації має на меті:

•              актуалізувати («оживити») в пам’яті учнів уже наявні знання;
•              встановити мету навчання;
•              зосередити увагу учнів на темі;
•              представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.

Фаза побудови знань відбувається в основній частині уроку й має на меті:

•              порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
•              переглянути очікування та висловити нові;
•              зробити висновки й узагальнення матеріалу;
•              поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;
•              поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.

Фаза консолідації має на меті:

•              узагальнити основні ідеї;
•              обмінятися думками;
•              виявити особисте ставлення.

Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при критичному мисленні, чимало. Отже, розглянемо основні з них та можливості іх використання на уроках.

Прийоми технології розвитку критичного мислення

Тема: Діти в світі ґаджетів

Ми живемо в еру інформаційних технологій, і нормою стало бачити малюка з мобільним телефоном, а школярі взагалі без комп’ютера та телевізора не можуть уявити своє життя.

Метод  «Мозкова атака»   Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити як найбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу. Для реалізації занять цим методом необхідне створення таких умов для учнів, щоб вони могли вільно висловлювати сміливі, нестандартні ідеї вирішення проблеми.

ҐАДЖЕТ

Використання методу “Мозкової атаки” в практиці навчання можливе при дотриманні певних правил, що їх потрібно враховувати під час проектування та реалізації заняття. До цих правил належать такі:

1.               Висловлення думок має бути розкутим, навіть якщо запропоноване вирішення на перший погляд видається абсурдним і недоречним.
2.               Висловлені ідеї (думки) не можна коментувати за їх ходом. Це стосується однаково як учителя, так і інших учасників дискусії.
3.               Висловлення ідей може відбуватись у письмовій формі, як гласно, так і анонімно.
4.               Усі висловлені думки мають фіксуватись у письмовій формі
5.               За один раз можна висловлювати тільки одну думку.
6.               Після закінчення висловлювань допускається можливість обгрунтування висловлених пропозицій.

Висновок:  цей метод дозволяє розв’язати невідкладні завдання за дуже обмежений час  

Питання: Чи доцільно купувати маленькій дитині телефони, електронні книги, планшети, ноутбуки?

Робота в групі. Кожен учасник протягом двох хвилин  описує позитивні та негативні наслідки користування різноманітними ґаджетами, потім учасники об’єднуються у групи, продовжують працювати.

Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставлених завдань.  У процесі цієї роботи в учнів розвивається почуття  колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху,  скутості. Працюючі в групі, учні вчаться спілкуватися, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення. Робота у групі будується на таких правилах:

• один говорить, усі слухають;
• з кожної проблеми вислуховуються усі члени групи;
• висловлювати свої думки потрібно чітко, лаконічно;
• група доручає одному з її членів виступити перед усім класом;
• усі учні цінують час один одного.

Висновок: саме групова форма роботи є надзвичайно важливою для широкого та ефективного використання інноваційних технологій. 

Дискусія - це обговорення нагальної проблеми, щодо якої існує декілька точок зору, спрямоване на пошук шляхів її розв’язання. Дискусія передбачає аргументацію позицій учасників, логічність та чіткість формулювання висловів і тверджень. Навички ефективної дискусії стануть учням у пригоді не лише на уроках, а й у повсякденному житті. Вміння обговорювати питання, чітко та логічно формулювати власні думки, з повагою ставитися до тих, чия точка зору відрізняється від власної, – риси вихованої людини.

Перехресна дискусія – один з методів розвитку критичного мислення. Для організації перехресної дискусії оберіть тему, яка об’єднує дві протилежні точки зору. На першому етапі кожен учень записує декілька аргументів на підтримку своєї позиції. Згідно з позицією, учнів об’єднують у робочі групи, кожна з яких складає перелік аргументів на підтримку своєї думки. Дискусія між двома групами відбувається так: перша група виступає зі своїм аргументом, друга – його спростовує та висловлює свій перший аргумент. Перехресно перша група спростовує аргумент другої та висловлює свій другий тощо.

Висновок: Метод дискусії допоможе вам зробити урок цікавим, а учні зможуть сформувати власну точку зору та вміння застосовувати на практиці отримані знання. Навчіть школярів не лише аргументувати свою позицію, а й поважати опонентів. Це стане ще одним кроком на шляху розвитку емоційного інтелекту.

Коло Венна

Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять.

Порівняти дитину з телефоном та дитину на вулиці

Висновок:  Діаграма Венна допомагає учням з різних сторін розглядати предмети чи явища і знаходити відмінності між суміжними поняттями.

Питання: Але чи нормальне таке явище з точки зору здоров`я, комунікації та здорового глузду впринципі?

Метод  «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. Метою застосування цього методу є надання учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

Етапи методу «Прес»

1.               Висловлюю свою думку «Я вважаю…»
2.               Пояснюю причину такої точки зору «Тому що…»
3.               Наводимо  приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції «Наприклад…».

Узагальнюємо, підводимо підсумок «Отже…», «Таким чином…»

«Синквейк» (сенкан)

    Синквейк – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.

    Самостійна робота у стилі «синквейк» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Кожен може відчути себе поетом, виявити власний погляд на прочитане, почуте.

Синквейк вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:

1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри);

2 – й рядок – прикметник до теми;

3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;

4 – й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;

5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.

Приклад:

• Цезарь

• Хитрий, розумний

• Притягує, захоплює, править

• Став наймогутнішим диктатором Риму!

• Велика людина

Підсумок:

  У наш час дуже важливо розвивати критичне мислення у дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від читання книг, навчилася їх аналізувати і робити самостійні висновки, щоб навчилися ставити розумні запитання і творчо знаходити на них відповіді. Важливо відзначити, що технологія розвитку критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми, тобто «мислити по-справжньому».

Маліцька Олена Анатоліївна, учитель історії Чугуївського навчально-виховного комплексу №6 імені тричі Героя Радянського Союзу І.М.Кожедуба Чугуївської міської ради Харківської області.