Математики про математику Найвище призначенняматематики – знаходити порядок у хаосі, який нас оточує. ( Н. Венер). Математика – це мова плюс міркування(Р. Фейнман). Арифметика – це лічильна мудрість (А. Магницький). Алгебра – щедра, вона часто дає більше, ніж у неї просять. ( Ж. Даламбер)Геометрія – це мистецтво добре вимірювати ( П. Раме)Математика – барометр цивілізації. ( М.Єругін)
Як люди навчилися рахувати Вчитися рахувати люди почали з давніх-давен,а вчителем у них було саме життя. Первісні люди навчилися дізнаватися про число предметів чи тварин і робили особливі зарубки на паличках. Так вони вели лічбу. Перуанські інки вели лічбу тварин і врожаю,зав’язуючи вузлики на ремінцях чи шнурках. Ці вузлики називалися стосом. Після рахунку по зарубках люди винайшли особливі символи,названі цифрами. Різні цивілізації створювали свої власні цифри.Є і зараз племена,які при лічбі не можуть обійтися без допомоги пальців. Так люди починали вчитися рахувати,користуючись тим,що їм дала природа. В усі часи людям необхідно було вміти швидко і без помилок рахувати. Люди почали винаходити різні лічильні прилади.4000 років тому вже були винайдені доволі складні системи числення,що дозволяли здійснювати торгові операції,розраховувати астрономічні цикли. Кілька тисячоліть по тому з’явились перші ручні обчислювальні інструменти. Стародавні греки,єгиптяни,римляни використовували абалічильну дошку.поділену на смужки,в які клали і перемішували камінці,а пізніше-спеціальні кружечки-жетони.Індійці –брахмани використовували кісточки на шнурку. На Сході була поширена китайська рахівниця-суан-пан. Зараз у різних галузях науки і техніки,в побуті використовують різноманітні механічні лічильники. Перехідною ланкою від лічильника-реєстратра до лічильної машини була машина,яку побудував у XVIIcт. французький математик Паскаль. Ця машина не була недосконалою. Такою ж була і машина німецького математика Лейбніца. Тільки механікам кінця XVIIIст пощастило створити машини,які хоч і мали недоліки,але діяли безперервно. Вони стали праобразами сучасних арифмометрів. Арифмометр-перша лічильна машина,яку винайшов у 1874 році інженер Однер. Пізніше була створена обчислювальна машина,яку виробляли у Німеччині. Перші механічні калькулятори були створені в XVIIст. У 1830 році Чарльз Беббідж винайшов програмувальний механічний калькулятор. У 30-і і 40-і роки XXст.вчені США розробили великі електронн0-обчислювальні машини. Перший настільний електронний калькулятор з’явився в 1963 році,а наприкінці 1970-х років почався масовий випуск кишенькових калькуляторів. Вони виконують найпростіші обчислення. Комп’ютери –це електронні системи,які можуть бути запрограмовані на безліч різноманітних завдань. Перші електронні комп’ютери з’явились в 40-і роки XXст.
Лінійка Для практичних вимірів відстаней у землевимірюванні спочатку застосовували примітивні засоби:крок,лозина,мотузка. На батьківщині Піфагора ,на острові Самосі,ще в 530 році до н.е. був побудований для водопроводу тунель через вапняну гору Кастро. Геродот так описує цей тунель: «Це підземний хід,пробитий на висоті півтораста сажнів від підніжжя гори,який має два входи по своїх кінцях;цей хід завдовжки сім стадій,вісім футів заввишки і вісім футів завширшки;скрізь по всій його довжині тягнеться безперервно водостік двадцяти ліктів глибини і трьох футів ширини,через який біжить у достатку джерельна вода і по трубах досягає міста Самоса». Потреба в приладах вимірювання виникла й у зв’язку з астрономією,з виміром Землі та її меридіана. В VIст.до н.е. в Анаксимандра,учня Фалеса була майстерня, в якій виготовляли з дерева різні прилади і глобуси. Зараз всі виміри на площині робляться лінійкою. Лінійка — найпростіший вимірювальний інструмент, який являє собою пластину, у якій як мінімум одна з сторін пряма. Зазвичай лінійка має нанесені поділки, кратні одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дюйм), що використовуються для вимірювання відстаней. Лінійками (гладкими обструганими дощечками) користувалися ще стародавні єгиптяни при будівництві своїх пірамід. При розкопках Помпеї археологи знаходили обстругані дощечки, за допомогою яких античні архітектори виконували свої креслення. В Середньовіччі німецькі монахи для розмітки ліній на аркушах пергаменту користувались тонкими свинцевими пластинками. З 1792 року за рішенням Паризької академії наук за одиницю довжини був прийнятий метр. Так з’явилися лінійки з діленнями. Не кожне дерево брали для виготовлення лінійки, використовувалась в основному груша. Сучасні лінійки виготовляються не тільки з дерева, а й з пластмаси і сталі.
Циркуль. Циркулю добрих дві тисячі років. А родич у нього –цирк. Латинське слово циркус-«коло»-має правнука-цирк,бо циркова арена кругла. Циркуль і лінійка найстаріші креслярські інструменти на землі. На стінах і банях храмів і будинків,на різьблених чашах і кубках у прадавніх країнах-Вавилоні і Ассирії-намальовано такі рівні прямі лінії,такі правильні круги,що без циркуля і лінійки їх просто неможливо провести.
Десяткові дроби були відомі з давніх-давен. У деяких країнах Азії вони застосовувались ще до нашої ери. У XVст.знання про них значно розвинув провідний учений того часу аль-Каші. У Європі вперше докладно описав десяткові дроби фламандський інженер і вчений Сімон Стевін. Ставити кому після цілої частини десяткового дробу запропонував німецький вчений Кеплер.
Одиниці вимірювання довжини Довжину можна виміряти лінійками і рулетками. Метр-найголовніша одиниця вимірювання довжини. Метр з’явився на світ наприкінці XVIIIст. У Франції. Він незрівнянно молодший від дюйма,фута,милі.І був навмисне вигаданий ,щоб їх замінити. Разом з ним з’явились на світ численні родиі-літр,кілограм,гектар,кілометр. Метр і засновані на ньому метричні міри нородилися в 1799році. Проте остаточно встановлені і прийняті як міжнародні вони були тільки через 90 років. Дюйм-міра довжини,якою користуються в багатьох країнах. Походить дюйм від ширини великого пальця. В Англії,Америці і в деяких інших країнах дюйм-основна міра довжини в техніці. Дюйм =2см 5,4мм=1/12 фута. Фут-міра довжини,якою користуються вже тисячі років. Походить від англійського слова foot-«ступня»,тобто фут-це довжина ступні людини. Фут=30,48см. Ярд-англійська одиниця довжини,її розмір встановлений понад 800років тому,коли в Англії правив король Генріх-I. Він зробив залізну лінійку по своїй руці-від кінця середнього пальця до кінчика носа. Ярд=91см 4,4мм. Миля-одиниця відстані,якою користуються тисячі років на всій землі. Назва її походить від латинського слова «міліа»- «тисяча». Нею користуються тільки в тих країнах,де користуються англійськими мірами.1миля=1,82км.Існували і інші міри довжини: Аршин-71см 1,2мм=16 вершкам=28 дюймам. Сажень=213см 3,6мм=3 аршинам=7 футам. Лінія-дуже маленька одиниця довжини=2,54мм. Застосовувалась тоді,коли треба було виміряти якусь річ з великою точністю. Стародавні одиниці вимірювання довжини. Сажень-2м13см П’ядь-17см Дюйм-2см 5мм. Аршин-71см Верста-1км 60м Лінія -2,54мм. Лікоть-46см Миля-1,82км
Алгебра Алгебра виникла в далекій давнині. Людям потрібні були способи розв’язання однотипних арифметичних задач,і вони знаходили їх у різний час,у різних країнах. Способи ці ,методи розв’язання,поступово спрощувались і розвивались. Так протягом сотень років і була створена алгебра. Алгебра народилась із арифметики. Окремі алгебраїчні поняття і прийоми розв’язування задач виникли кілька тисяч років тому у прадавніх державах-Вавлоні та Єгипті. З IXст. Алгебра стає самостійною математичною наукою. Саме слово»алгебра» походить від слова «альгабр»,що значить «відновлення». Нова наука тривалий час визначеної назви не мала,лише через три століття вчений Омар-Хайям вживає слово «алгебра»,яке потім прижилося в Європі.
Рівняння З давніх-давен люди цікавились задачами,що зводились до розв’язування рівнянь. Методи їх розв’язування були відомі ще у IIтис.до н.е.,але недоліком була відсутність математичної символіки. Рівняння зустрічаються при вивченні геометрії,алгебри,тригонометрії,фізики,хімії,астрономії…
Степінь Поняття степеня є одним із найважливіших у сучасній математиці. Це поняття виникло ще в стародавні часи і застосовуються до наших днів. До XVIст. знаходження степеня і кореня розглядали як дві незалежні дії,але згодом фламандський вчений Сімон Стевін,запропонував їх розглядати як одне ціле. Це було великим відкриттям у математиці.
Система координат Осі координат вперше були введені в математику французьким вченим Р. Декартом у XVIIст. Слово«координати» складається з двох латинських слів «со» (сum),що означає «спільно»,та «ordinatus»,що означає «впорядкований». Координати –це задані разом числа,які визначають положення точки на площині. Слово «абсциса» виникло від латинського слова «abscissus»,що означає «відрізаний»,а термін «ордината»(ordinatus) –«розташований у порядку»
Геометрія. Геометрія була відкрита єгиптянами і виникла при вимірюванні землі,коли треба було знаходити її площу. Розвиток геометрії був пов’язаний і з потребами будівельної техніки. Приблизно в 300 році до н.е. геометрія стає самостійною математичною наукою. Евклід у своїй книзі «Начала» зібрав усе створене до нього в геометрії,систематизував зібране. Теорема Піфагора-найважливіше твердження в геометрії,але про неї знали ще вавилоняни 1200 років до Піфагора,за 500 років до Піфагора знали про неї у Китаї.